22 січня в Україні відзначають День Соборності. У 2019 році виповнюється 100 років з дня Акту злуки УНР і ЗУНР. На Софійському Майдані у Києві було підписано документ про об’єднання українських земель у 1919. Цю визначну подію в історії здобуття країною незалежності не забувають і в ХХІ столітті.
Через 71 рік українці відзначили цю подію найбільш масштабною акцією – Живим Ланцюгом. У січні 1990-го українці, тримаючись за руки, об’єднали символічно два береги Дніпра. За кілька місяців до фактичного відновлення незалежності України в ланцюгові взяли участь, за різними даними, від 450 тисяч до кількох мільйонів осіб.
У цей день до ланцюга, який тягнувся з Києва до Львова, доєдналися мешканці з різних міст України. Серед учасників була ціла делегація з Донецька. Тож ця символічна акція об’єднала країну.
З 2014 року, коли Україна опинилася в ситуації збройного конфлікту з тимчасово окупованими територіями, поняття єдності і соборності знову зазвучало. Сьогодні, як і сто років тому, українці платять за цілісність і незалежність країни власною свободою.На окупованих територіях Донецької і Луганської областей громадяни, які відстоюють свою проукраїнську позицію, зазнають насильства, потрапляють в полон представників самопроголошених республік. Український прапор чи мова стають причинами для покарань і «перевиховання».
Попри все, з початком збройного конфлікту на сході України, відзначення Дня Соборності на неокупованому Донбасі стало більш вираженим, а кількість української символіки помітно зросла. Вже попередні роки показали єдність мешканців Бахмута, Маріуполя, Слов’янська, Краматорська та інших. Міста, які відчули що таке втрата незалежності, потрапивши під окупацію бойовиків самопроголошених республік.
У 2019 році частина міст сходу України звільнені, однак, як і сто років тому, країна на шляху боротьби за цілісність і незалежність.
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє...
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє «Укрінформ».
Активісти, колишні полонені та родичі полонених та зниклих безвісти пройшли центром столиці до Офісу президента. Серед вимог протестувальників – прийняття закону про статус полонених та воєнні злочини. Учасники вимагали запустити роботу Комісії Кабміну з питань зниклих безвісти за участі представників родин зниклих. Учасники акції хочуть, щоб в Офісі президента призначили відповідальну особу з питань полону та зниклих безвісти, яка б займалася координацією між родинами полонених та зниклих безвісти, колишніми полоненими та державними органами. Протестувальники також говорять про необхідність забезпечення працівникам СБУ ефективної роботи у питанні збору інформації щодо обміну та правової оцінки дій звільнених.
Акція пройшла й в інших містах, зокрема, в Херсоні, Львові, Ужгороді.
За даними СБУ, станом на серпень 2020 року в полоні «ДНР» та «ЛНР» перебувало 235 осіб.
Фото: Суспільне 15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до ...
Фото: Суспільне
15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права».
Прийняття даного законопроекту дозволить погодити українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права. Українські правоохоронці зможуть правильно кваліфікувати злочини, скоєні в ході війни на Сході України. Законопроект унеможливить амністію людей, що вчинили воєнні злочини. Також дані справи не можна буде просто закрити за терміном давності.
Законопроект про воєнних злочинців №2689 було зареєстровано у Верховній Раді ще в грудні 2019 року.
Учасниками акції були колишні полонені та представники громадських організацій. Організовували акцію Центр громадянських свобод, арт-фонд «Ізоляція» та проект «Arts&Rights».
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають ...
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають бути лише ті особи, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді. Про це свідчать результати опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та в співпраці з Центром прав людини ZMINA.
Під час опитування українців запитали, хто, на їхню думку, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР».
Половина респондентів, а саме 53%, вважає, що тільки ті, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді.
22% вважають, що відповідати мають усі, хто обіймав керівні посади в так званих «ДНР» / «ЛНР».
7% думають, що всі мешканці непідконтрольних територій у тій чи іншій формі співпрацювали з місцевою владою.
Ще 3% вважають, що ніхто не має відповідати.
Нагадаємо, 4 вересня в Покровську Донецької області відбулася дискусія на тему «Чи готові ми до примирення?».
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
