Одна із найбільш жахливих атак за час війни на сході України сталася в Маріуполі 24 січня 2015 року. Хоча обстріли того ранку велися з території, контрольованої сепаратистами, Україна не мала гарного вигляду в цьому інциденті. Наслідки атаки показують, що українські закони захищають людей від звичайної війни. На жаль, нині жителі Східної України мають справу із зовсім іншим видом війни.
Згаданий мікрорайон розташований на сході Маріуполя, приблизно за 15 км від лінії розмежування. Східний відділений від центру величезним металургійним заводом «Азовсталь», що побудований в якості житла для його працівників. Місцева жителька Світлана Ковальова (ім'я змінено) постраждала внаслідок атаки 24 січня, пригадує, що наприкінці літа 2014 року віддалені звуки обстрілу почали переслідувати мешканців Східного. Вони з болем усвідомлювали, що війна може невдовзі дістатися їх. Ще однією ранньою ознакою війни для Світлани було те, коли місцева влада почала готувати бомбосховища. Сьогодні можна побачити стрілки, які вказують на найближчі сховища, нанесені на стінах по всьому Маріуполю. Але Світлана, котра робила покупки, коли розривалися гранати, каже:
«Це трохи інша війна. Ці притулки були побудовані для війни, в якій літаки переносили свої бомби здалеку. Після звуку сирен люди мали час добігти до сховища». Інфраструктура у Східному, як і в будь-якому місці на сході України, ніколи не мала на меті захищати людей від ворога, розташованого просто за рогом, гранати якого могли б уразити без попередження.
Але інфраструктура не була єдиним, в чому Україна виявилася непідготовленою до «гібридної війни». Представники Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» провели інтерв'ю з дюжиною потерпілих від обстрілу Маріуполя, і кожен з них зазнав значних труднощів в отриманні компенсації за втрату майна або за медичні рахунки. Деякі з тих, хто порадився з адвокатом, втратили бажання навіть почати пошуки компенсації від держави.
Втрата часу
Багато в чому історії скидаються одна на одну. Люди були поранені внаслідок обстрілів або їхнє майно було пошкоджене. Підтримка з боку держави виявилася недоступною, і люди замість цього мусили покладатися на сім'ю та друзів. Ногу Світлани поранила шрапнель, але час очікування в лікарнях Маріуполя в цей день був настільки довгим, що вона вирішила за краще їхати автобусом до Бердянська, де отримала медичну допомогу. Організував і оплатив цю поїздку випадковий перехожий. Пізніше сім'я Світлани забрала її додому. Щоб вона повністю відновилася від травм, знадобилося сім місяців.
У більшості випадків постраждалі та ті, хто залишився за вибитими шибками, просто не мали часу, необхідного для отримання підтримки від держави. Тим же, хто все ж взяв це за себе, довелося клопотатися місяцями, а інколи отримувати жорсткі відмови від державних структур, та вдалося домогтися хіба кишенькових грошей. Набагато безпечніше було звернутися по допомогу до місцевих підприємств, таких як металургійний комбінат «Азовсталь», або до міжнародних гуманітарних організацій.
Ірина (ім'я змінено) була у своїй ванній кімнаті, коли вдарили снаряди. Вона залишилася неушкодженою. Проте її машина, припаркована у дворі, була повністю зруйнована. Коли вона консультувалася з адвокатом, щоб дізнатись, чи варто подати заяву на компенсацію, він сказав, що вона лише витратить свій час. Адвокат пояснив Інні, що не існує встановленого механізму того, як держава могла б швидко і без бюрократії відшкодувати збитки постраждалим. Закон «Про боротьбу з тероризмом» передбачає право громадян на компенсацію шкоди, завданої терористичними атаками (так було класифіковано всі атаки сепаратистських сил). Багато хто вирішив, що судова тяганина обійдеться дорожче, ніж компенсація, на яку вони можуть сподіватися. Подавати позов було б набагато простіше, якщо б у злочині був обвинувачений. Саме поняття тероризму свідчить про те, що атака здійснювалася групою, яка діє таємно в межах держави. Але снаряди, що влучали у Східний, випущені з територій, що контролюються сепаратистськими силами. Українська влада навряд чи зможе вчасно притягнути винних до відповідальності. Як і інфраструктуру, закони якої було розроблено для іншого виду війни.
Чи адаптувалася Україна до «гібридної війни»?
Із набуттям чинності закону про реінтеграцію в січні 2018 року Україна офіційно оголосила території, контрольовані сепаратистськими комбатантами, як окуповані іноземною державою, Російською Федерацією. Це також означає, що українська влада заперечує юридичну відповідальність за руйнування, завдані цим територіям. Це – серйозна зміна правової логіки: донедавна закон про боротьбу з тероризмом надавав принаймні теоретичну можливість отримати компенсацію за збитки, завдані потерпілим. Якщо атака станеться сьогодні, їхнє становище стане ще більш невтішним: держава може просто відмовитися від будь-якої юридичної відповідальності за шкоду, заподіяну громадянам України під час бойових дій. Тому в майбутньому буде важче отримати компенсацію.
«Реінтеграційний закон» вимагає суверенітету над територією, яку зараз займають сепаратистські сили, але заперечує відповідальність за те, що відбувається на ній. Це зручне рішення для України – не адаптувати свої юридичні процедури до того роду війни, яка триває на Донбасі. Люди, які залишаються в зоні конфлікту, тепер стали ще більш вразливими.
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
