В коментарях журналістам журналу "Український тиждень" своє бачення майбутнього Донбасу описали правозахисники, культурні діячі, громадські активісти.
Керівник Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко вбачає налагодження ситуації на сході України за допомогою санкцій щодо Росії та дієвих реформ в Україні.
Правозахисник, родом з Луганська, сподівається:
"Частина прихильників «русcкого мира» втече до Російської Федерації, а злочинці, які вчинили тяжкі правопорушення, постануть перед судом і будуть засуджені".
Також Володимир Щербаченко підкреслив те, чого вдалося досягти у 2018 році в напрямку вставновлення справедливості. Експерти східноукраїнського центру громадських ініціатив зробили подання до Офісу Прокурора, де навели свідчення потерпілих від сексуального насильства в умовах збройного конфлікту на сході України. А вже в кінці року частина документу увійшла до щорічного звіту Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду.
Також Україна стала одним із членів всесвітньої мережі "Вижив - говори", де беруть участь постраждалі від сексуального насильства на війні жінки. За сприяння СЦГІ, участь у такій мережі взяла Ірина Довгань.
Своє бачення майбутнього на Донбасі висловила і мати загиблого донецького патріота Сталіна Чубенко. Дієвим, на думку уродженки Краматорська, стане вступ України до НАТО. Після цього Росія виведе свої війська з території України, а на кордоні стануть сили миротворчого контингенту.
"Усіх злочинців, які причетні до вбивств, катувань і державної зради, буде покарано. Усі мешканці країни, зокрема Донбасу, нарешті опановують державну мову й не соромляться нею розмовляти", - мріє мати Степана Чубенка.
Своїми думками про майбутнє Донбасу поділився Микола Матвієвський, уродженець міста Сватове. Доброволець АТО і учасник ООС вірить: "Після нашої перемоги люди повернуться сюди, щоб оновити цю землю. Я вірю, що до нас поїдуть українці, які з різних причин опинилися на чужині. Бо настане час для цього, а весь світ підтримає нас у бажанні відновити нормальне життя".
Матеріали - Тиждень.
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє...
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє «Укрінформ».
Активісти, колишні полонені та родичі полонених та зниклих безвісти пройшли центром столиці до Офісу президента. Серед вимог протестувальників – прийняття закону про статус полонених та воєнні злочини. Учасники вимагали запустити роботу Комісії Кабміну з питань зниклих безвісти за участі представників родин зниклих. Учасники акції хочуть, щоб в Офісі президента призначили відповідальну особу з питань полону та зниклих безвісти, яка б займалася координацією між родинами полонених та зниклих безвісти, колишніми полоненими та державними органами. Протестувальники також говорять про необхідність забезпечення працівникам СБУ ефективної роботи у питанні збору інформації щодо обміну та правової оцінки дій звільнених.
Акція пройшла й в інших містах, зокрема, в Херсоні, Львові, Ужгороді.
За даними СБУ, станом на серпень 2020 року в полоні «ДНР» та «ЛНР» перебувало 235 осіб.
Фото: Суспільне 15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до ...
Фото: Суспільне
15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права».
Прийняття даного законопроекту дозволить погодити українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права. Українські правоохоронці зможуть правильно кваліфікувати злочини, скоєні в ході війни на Сході України. Законопроект унеможливить амністію людей, що вчинили воєнні злочини. Також дані справи не можна буде просто закрити за терміном давності.
Законопроект про воєнних злочинців №2689 було зареєстровано у Верховній Раді ще в грудні 2019 року.
Учасниками акції були колишні полонені та представники громадських організацій. Організовували акцію Центр громадянських свобод, арт-фонд «Ізоляція» та проект «Arts&Rights».
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають ...
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають бути лише ті особи, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді. Про це свідчать результати опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та в співпраці з Центром прав людини ZMINA.
Під час опитування українців запитали, хто, на їхню думку, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР».
Половина респондентів, а саме 53%, вважає, що тільки ті, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді.
22% вважають, що відповідати мають усі, хто обіймав керівні посади в так званих «ДНР» / «ЛНР».
7% думають, що всі мешканці непідконтрольних територій у тій чи іншій формі співпрацювали з місцевою владою.
Ще 3% вважають, що ніхто не має відповідати.
Нагадаємо, 4 вересня в Покровську Донецької області відбулася дискусія на тему «Чи готові ми до примирення?».
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
