Нарада
15 квітня 2014 року на апаратній нараді мер Слов’янська Неля Штепа та співробітниця виконавчого комітету Слов’янської міської ради обговорювали ситуацію в місті:
Співробітниця: «Я не розумію, що відбувається…».
Штепа: «Ти не розумієш. Він тут таке влаштує, таке влаштує!».
Співробітниця: «Хто влаштує?».
Штепа: «Путін».
Наради відбувались щовівторка в будівлі Слов'янської міської ради. Втім, цього разу збори відбувались в незвичному місці. Після захоплення будівлі ради бойовиками «ДНР» 12 квітня, Неля Штепа назначила засідання в Центрі культури та дозвілля м. Слов’янськ.
«Ми зібрались на нараду в будинку культури і перше, що вона (Штепа) сказала: «Це не наші хлопці», - розповів автору учасник цієї наради, який попросив залишитися інкогніто з особистих міркувань.
Очільниця міста стверджувала, що не знає звідки взялися бойовики. До органів самоорганізації населення Штепа звернулася з проханням не допомагати сепаратистським формуванням: не ходити до них на блокпости тощо. Відповідно до свідчень учасника події, отриманих під час проведення інтерв’ю, міська голова виглядала стурбованою та розуміла, що ситуація остаточно вийшла з-під контролю.
Точка неповернення
Під час дослідження обставин захоплення Слов’янська весною 2014 року не перестаєш дивуватися поведінці тогочасного керівництва міста. З їх боку це виглядає навіть не як непрофесіоналізм або відверта недалекоглядність, а більше як інфантилізм, повна втрата орієнтирів та нерозуміння тієї ролі, яку їм відвели творці російської весни. Місцеві «еліти» Слов’янська не відразу здогадалися, що їх «развели, как котят». А коли зрозуміли – було запізно щось змінювати.
Штепа різко змінила свою позицію: «не нашими хлопцями» вона назвала озброєних осіб, які захопили стратегічні об’єкти міста. Тих, кого декілька днів тому вона просила не провокувати після захоплення міськвідділу міліції бо вони такі ж мешканці Слов’янська та Донбасу. Тих, чиї вимоги є «адекватними», які вона визнає та розуміє. Можливо й тих, з ким вона разом захищала вдавану нею стабільність, коли комунальна техніка блокувала проїзд на центральну площу активістів Автомайдану, які завітали в місто розповісти свою версію подій у Києві.
Знахабніли загони «самооборони», відверте потурання мітингам із закликами про збройне втручання до президента сусідньої держави та навіть трохи дивне «звернення» до пасажирів потягу «Москва-Кисловодськ», можливо, почали складатися для Штепи в жорстку реальність, де немає місця її власним інтересам.
Через два дні після наради, 17 квітня, бойовики «ДНР» затримали Штепу: її утримували в кабінеті будівлі міської ради до 5 липня, дня визволення міста українською армією. За іронією долі, Штепа під час свого ув’язнення підписала рішення сесії міської Ради від 28 квітня щодо створення так званої «Слов’янської народної дружини». 30 квітня рішенням депутатів міської ради її звільнили з посади міської голови «за власним бажанням».
Після деокупації Слов’янська Штепу заарештовано прокуратурою Харківської області. Наразі триває судова справа щодо її обвинувачення в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що призвела до загибелі людей або інших тяжких наслідків. Варто зазначити, що Штепа виправдовувала свою політику намірами звільнити заручників, яких утримували сепаратистські формування. Втім, складно заперечити той факт, що місцева влада доклала багато зусиль, щоб сталося те, що сталося.
Епілог
Бездіяльність та невтручання органів влади в події, що набирали обертів, призвели до втрати контролю над ситуацією та створили сприятливі умови для нападу. Фактично, місто вже було готове до збройного втручання ззовні. На початку квітня 2014 року фактичний контроль над містом перейшов до боєздатних та організованих загонів «самооборони», які отримали доступ до озброєння, контролювали стратегічні сполучення та мали потужну пропагандистську підтримку.
Подальші події, що відбулись та продовжують відбуваються на сході України, призводять до невтішних висновків про роль та місце місцевої «еліти» в подіях весни 2014 року. Про те, що її слабкості, вади і політична незрілість були професійно використані ляльководами з Кремля та нанесли шкоду власній державі, справжні масштаби якої ще доведеться оцінити в майбутньому.
За чотири з половиною роки життя на окупованих територіях надзвичайно змінилося. Справа тут не...
Цього тижня в Києві у переміщеному з окупованого Донецька арт-центрі "Ізоляція" представили...
«…Спочатку сидів у підвалі колишньої будівлі СБУ. Це називається спецізолятором МДБ. То звичайна...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
