Починаючи з весни 2014 року цивільне населення Донбасу зіткнулося з токсичним поєднанням насильства і беззаконня, в якому майже все могло стати приводом для позбавлення волі. Багато в'язнів, що їх утримували в підвалах Східної України, були мирними жителями. Їх утримували без суду з політичних, а не з військових причин, або просто як заручників, яких можна обміняти на полонених з іншого боку. Нова форма війни створила нові види жертв. Українському суспільству знадобилося багато часу, щоб звикнути до цих несподіваних жертв і створити відповідні категорії для надання допомоги.
Під час обміну полоненими в останні дні 2017 року – наймасштабнішого з-поміж попередніх обмінів – 73-х чоловіків і жінок було звільнено з незаконних місць позбавлення волі у так званих народних республіках. Їм дозволили повернутися на території, контрольовані Києвом. Український уряд обміняв їх на 233 полонених зі свого боку. Вітаючи звільнених, Президент Порошенко пообіцяв зробити все можливе, щоб полегшити їх повернення до життя. Він розповів про своє бачення щодо перетворення підвалів на музеї окупації після звільнення окупованих територій. Але перш ніж підвали з того боку можна буде перетворити в освітні простори, ще треба зробити багато роботи з цього боку.
Звільненим військовополоненим здебільшого було відносно легко повертатися на територію, підконтрольну урядові України. Це також було досягненням багатьох впливових зацікавлених груп, які захищають інтереси ветеранів. Навпаки, цивільних ув'язнених після звільнення часто залишали напризволяще.
З неволі та в горе
Євген Шляхтін, уродженець шахтарського міста Стаханов на Луганщині, працював у міській раді, коли його рідне місто було проголошено частиною «Луганської народної республіки» навесні 2014 року. Євген був організатором патріотичних акцій «За єдину Україну». Його публічно звинувачували в належності до «Правого сектора», а недавнє перебування Євгена в Польщі використовували як доказ проти нього. Сусід вказав на нього новій владі міста. Євгена двічі арештовували і доставляли в незаконні місця несвободи в гаражах і підвалах, якими керують сепаратисти «Луганської народної республіки». Коли його заарештували вперше, колеги в міській раді змогли домовитися про його звільнення впродовж 2–3 годин. Євгена побили під час «затримання», било кілька осіб, один із сепаратистів штрикнув ножем, розрізавши штани та ремінь і лише дивом не розрізавши живіт. Коли війна оточила Стаханов наприкінці літа 2014 року, Євген знову арештували, цього разу на цілий місяць. Першої ж ночі його побили так сильно, що зламалися кілька пальців. Коли через місяць Євгенові вдалося звільнитися, йому вдалося втекти через лінію розмежування на територію, контрольовану Україною. Він прибув до Харкова, найближчого великого міста, без грошей. Його руки досі боліли від травм. Серйозно погіршився зір, виникли інші проблеми зі здоров’ям.
Він звернувся в лікарню у Харкові, але без документів і грошей йому відмовилися допомагати. Євгенові довелося покладатися на підтримку співвітчизників. Можливість жити в квартирі волонтера привела Євгенія в Одесу. Маючи дах над головою, він зміг вирішувати свої фінансові проблеми і лікувати все ще болючі рани. Протягом кількох місяців він не міг піднімати тяжкі вантажі, але на всіх роботах, які він зміг знайти, вимагали саме цього. Євгенові потрібна була допомога.
«Я звертався до всіляких благодійних організацій. Кому вони допомагають? Вони допомагають пенсіонерам, багатодітним сім'ям, одиноким матерям, інвалідам... Я був працездатною людиною, якій не пощастило потрапити в полон. Немає такої категорії».
Віталій Доброжан також потрапив у «Луганську народну республіку» після того, як бойовики зайняли місто Рубіжне (тепер воно знову є частиною території, контрольованою урядом України). Віталій був цивільним, але допомагав українськими військам, що розміщувався поряд із його будинком. Ця діяльність також приземлила його в незаконне місце позбавлення волі влітку 2014 року. Його відвезли в підвал Луганського СБУ, однієї з перших будівель, захоплених сепаратистами. Там рани, нанесені жорстокими охоронцями, запалилися. Коли місцеві тюремники зрозуміли, що його стан погіршився, вони звільнили його, щоб він не помер під їхнім наглядом. Віталію довелося перетнути лінію розмежування, щоб отримати медичну допомогу. Він боявся, що ножові поранення викличуть підозри лікарів і у нього знову будуть проблеми з владою «ЛНР». Щоб вилікуватися, йому також знадобилася допомога друзів. Будучи цивільною особою, яка пережила полон, Віталій не очікував від держави багато, але отримав ще менше.
Колишнім полоненим доводиться адвокатувати власні права
Напевно, жодна мирна країна у світі в плані законодавчої бази не готова до ситуації, коли вона втрачає свою монополію на насильство, а цілі групи цивільних осіб раптово опиняються у владі збройних банд. Статус військовополонених, регулюється принаймні міжнародним правом і часто знаходить своє відображення в національному законодавстві. В Україні наразі ініціативні колишні полонені висувають проект закону, який надасть звільненим із полону ресурси для реабілітації. Українська асоціація колишніх полонених, одним з провідних членів якої є Євген Шляхтін, почала активно просувати такий законопроект наприкінці 2017 року. У ньому нарешті йдеться про цивільних полонених і необхідність їхньої реабілітації, допомоги полоненим, які родом із нині окупованих територій України.
