Сьогодні документальну стрічку «Ті, що пережили пекло» показали у київському Будинку Кіно, де в ці дні проходить фестиваль Docudays UA. Це 19-хвилинний фільм, що розповідає історіїї людей, які побували у полоні сепаратистів на Донбасі.
У фільмі, який є доповненням до звіту правозахисної Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», майже відсутній закадровий коментар – потерпілі говорять самі за себе. Розповідають про види тортур, які вигадував персонал імпровізованих в’язниць, про побиття, залякування та приниження, про примус говорити завчений текст на камеру для російського телебачення.
Стрічку представили Олексій Біда із Української Гельсінської спілки та Володимир Щербаченко, координатор Коаліції. На презентацію прийшли Євгенія Бардяк, яка опитувала потерпілих, а також герої фільму – колишні ув’язнені Анна Гузь і Володимир Фомицький. Глядачі мали змогу розпитати їх, як проходили інтерв’ю, які лягли в основу стрічки.
Євгенія Бардяк зізналася, що найважчим було психологічно витримати історії, які розповідали опитувані. Кожну людину, яка пройшла полон, доводилося розпитувати про болісні деталі, по кілька разів їх уточнювати, адже ці свідчення мають слугувати юридичними доказами. При цьому вона зазначила, що інтерв’юерам рекомендовано не ставитися до потерпілих із жалістю, бо це може посилити травму.
Анна Гузь провела шість днів в ув’язненні. У фільмі вона розповідає, як її змушували писати власною кров’ю на стіні «Люблю Донбас». Після звільнення Анна почала сама займатися правозахисною діяльністю та інтерв’ювати потерпілих.
Фомицький, активіст криворізького Майдана, воював у складі 40-го батальону «Кривбас» і потрапив у полон, виходячи із «котла» під Дебальцево. Звільнили його в рамках обміну полоненими. Він розповів, що до фільму увійшов фрагмент інтерв’ю із ним, яке мало на меті позов до Європейського суду з прав людини. Наразі Володимир вже отримав від ЄСПЛ сповіщення про те, що справу за його скаргою відкрито.
Під час обговорення присутні торкнулися питання про гендерне насильство на Донбасі. Олексій Біда зазначив, що таке насильство, зокрема згвалтування жінок, існує, але документувати його проблематично. «Ми опитали понад 160 людей, але в моїй практиці не траплялося випадку, коли б людина розповіла про те, що з нею таке сталося. Жорстоке поводження саме по собі сильно травмує – багато людей спершу відмовлялися свідчити і йшли на контакт лише через рік-півтора. А щодо випадків гендерного насильства, то про них, я думаю, ми почнемо дізнаватися через три-п’ять років», – сказав він.
Володимир Щербаченко також запропонував обговорити проблему відповідальності за злочини з боку українських військових. Правозахисникам відомо про такі факти, як і про факти вироків таким військовим. Проте існує небезпека подвійної ангажованості – з одного боку, злочини українських військових можуть замовчуватися через патріотичні настрої, з іншого – у правоохоронних органах та судах досі служить немало людей, налаштованих проросійськи.
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г