Продовжуємо роздивлятися «законопроекти про колаборантів»: законодавчі ініціативи, що стосуються питань притягнення до відповідальності за співробітництво з окупантами, військові злочини, а також тяжкі насильницькі злочини.
Проект Закону України «Про прощення»
Ініціатор Андрій Сенченко, голова Всеукраїнського громадського руху «Сила права». Проект, за словами пана Сенченко, буде зареєстровано лише після завершення широкого громадського обговорення, яке відбудеться протягом низки презентацій в громадах українських міст.
Ідеться про «процедуру прощення», яку автори законопроекту пропонують застосувати до тих громадян, що співпрацювали з окупаційними «адміністраціями» на Донбасі або на території Криму. Після відновлення українського суверенітету на цих територіях жителям пропонують надати можливість у разі скоєння злочинів добровільно зізнатися, написавши відповідну заяву, яку потрібно додати до «прохання про прощення». При цьому громадянин має самостійно кваліфікувати злочин, який ним, можливо, було скоєно; далі запускається процедура розслідування та виноситься рішення суду.
Процитую текст прошення (ст. 17 законопроекту): «Я, громадянин України (прізвище, ім’я і по батькові), в період збройної агресії Російської Федерації проти нашої країни вчинив в інтересах держави-агресора на шкоду інтересам України кримінальне правопорушення, обставини про яке (які) викладені мною в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, яка надана мною разом з даним проханням про прощення. Визнаю свою провину, щиро каюсь та прошу в Українського народу та держави прощення за вчинений (ні) мною злочин (и). Прошу застосувати до мене процедуру прощення та альтернативне основне покарання, передбачене Законом України «Про прощення». Про себе повідомляю наступне: (число, місяць та рік народження; місце народження; адреса реєстрації та місця фактичного проживання; номери телефонів для зв’язку)».
Крім того, у тексті документа запропоновано цілу низку інструментів, які обмежують права тих громадян, які, на думку авторів законопроекту, не підлягають кримінальній відповідальності, бо їхні вчинки під час окупації не мали безпосередніх негативних наслідків для держави або інших громадян.
Проект Закону встановлення справедливості та покарання винних у воєнних злочинах по подіям на території Донецької та Луганської областей (7425-1)
Ініціатор – нардеп Наталя Веселова.
Авторка законопроекту, зареєстрованого як альтернативний до проаналізованого вище, пропонує зосередитися на дотриманні певної послідовності: спочатку має відбутися звільнення територій та громадян України, що перебувають у заручниках у представників організованих збройних формувань, а вже потім – створення перехідного законодавства і покарання винних у скоєнні злочинів.
Наталя Веселова уточнює, що в тексті законопроекту відображене бажання покарати винних у воєнних злочинах. На думку авторки проекту, люди, які не брали до рук зброї, не здійснювали військових злочинів, зможуть пройти процедуру амністії.
Що об’єднує вказані законопроекти? Варто підкреслити те, що, на думку авторки публікації, має непокоїти громадян України: ці два законопроекти стосуються лише населення тимчасово окупованих територій, а варто підкреслити, що злочини, пов’язані зі збройним конфліктом на сході, скоюються на всій території України, і навіть за її межами. Тобто, складається враження, що злочинців шукатимуть виключно на території Донецької та Луганської областей і Криму.
«Засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту»
Ініціатори законопроекту – робоча група, створена при офісі екс-омбудсмена, а нині програмного директора ГО «Український інститут з прав людини» Валерії Лутковської. До складу робочої групи увійшли правозахисники, які уважно досліджували досвід держав, що пережили збройні конфлікти. Емоції, на жаль, наразі керують багатьма політиками та громадськими діячами. Суспільству болить конфлікт, але держава Україна мусить вирішити невідкладні питання, аби звести до мінімуму маніпулювання та спекуляції на темі війни, заручників, постраждалих та злочинців.
За словами Валерії Лутковської, йдеться про розробку рамки для уточненого законодавства, яке згодом обростатиме нормативними актами, - законодавства, що надасть відповіді на всі складні питання, які роздирають сьогодні українське суспільство.
За задумом авторів тексту, після відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях має відбутися, передусім, захист прав громадян України, які мешкали на цих територіях. Найперше їх мають розглядати як постраждалих внаслідок окупації та збройної агресії з боку Російської Федерації.
Розробка цієї специфічної частини законодавства ускладняються травмою, яку переживає суспільство на п’ятому році російської збройної агресії проти України. На задній план під натиском емоційно забарвлених термінів, та особистих реакцій, деколи відступають об’єктивність та неупередженість. Але необхідно розуміти й те, що найбільший виклик для громадянського суспільства, який чекатиме на нас після закінчення збройного конфлікту, це примирення народу. А чи можливе примирення за умови існування законів, які розроблено та ухвалено всупереч міжнародному праву?
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
