Наближається 9 травня. Легко помітити відродження «радянщини» скрізь, де ведеться російська інформаційна політика. Цьогоріч керівництво так званих «ДНР» та «ЛНР» ухвалили рішення тричі на рік називати Донецьк і Луганськ як Сталіно і Ворошиловград з метою начебто «збереження історичної пам’яті». В «ДНР» до дня народження В.І. Леніна ще й випускають пам’ятну поштову марку. Чому ж російська пропагандистська машина докладає стільки зусиль для збереження пам’яті про «День Перемоги»?
РФ послідовно продовжує совєцьку інформаційну політику, де увага приділяється лише військовим діям СРСР проти нацистської Німеччини з 1941р. по 1945р., а у публічному просторі фігурує лише «Великая Отечественная Война». Так само замовчується справжня дата початку війни, інформація про пакт Молотова-Рібентропа, деталі військових операцій проти Фінляндії, Польщі та країн Балтії. Часто у ЗМІ, наукових статтях, підручниках, законодавчих актах населення Союзу називають «народом-переможцем», а 53 держави антигітлерівської коаліції не згадуються. Героїзація совєцького населення також є маскуванням для возвеличення військового командування «батька народів» Сталіна під чиїм керівництвом й відбулися легендарні подвиги. 9 травня також використовується як інструмент для схвалення комуністичної ідеології, тоталітарного режиму, виправдання геноциду та злочинів проти мільйонів людей.
На захисті російської пропаганди та міфу про «перемогу» міцно стоїть законодавство РФ, де передбачена кримінальна відповідальність за будь-які висвітлення фактів про Другу світову війну, які відрізняються від офіційної версії. Так громадянина було засуджено за репост у соцмережах статті, яка, на думку суду, містила «заведомо ложные сведения о деятельности СССР в годы Второй мировой войны» Зазначається: «Суд оценил знания гражданина как достаточные для осознания ложности утверждений относительно роли СССР во Второй мировой войне на том основании, что в школьном аттестате у него стоит «четверка» по истории. Также не спасло подсудимого то, что статью просмотрело всего 20 человек.»
Інформаційна політика маріонеткових республік покликана сприяти творенню суспільства мовчазної згоди, яке буде підтримувати імперську політику РФ, виправдовувати окупаційні дії агресора та відстоювати його інтереси. Керівництво ОРДЛО послідовно впроваджує закони, які є видозміненою версією або калькою російських. Таким є, наприклад, «Закон об увековечении победы советского народа в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов», в якому пунктом другим фактично забороняється висловлювати альтернативну точку зору на «Великую Отечественную». Звичайно ж, інтереси РФ подаються як інтереси самих т.з. республік.
Мілітаризація населення на окупованих територіях починається ще з дитячих садочків. У школах повернулось вивчення цивільної оборони, а у «ДНР» викладають «уроки гражданственности и духовности Донбасса», в рамках яких у 2020 р. з’явився спецкурс «Уроки победы». В «ЛНР» організували конкурс «Письмо в прошлое», щорічну історичну вікторину «Я помню! Я горжусь!» Освітяни це пояснюють формуванням патріотизму, відчуття причетності до героїчного минулого та знайомство з історією рідного краю. Звичайно ж, що це все евфемізми, які лише закарбовують в уявленні дітей викривлені історичні факти про совєцьких героїв, «бандерівців» та «батька-захисника» Сталіна.
Росія створює у так званих республіках матеріальну базу для ведення агресивної інформаційної політики. Ще у вересні 2015 року два гумконвої доставили у Донецьк 1500 тон російських підручників. Агресор не цурається імпортувати й методички по яким відбувається вишкіл молодого покоління. Навчання відбувається за програмою «Школа России».
Певно, найважливішою частиною штучно створеного в дитячих головах уявлення про боротьбу «народу-переможця» з нацизмом є проведення паралелей між «Великой Отечественной» і російсько-українською війною. Цю війну у квазі-республіках називають «освободительной» і порівнюють німецьких нацистів з «українськими націонал-фашистами». Росіяни таким чином творять високий ідеал «священної війни» з ціллю очищення землі від української «коричневої чуми».
У дітей начебто формується бажання воювати зі злом на боці добра. Для наслідування створюються нові «герої». Місцеві. Так героїзували ватажків терористичних угрупувань «Моторолу» і «Гіві». На будинку, де жив «Моторола», встановлено пам’ятний знак «Звезда героя». На честь обох «банк ДНР» випустив пам’ятні монети.
До Дня перемоги над нацизмом російська пропаганда просуває гасло «Можем повторить» як індикатор готовності населення схвалювати воєнні дії Росії та воювати за імперські амбіції країни. Можна вважати, що 9 травня є штучно створеною міфологемою, яка стрімко просувається за допомогою системи заборон, заохочень й утиску прав громадян. Вона не призначена для реального вшанування історичної пам’яті бо є лише прикриттям експансіоністської політики путінського режиму, який навіть не приховує, що продовжує сталінську лінію у зовнішній політиці. «День Победы» стає інструментом творення суспільства ворожого до прав людини, до демократії, до України. Російська влада щоразу більше намагатиметься занурити українське суспільство у совєцький ностальгічний сон і 9 травня – ще одна нагода пам’ятати про наміри агресора.
Фото обкладинки: мерія Макіївки, 9 травня 2015 року
За чотири з половиною роки життя на окупованих територіях надзвичайно змінилося. Справа тут не...
Одним з інститутів, який в значній мірі чинив супротив індустріальній деградації майже в кожному...
Боснія і Герцоговина. Досвід цієї країни важливий для Україні, оскільки гаряча фаза конфлікту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
