7 липня, в Слов’янську відбулася презентація книг-звітів про окупацію міста «Місто, з якого почалася війна» та «Місто, з якого почалася війна: на головну роль призначено».
Видання «Місто, з якого почалася війна: на головну роль призначено», підготовлене та представлене УГСПЛ, присвячено загальному висвітленню діяльності незаконних збройних формувань, підконтрольних РФ та безпосередньо командувачу Ігорю Гіркіну під час захоплення та окупації Слов’янська.
Видання «Місто, з якого почалася війна» є спільною роботою громадських організацій «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», БФ «Восток SOS», «Молода просвіта Прикарпаття», «Правозахисний центр громадських досліджень», «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які входять до правозахисної Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
Книга розгорнуто описує життя окупованого міста – реакцію місцевої влади , розгортання російської пропаганди, переслідування через віру, незаконні затримання, функціонування незаконних в’язниць, катування та вбивства, які там відбувалися, примусову працю в незаконних тюрмах, випадки торгівлі людьми, надання медичної допомоги, вплив війни на життя дітей та підлітків; подальше спільне життя у громаді людей, який були по різну сторону барикад. З цією метою правозахисники провели 78 глибинних інтерв’ю з людьми, які стали жертвами чи свідками порушень прав людини.
Євгенія Бардяк, голова ГО «Молода просвіта Прикарпаття», авторка розділу про надання медичної допомоги під час свого виступу подякувала медичним працівникам, зазначивши, що в тих умовах кожен їхній робочий день був подвигом.
Один з присутніх лікарів Михайло Андріянов згадав, що медичні працівники працювали під обстрілами, без світла, без води, без телефонного зв’язку, за нестачі медикаментів і працівників:
«Зникло транспортне сполучення – операційні медсестри за 8 км за 10 км пішки з сіл приходили. Не вистачало лікарів, травматологів. З дев'ять лишалося два. З хірургів із десяти лишалось троє. З анестезіологів третина лишалася. Але всі працювали. Одна медсестра за п’ятьох. І ніхто не плакав. Не нарікав, що їм чогось не дають, що зарплати нема... Оце справжній медичний працівник. І ніякий пафос тут не потрібен. Це історія. Ми її маємо знати».
Олексій Біда, координатор Центру документування УГСПЛ під час презентації розповів про книгу «Місто, з якого почалася війна: на головну роль призначено»: «Наше видання присвячене тому, хто відповідальний за те, що відбувалося в цьому місті. В першу чергу випливає особа Ігоря Гіркіна. Особи, яка керувала та командувала збройними формуваннями підконтрольними РФ в Слов’янську в той момент».
Олексій Біда зазначив, що зі слів очевидців Гіркіна супроводжували озброєні люди, одягнені у військову форму по певному зразку. Їх була небагато, близько 10-15 людей. Але це був кістяк, який займався охороною Гіркіна, навчав людей, займався озброєнням людей, а також займався допитами і тортурами.
Аналітикиня ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» та авторка одного з розділів книги «Місто, з якого почалася війна
Ганна Куровська розповіла про те, який вплив мала окупація на дітей та підлітків Слов’янська.
Діти отримували поранення, втрачали рідних, руйнувалася соціальна інфраструктура для дітей, були випадки, коли неповнолітні долучалися до незаконних збройних формувань зі зброєю.
«Діти є найвразливішою і зрештою найважливішою категорією. Саме молодь, саме підростаюче покоління проносять цей досвід далі та продовжують життя цілої спільноти як нове покоління, - додала Ганна, - Тому важливо, щоб вони вчилися досягати порозуміння та не ворогувати на політичному підґрунті чи інших підґрунтях, вирішувати протиріччя за допомогою компромісів, а не з використанням насильства».
Документаторка Благодійного Фонду Восток SOS Наталія Каплун та співавторка книги «Місто, з якого почалася війна» зазначила, що автори через історію Слов’янська доносять до читача, що права людини – це важливо і вони мають бути захищені.
«І права людини, відновлення справедливості, відповідальність за порушення прав людини можуть бути чимось спільним, що може об’єднати людей з різним трактуванням минулого і можливо різним баченням майбутнього. Мені здається, що люди можуть об’єднатися навколо загальнолюдських цінностей і прав людини, і власне про це наша книга», - додала Наталія.
Своїми враженнями від презентованої книги поділилась начальниця відділу культури Слов’янської міської ради Марина Олійник:
«Ви уявіть собі, що через 100 років нас не буде, але залишаться ті книжки, які написали професіонали. Залишаться ті фільми, які зняті... І наші нащадки будуть знати нашу історію. І це дуже важливо зберігати нашу з вами історію».
Звіт «Місто, з якого почалася війна» складається з двох видань.
Видання «Місто, з якого почалася війна» підготовлено Східноукраїнським центром громадських ініціатив, БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
Видання «Місто, з якого почалася війна: на головну роль призначено...» підготовлено та представлено УГСПЛ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
