Навесні 2014 Слов’янськ став першим містом, яке охопило полум’я збройного конфлікту на Донбасі. Під шаленим інформаційним натиском сусіди, колеги, друзі та родичі ставали по різні сторони барикад – багато хто з них став запеклими ворогами. Важко уявити як переживали інформаційну (а згодом і збройну) лихоманку діти, що перебували у місті під час подій.
Події весни 2014 року тодішні підлітки згадують як початок бойових дій і артилерійських обстрілів; дехто згадує про ідеологічне і політичне протистояння, яке з’явилося серед школярів:
«Серед однолітків, це те, що вони ділилися на дві частини, зрозуміло і ... постійно виводили один одного на конфлікти, тобто ось моя позиція, ось я правий, а ти не правий … два табори було майдан і антимайдан. Такий ось дитячий», - розповідає Євген (ім’я змінене), який на той час навчався у одній із шкіл Слов’янська.
Серед активних підлітків, що навчалися у закладах професійно-технічної освіти були ті, хто брали участь у акціях протесту: як проросійських так і проукраїнських.
Під час активних бойових дій та постійних обстрілів навчальні заклади міста працювали нерегулярно. Подеколи барикади споруджували зовсім близько до навчальних закладів. За словами очевидців, часом відстань від блокпостів сягала 120-200 метрів, тому ні про яке навчання не могло бути й мови. Багато навчальних установ потрапили під обстріл. За даними ЗМІ зазнали руйнувань 13, 4, 16, 9 школи, школа-інтернат, а також гуртожиток місцевого університету. Також від обстрілів постраждали дитяча лікарня, дитячі садочки, приміщення дитячого будинку «Вітрила надії» християнської релігійної спільноти «Добра звістка». Снаряди влучили і в дитячий будинок №2 «Тополёк». Крім того, відомі випадки використання представниками незаконних збройних формувань приміщень шкіл у якості «штабів».
Вихованців дитячих будинків евакуйовували на підконтрольну уряду України територію. Були також спроби організованого вивезення дітей з міста як на підконтрольні території так і в анексований Крим. За словами мешканців міста, найчастіше діти виїжджали зі Слов’янська у безпечніші регіони разом із батьками. Проте, огородити наймолодших мешканців міста від жахів війни не завжди вдавалось.
Департамент охорони здоров’я Слов’янської міської ради повідомляє про 2-х загиблих і ще 3-х поранених неповнолітніх за час воєнних дій в місті. У відкритих джерелах можна знайти інформацію про 3-х дітей, що загинули в Слов’янську: 6-ти, 12-ти та 5-ти років.
Ті, хто знаходився у місті під час обстрілів, запам’ятали жахи війни: потрапляння снарядів у будинки, загибель людей, обмежений доступ до життєво важливих ресурсів, переслідування через політичні погляди.
«В дванадцять років, звичайно, це було важко. […] Важко було мені, важко було моїм батькам, так само, як і іншим людям в цьому місті. Це була душогубка. І коли ти знаєш, що сьогодні у тебе в місті вб’ють чотири людини… І просто нерозуміння того, коли починаються обстріли чи «прийде» до тебе додому чи ні», - розповідає про свої відчуття Євген.
Відомо й про тих неповнолітніх, що долучилися до збройного протистояння. У ході моніторингового дослідження Східноукраїнський центр громадських ініціатив задокументував щонайменше 15 індивідуальних випадків участі неповнолітніх у збройних формуваннях у ході збройного протистояння в місті. Також задокументовано ще 8 згадок про групи неповнолітніх, що були залучені до збройних формувань. Це діти віком до 18 років, яких комбатанти наражали на підвищену небезпеку, залучаючи до незаконної діяльності. Проте за це жоден із представників збройних формувань не був притягнутий до відповідальності.
Після звільнення Слов’янська від сил «ДНР» атмосфера у місті все ще залишається напруженою.
«У Слов'янську досі є цей конфлікт. І я не знаю, як взагалі чи реально його прибрати. Зараз у нас «фіфті-фіфті». У нас є люди, які хейтять Україну, є, які люблять. Я не знаю, як можна врегулювати цей конфлікт. Звичайно, коли з кимось вже доводиться спілкуватися, ми намагаємося шукати точки дотику, щоб не конфліктувати, а якось знайти конструктив. Але це дуже важко.» - розповідає Поліна (ім’я змінене), місцева активістка.
Молоді люди вважають, що значну роль у досягненні порозуміння саме серед дітей та підлітків грають освітні заходи та реалізація спільних проектів для міста. До таких заходів доєднуються підлітки та молодь з різними політичними поглядами, поєднані бажанням змінювати місто на краще.
«У нас почався проект «Парк», це дуже сильно об'єднало молодь. Ми хотіли створити куточок у парку, в якому ми б могли розважатися, якісь активності вести», - розповідає активістка, одна з організаторок молодіжних акцій.
У ситуації конфлікту діти та молодь стають однією із найвразливіших категорій населення, але водночас вони є силою і ресурсом для досягнення в подальшому примирення та порозуміння. Робота з дітьми та підлітками щодо подолання наслідків конфлікту, а також створення сприятливих умов для розвитку молоді у місцевих спільнотах є потужними інструментами становлення миру в громадах.
Цього тижня в Києві у переміщеному з окупованого Донецька арт-центрі "Ізоляція" представили...
«…Спочатку сидів у підвалі колишньої будівлі СБУ. Це називається спецізолятором МДБ. То звичайна...
«Російська весна» прийшла до прифронтового Торецька Донецької області (до декомунізації –...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