Це ще один приклад того, як насильство в Східній Україні також спровокувало самоорганізацію громадянського суспільства. В умовах перевантажених державних установ добровольці часто заповнювали лакуни в правоохоронних органах або медичних закладах. З одного боку, погано, коли громадянське суспільство постійно приймає на себе основні завдання уряду, такі як юридичний захист та медична допомога. З іншого боку, рішучі дії громадянського суспільства допомогли людям, таким як Євген і Віталій, вижити і спрямувати на державу тиск, необхідний для зміни законодавства.
13 листопада о 14:00 у приміщенні ІТ центру Ізмаїльського державного гуманітарного університету (вул. Рєпіна ,12) правозахисники Сх...
13 листопада о 14:00 у приміщенні ІТ центру Ізмаїльського державного гуманітарного університету (вул. Рєпіна ,12) правозахисники Східноукраїнського центру громадських ініціатив презентують книгу «Місто, з якого почалася війна» про воєнні події та життя у Слов’янську у 2014 році.
Книга підготовлена ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» разом з партнерськими організаціями на основі спогадів жителів колись окупованого міста.
Книга розкриває загальну картину життя окупованого Слов’янська в 2014 році. Слов’янськ став не просто містом, з якого почалася війна на cході України - події в ньому стали моделлю для захоплення інших міст України. Його сумний досвід згодом пережили безліч інших населених пунктів країни.
Під час презентації правозахисники розкажуть про особливості життя міста в умовах окупації; розгортання проросійської пропаганди; роль церкви та місцевої влади в захопленні міста окупантами; функціонування незаконних в’язниць; проблеми обстрілів та мінування об’єктів цивільної інфраструктури. Учасники презентації разом з авторами книги зможуть обговорити сучасні реалії та виклики війни, провести паралелі між подіями 2014 року та сьогоденням.
Книгу «Місто, з якого почалася війна» вже було презентовано в багатьох містах країни (Києві, Ужгороді, Мукачево, Львові, Бердянську, Полтаві, Івано-Франківську, Кропивницькому, Житомирі, Одесі та інших містах).
Презентація книги відбудеться за сприяння Ізмаїльського державного гуманітарного університету.
Вхід на презентацію вільний.
Запрошуємо всіх на презентацію книги!
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
24 жовтня о 13:00 в м. Ніжин, Чернігівська область у приміщенні Ніжинського міського будинку культури (вул. Батюка, 16) Східноукр...
24 жовтня о 13:00 в м. Ніжин, Чернігівська область у приміщенні Ніжинського міського будинку культури (вул. Батюка, 16) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам»: суспільним явищам, які вплинули на українське суспільство під час війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень зібраних правозахисниками від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка показує перехід українського суспільства з мирного життя у воєнне, в т.ч. і через волонтерство та доєднання до добровольчих військових формувань. На стендах можна знайти спогади тих, хто постраждав від обстрілів, тих, кого переслідували незаконні збройні формування та піддали незаконному ув’язненню. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти. Постраждалі описують події, які відбулися з ними, говорять про свої почуття, діляться рефлексіями щодо пережитого. «На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питанням «Що означає відновлення справедливості для тих, хто пережив цю війну?».
«На Зламі» подорожує країною з 2019 року та побувала у 39 містах України. Виставка експонувалася у національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» та музеї «Золоті ворота» у Києві, в холі Полтавської обласної адміністрації та Луганської обласної військово-цивільної адміністрації в Сєвєродонецьку, музеї АТО в Дніпрі, в міських радах Житомира та Винниці, музеях та бібліотеках Хмельницького, Кропивницького, Черкас та інших міст.
І ось 24 жовтня виставка презентується в Ніжині. А далі продовжить свої мандри країною.
Запрошуємо на відкриття!
Вхід на відкриття виставки “На Зламі” у приміщенні Ніжинського міського будинку культури безкоштовний.
Відкриття виставки відбудеться за підтримки Ніжинської територіальної громади та Ніжинського міського молодіжного центру.
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
21 вересня о 14:00 в м. Славутич, Київська область у приміщенні Загальноміського бібліотечно-інформаційного центру (Поліський ква...
21 вересня о 14:00 в м. Славутич, Київська область у приміщенні Загальноміського бібліотечно-інформаційного центру (Поліський квартал, 12) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам»: суспільним явищам, які вплинули на українське суспільство під час війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень зібраних правозахисниками від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка показує перехід українського суспільства з мирного життя у воєнне, в т.ч. і через волонтерство та доєднання до добровольчих військових формувань. На стендах можна знайти спогади тих, хто постраждав від обстрілів, тих, кого переслідували незаконні збройні формування та піддали незаконному ув’язненню. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти. Постраждалі описують події, які відбулися з ними, говорять про свої почуття, діляться рефлексіями щодо пережитого. «На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питанням «Що означає відновлення справедливості для тих, хто пережив цю війну?».
«На Зламі» подорожує країною з 2019 року та побувала у 39 містах України. Виставка експонувалася у національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» та музеї «Золоті ворота» у Києві, в холі Полтавської обласної адміністрації та Луганської обласної військово-цивільної адміністрації в Сєвєродонецьку, музеї АТО в Дніпрі, в міських радах Житомира та Винниці, музеях та бібліотеках Хмельницького, Кропивницького, Черкас та інших міст.
І ось 21 вересня виставка презентується в Славутичі. А далі продовжить свої мандри країною.
Запрошуємо на відкриття!
Вхід на відкриття виставки “На Зламі” у приміщенні Загальноміського бібліотечно-інформаційного центру безкоштовний.
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
