Соціальна допомога

16 грудня о 15:00 у виставковій залі міської бібліотеки №8 м. Біла Церква відбулося відкриття мандрівної виставки "На зламі" про зміни в житті цивільного населення в ході війни на Донбасі. Презентацію відвідали місцеві активісти, представники міської влади, журналісти, волонтери та мешканці міста. Біла Церква стала вже 16 містом, яке відвідала виставка. 

"На зламі" поєднує особисті історії разом з даними, які ілюструють зміни у суспільстві: поляризацію суспільства на «наших» та «не наших», маргіналізацію населення внаслідок узурпації влади бойовиками «Л/ДНР», труднощі життя цивільних в умовах беззаконня та, як наслідок, демографічні зміни в Донецькій та Луганській областях.  

"Ми не можемо жити у забутті та говорити лише про військових, або лише про ВПО. Зміни торкнулися усіх, злам зачепив кожного українця. Наша відповідальність - зберегти історії людей та показати як власне змінилося життя наших громадян після 2014 року. З  допомогою комбінації особистих історій та релевантної статистики ми намагалися наглядно продемонструвати які зміни відбулися у суспільстві, які виникли проблеми, як люди виживали в умовах правового вакууму в ОРДЛО", - зазначив Антон Удовенко, проектний менеджер Східноукраїнського центру громадських ініціатив та співавтор ідеї виставки.

Виставка є результатом чотирирічної діяльності документаторів правозахисної Коаліції "Справедливість заради миру на Донбасі". З 2015 року правозахисники зібрали майже 400 документальних свідчень жертв та свідків гендерно обумовленого насильства, торгівлі людьми, обстрілів та мінування. Окрім цього, вдалося почути думки цивільних щодо їхнього бачення початку конфлікту, їхнього ставлення до українців з протилежними поглядами, бачення реінтеграції. Уся ця інформація й знайшла відобреження у виставці "На зламі". 

"З допомогою виставки ми дуже сподіваємося руйнувати стереотипні бачення. Насправді, на Сході багато прихильників єдності та незалежності України. Потрібно спілкуватися, нагадувати, що є права людини і ми йдемо до побудови спільної правової держави. Попри різні погляди у людей є базис для порозуміння. Це, наприклад, повага до гідності й до базових прав людини. Виставка - перший крок до діалогу, до розуміння проблем інших людей і запрошення, щоб обговорити як ці проблеми вирішити", - сказала документаторка БФ "Восток СОС" Наталія Каплун. 

 

Наприкінці презентації слово надали гостям, які мали змогу висловити думку щодо власного бачення війни на Донбасі.

"Навіть під час війни не мають страждати жінки, діти, полонені. На Сході невизнана війна і це надзвичайно складне питання в рамках міжнародного гуманітарного права - визнати сторони, які воюють. МГП не можна використати у повному обсязі, конфлікт позиціонується як внутрішня війна. Використовується лише одна Конвенція, й то, дві статті з цієї Конвенції. Полонених залучали до виконання неезпечних робіт: розмінування, копання траншей. Це є грубим порушенням гуманітарного права. Попри це, для міжнародних інституцій це й досі є надзвичайно складним питанням. Сподіваємося, це знайде своє вирішення в Гаазі, в Міжнародному кримінальному суді", - підкреслив Володимир Порватов, викладач БНВО "Звитяга".   

Facebook трансляція події: https://www.facebook.com/watch/live/?v=204395947900534

Презентація та створення виставки «На Зламі» стали можливими у рамках проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.

9 грудня о 16:00 у приміщенні громадського простору "Krop:Hub" відбулася презентація документального видання "Місто, з якого почалася війна" про порушення прав людини та відновлення миру у м. Слов'янськ. Серед гостей презентації були журналісти, громадські активісти, волонтери та ВПО. 

Спікерами презентації були:

• Антон Удовенко, редактор видання «Місто, з якого почалася війна», проектний менеджер ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив»
• Надія Нестеренко, співавторка видання «Місто, з якого почалася війна», аналітикиня ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив»
• Марія Білякова, співавторка видання «Місто, з якого почалася війна», документаторка БФ Восток SOS
• Євген Чекарьов, співавтор видання «Місто, з якого почалася війна», юрист Громадського комітету захисту конституційний прав і свобод громадян

"Нашою ціллю є не лише збереження пам'яті цивільних про окупацію Слов'янська, але й наголосити на відповідальності окремих осіб за злочини, які вчинили НЗФ під керівництвом Ігоря Гіркіна. У виданні можна знайти не лише розповіді очевидців про , але й свідчення колишніх полонених про особливості функціонування незаконних в'язниць у Слов'янську та торгівлю людьми", - розповідає Антон Удовенко.

Окремо правозахисники Коаліції "Справедливість заради миру на Донбасі" відзначили інформаційну компоненту війни: 

"Поруч з військовим вторгненням відбувалася російська агресія в інформаційному полі. Вона була агресивно, масовою, спланованою, мала багато проявів. Російські журналісти свідомо підробляли сюжети про Слов’янськ, використовували мову ворожнечі та маніпулятивну лексику, яка формує відчуття страху болю", - зазначила Надія Нестеренко. 

