15 квітня активісти з підконтрольної Україні території в Донецькій області надіслали на повітряних кульках український прапор, щоб його з неба побачили мешканці окупованої Горлівки.
Того ж дня у ЗМІ так званої ДНР почала стрімко поширюватися інформація про те, що ЗСУ обстрілювали цивільне населення поблизу кладовища, бо ж події припадали на поминальну неділю. Однак жодних доказів у новинах не було, окрім хибних фото.
Про ситуацію в Горлівці з часу окупації можна знайти матеріали у звітах Східноукраїнського центру громадських ініціатив, підготовлених в рамках Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
Згідно з дослідженнями за 2016 рік, у Горлівці існувало п’ять місць незаконного позбавлення волі. Серед них: адміністративні будівлі, комерційні, військові об’єкти, приміщення правоохоронних органів, будівлі органів державної влади та місцевого самоуправління.
Під час моніторингу місць несвободи вдалося ідентифікувати 38 таких місць. Серед них, за свідченнями постраждалих, активісти створили карту 23 місць, де зафіксовані випадки сексуального насильства, саме в Донецькій області.
Горлівка – місто обласного підпорядкування Донецької області – з 2014 року перебуває під наглядом силових структур самопроголошеної «ДНР». З початком збройного конфлікту, значна частина населення покинула рідне місто. Одна з історій про те, як люди змушені були втікати з окупованої території, лягла в основу графічної новели у графічному романі «Перехрестя». Бабуся родини, що полишили Горлівку, залишилася в рідному обійсті, щоби доглядати за домашніми улюбленцями, яких покинути не могла. Літня жінка, потрапляючи під обстріли, все одно залишається на батьківщині. Вона щодня ризикує своїм життям, розуміючи, що треба берегти і рідний дім, поки його не розгромлено.
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє...
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє «Укрінформ».
Активісти, колишні полонені та родичі полонених та зниклих безвісти пройшли центром столиці до Офісу президента. Серед вимог протестувальників – прийняття закону про статус полонених та воєнні злочини. Учасники вимагали запустити роботу Комісії Кабміну з питань зниклих безвісти за участі представників родин зниклих. Учасники акції хочуть, щоб в Офісі президента призначили відповідальну особу з питань полону та зниклих безвісти, яка б займалася координацією між родинами полонених та зниклих безвісти, колишніми полоненими та державними органами. Протестувальники також говорять про необхідність забезпечення працівникам СБУ ефективної роботи у питанні збору інформації щодо обміну та правової оцінки дій звільнених.
Акція пройшла й в інших містах, зокрема, в Херсоні, Львові, Ужгороді.
За даними СБУ, станом на серпень 2020 року в полоні «ДНР» та «ЛНР» перебувало 235 осіб.
Фото: Суспільне 15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до ...
Фото: Суспільне
15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права».
Прийняття даного законопроекту дозволить погодити українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права. Українські правоохоронці зможуть правильно кваліфікувати злочини, скоєні в ході війни на Сході України. Законопроект унеможливить амністію людей, що вчинили воєнні злочини. Також дані справи не можна буде просто закрити за терміном давності.
Законопроект про воєнних злочинців №2689 було зареєстровано у Верховній Раді ще в грудні 2019 року.
Учасниками акції були колишні полонені та представники громадських організацій. Організовували акцію Центр громадянських свобод, арт-фонд «Ізоляція» та проект «Arts&Rights».
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають ...
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають бути лише ті особи, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді. Про це свідчать результати опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та в співпраці з Центром прав людини ZMINA.
Під час опитування українців запитали, хто, на їхню думку, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР».
Половина респондентів, а саме 53%, вважає, що тільки ті, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді.
22% вважають, що відповідати мають усі, хто обіймав керівні посади в так званих «ДНР» / «ЛНР».
7% думають, що всі мешканці непідконтрольних територій у тій чи іншій формі співпрацювали з місцевою владою.
Ще 3% вважають, що ніхто не має відповідати.
Нагадаємо, 4 вересня в Покровську Донецької області відбулася дискусія на тему «Чи готові ми до примирення?».
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
