Збройний конфлікт на сході України руйнує не лише долі людей, значних руйнувань зазнає і архітектура. Пам’ятки, які знищені війною, мали свою історію і стратегічне значення.
Залізничний вокзал в Дебальцево
Бої під Іловайськом були відомі мабуть кожному українцеві. Деталі запеклих боїв будуть збиратися ще довго. Кількість людських жертв достеменно невідома. Втім, кожному відомо про зруйновані стіни вокзалу. Будівля була створена ще у ХІХ столітті і стала одною з перших в СРСР, де започаткували компостування квитків. У 2014 році будівля була вщерть знищена внаслідок обстрілів.
Станція Дебальцево виконувала стратегічну функцію, оскільки була вузловою для всієї Донецької області. Тепер з окупацією регіону залізниця не функціонує в повному обсязі і лише виконує функцію транспортування боєприпасів з території РФ. Про це є згадка на сайті «Диалог.UA». Нині вокзал функціонує в обмеженому режимі і пропускає лише кілька потягів електропоїздів шляху Ясинувата-Луганськ-Ясинувата.
У 2018 році будівлю планували реконструювати до 140-річчя з дня відкриття вокзалу. Архітектурна пам’ятка 1878 року пережила період руйнації і очікує на своє відродження. Однак за інформацією
«ради міністрів» самопроголошеної республіки, відремонтовано лише прирейковий склад, насосну станцію і водонапірну башту. Фасад же самої будівлі вокзалу очікує реконструкції.
Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф’єва
Раніше типовим стереотипом про Україну була Чорнобильська катастрофа. З 2014 року ситуація дещо змінилася - країну стали асоціювати з війною і кіборгами. А від так і дізналися про Донецький аеропорт. З червня 2014 року аеропорт офіційно не працює і може ніхто і більшість так і не дізналися біографії Сергія Прокоф’єва, в честь якого названо аеропорт. Однак до української сучасної міфології уже точно вписано образ «кіборга». Країна слідкувала за розвитком бойових дій. Українці знали обриси вежі аеропорту, яка впала останньою. Залишилася в пам’яті українців і цифра – 242 дні. Період, коли українські війська утримували бойові позиції на стратегічному об’єкті.
План аеропорту «Донецьк» був затверджений ще 1931 року. У 1933 році його офіційно відкрили. Радянська влада двічі модернізувала аеропорт у 1941 і 1975 роках. Оновлення будівля аеропорту зазнала і в часи незалежної України (1991 і 1998 рр.). Останній редизайн відбувся на хвилі підготовки до Євро-2012. У червні 2014 року аеропорт офіційно перестав працювати. Він перетворився на гори заліза і уламків бетону. А під завалами залишається невідома кількість військових, які полягли у бою.
Телевежа на горі Карачун
Місто Слов’янськ – одне з найстаріших населених пунктів Донецької області. Пам’ятки архітектури, розташовані місті, датовані кінцем ХІХ століття. В умовах збройного конфлікту на сході України реконструкції дедалі менше приділяється уваги. Станом на літо 2014 року у фокусі бойовиків перебував єдиний об’єкт – телевежа на горі Карачун.
Гора має висоту у 180 метрів над рівнем моря і здіймається над містом. Вершина є стратегічним плацдармом для ведення бою та обстрілів з висоти. У липні 2014 року бойовики активно обстрілювали стратегічний об’єкт цієї вершини – телевежу. 1 липня вежа під час активного обстрілу, учасникам НЗФ вдалося вкінець пошкодити троси, які тримали вежу на горі Карачун. За кілька місяців вежу було таки відбудовано, однак її нова версія є на 40 метрів коротшою. Відповідно сигнал здатен поширюватися на менший радіус і покриває 60 кілометрів.
Кургани
В умовах збройного конфлікту пошкоджень зазнають і археологічні пам’ятки. Складнощі перед дослідниками постають через обмежений доступ до окупованих територій представниками самопроголошених республік. Наприклад, кургани, які розташовані вздовж річки Сіверський Донець.
Представник Інституту археології Сергій Теліженко з колегами зафіксували більше 10 пам’яток, які зазнали пошкодження. Пам’ятки датуються ще епохою бронзи, тобто ІІІ тисячоліттям до н.е. Трапляються знахідки скіфо-сарматської доби і Середньовіччя.
Оскільки кургани часто використовуються як вогнева позиція, для побудови бліндажів, культурна спадщина знаходиться під загрозою. До того ж, в кургани прилітає «град» і наявне непоодиноке замінування території завдають неабиякого руйнування пам’яткам. У країнах, де є чи був збройний конфлікт, приміром на Близькому Сході, працює міжнародна місія Blue Shield, офіс якої розміщений у Женеві. Спеціалісти рятують пам’ятки культурної спадщини. В Україні робота місії поки не розпочалась.
Одним з інститутів, який в значній мірі чинив супротив індустріальній деградації майже в кожному...
Боснія і Герцоговина. Досвід цієї країни важливий для Україні, оскільки гаряча фаза конфлікту...
«Плакат – це дешево і сердито, а значить – вельми продуктивно у сфері інформаційної війни. ФСБ...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