Великим викликом для цивільного населення стало мінування цивільної інфраструктури в міст, що призвело до великої кількості жертв та поранених. 

"Заміновано було фактично все: школи, міськрада, будівля СБУ, в'їзди та вулиці у місті. На жаль, жертвами мін дуже часто ставали цивільні, яким було складно помітити вибухові пристрої. Велика кількість вибухових пристроїв й досі залишається за містом. Найгірше у цій ситуації те, що немає релевантної статистики постраждалих внаслідок мінування, що ускладнює аналіз цієї проблематики", - каже Євген Чекарьов.

Пережиті містянами події, пов’язані з деокупацією Слов’янська, залишили в більшості населення колективну травму. Місто зазнавало обстрілів, через що руйнувалися будинки, гинули цивільні мешканці, була пошкоджена цивільна інфраструктура – більшість мешканців жили без електрики, водо- та газопостачання впродовж кількох тижнів.

"Аби показати усю картину гуманітарної катастрофи, що охопила Слов’янськ у червні 2014 року, я розповідаю п’ять історій пересічних мешканців. Це історії реальних людей, які по різному вирішували найважливішу проблему – як залишитися живими в умовах бойових дій. Також я намагаюсь показати умови, які приводили до ситуації, коли життя людей, їхні будинки опинялися у небезпеці. Основною причиною цього було розташування військових баз та вогневих позицій учасників НЗФ безпосередньо у житлових масивах", - каже Марія Білякова.

Facebook трансляція події: https://www.facebook.com/jfp.org/videos/393709398348859 

Видання «Місто, з якого почалася війна» підготували Східноукраїнський центр громадських ініціатив, БФ «Восток SOS», Правозахисний центр громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action в рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.

4 грудня о 16:00 у приміщенні нетворкінг-кафе "Лампочка" відбулася презентація серії видань про порушення прав людини у м. Слов'янськ "Місто, з якого почалася війна". Гостями презентації були представники місцевих органів влади, директори шкіл та ВПО, які стали свідками порушень прав людини на Сході України.

Спікерами заходу були:

• Антон Удовенко, редактор видання «Місто, з якого почалася війна», проектний менеджер ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив»
• Олексій Біда, редактор видання «Місто, з якого почалася війна. На головну роль призначено…», координатор Центру документування УГСПЛ
• Марія Білякова, співавторка видання «Місто, з якого почалася війна», документаторка БФ Восток SOS

"Нашим завданням було показати всеохопну картину злочинств, які відбувалися у місті під час окупації незаконними формуваннями. Це, власне, включало у себе створення мережі незаконних в'язниць, передача цивільних між угруповуваннями та залучення їх до примусової праці, катування, мінування цивільних об'єктів. Окрім цього, автори книги фокусували увагу і на гуманітарних аспектах життя у місті: надання медичної допомоги, житті та навчанню підлітків, примиренню у громаді", - зазначив Антон Удовенко.  

Захоплення міста було б неможливим без організованого планування спецоперації та координації з російського боку.

"Головним координатором та творцем правового вакууму у місті є Ігор Гіркін (Стрєлков), який разом зі своїми посібниками створив незаконний трибунал, який виносив смертні вироки цивільним, Гіркін разом зі своєю свитою дійшов навіть до того, що застосовував Кримінальний кодекс ще сталінських часів" - каже Олексій . 

На запитання чому Гіркін ще досі є медійним персонажем, Олексій відповів, що великою мірою Гіркін потрібен російському керівництву, адже є уособленням "русского мира", "зразковим" офіцером, образом, який можна експортувати назовні для підтримки імперських та експансивних ідей.

Окремо спікери розглянули тему постконфліктного врегулювання у Слов’янську. На думку Марії Білякової місто досі залишається поділеним на прихильників дій уряду України та його противників.

Я разом з іншими співавторами розділу не можу надати рекомендацій, як вирішити цю проблему, й можливо до закінчення війни на сході ця проблема не може бути вирішеною. Ми лише надаємо інформацію про найважливіші аспекти цієї проблеми розповідаючи історії людей, колективів, родин, що були розділені подіями 2014 року у місті.

Більшість історій розповідають про неможливість відродження втраченої довіри між людьми, адже герої історій пережили складні травмуючі ситуації.

"Я сама була свідком того наскільки все швидко та непередачувано розвивалося. Складно було уявити, що це призведе до стількох смертей, що люди будуть тижнями без води та світла, що людей катуватимуть за проукраїнські погляди. Приклад Слов'янська має бути показовим для усіх українців, адже він демонструє, що стається коли ти займаєш позицію невтручання," - зазначила Ірина Гладка, співорганізатор події та голова ГО "Мир у долоні".

Facebook трансляція події: https://www.facebook.com/jfp.org/videos/485901932386584 

Видання «Місто, з якого почалася війна» підготували Східноукраїнський центр громадських ініціатив, БФ «Восток SOS», Правозахисний центр громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action в рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.