9 грудня о 16:00 у приміщенні громадського простору "Krop:Hub" відбулася презентація документального видання "Місто, з якого почалася війна" про порушення прав людини та відновлення миру у м. Слов'янськ. Серед гостей презентації були журналісти, громадські активісти, волонтери та ВПО.
Спікерами презентації були:
"Нашою ціллю є не лише збереження пам'яті цивільних про окупацію Слов'янська, але й наголосити на відповідальності окремих осіб за злочини, які вчинили НЗФ під керівництвом Ігоря Гіркіна. У виданні можна знайти не лише розповіді очевидців про , але й свідчення колишніх полонених про особливості функціонування незаконних в'язниць у Слов'янську та торгівлю людьми", - розповідає Антон Удовенко.
Окремо правозахисники Коаліції "Справедливість заради миру на Донбасі" відзначили інформаційну компоненту війни:
"Поруч з військовим вторгненням відбувалася російська агресія в інформаційному полі. Вона була агресивно, масовою, спланованою, мала багато проявів. Російські журналісти свідомо підробляли сюжети про Слов’янськ, використовували мову ворожнечі та маніпулятивну лексику, яка формує відчуття страху болю", - зазначила Надія Нестеренко.
Великим викликом для цивільного населення стало мінування цивільної інфраструктури в міст, що призвело до великої кількості жертв та поранених.
"Заміновано було фактично все: школи, міськрада, будівля СБУ, в'їзди та вулиці у місті. На жаль, жертвами мін дуже часто ставали цивільні, яким було складно помітити вибухові пристрої. Велика кількість вибухових пристроїв й досі залишається за містом. Найгірше у цій ситуації те, що немає релевантної статистики постраждалих внаслідок мінування, що ускладнює аналіз цієї проблематики", - каже Євген Чекарьов.
Пережиті містянами події, пов’язані з деокупацією Слов’янська, залишили в більшості населення колективну травму. Місто зазнавало обстрілів, через що руйнувалися будинки, гинули цивільні мешканці, була пошкоджена цивільна інфраструктура – більшість мешканців жили без електрики, водо- та газопостачання впродовж кількох тижнів.
"Аби показати усю картину гуманітарної катастрофи, що охопила Слов’янськ у червні 2014 року, я розповідаю п’ять історій пересічних мешканців. Це історії реальних людей, які по різному вирішували найважливішу проблему – як залишитися живими в умовах бойових дій. Також я намагаюсь показати умови, які приводили до ситуації, коли життя людей, їхні будинки опинялися у небезпеці. Основною причиною цього було розташування військових баз та вогневих позицій учасників НЗФ безпосередньо у житлових масивах", - каже Марія Білякова.
Facebook трансляція події: https://www.facebook.com/jfp.org/videos/393709398348859
Видання «Місто, з якого почалася війна» підготували Східноукраїнський центр громадських ініціатив, БФ «Восток SOS», Правозахисний центр громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action в рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з...
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з фото, опублікованого СБУ, та інформації на сайті Міністерства внутрішніх справ, мова йде про Дмитра Піндрюріна.
«За даними слідства, зловмисник організовував «охорону» захопленого приміщення Управління СБУ в Луганській області та інструктував бойовиків щодо здійснення збройного опору учасникам антитерористичної операції», - повідомили в СБУ.
Піндюрін створив та очолив незаконне збройне формування «15-й батальйон територіальної оборони «Брянка СССР», яке у період з 2014 до 2015 років брало участь у бойових діях проти українських військових підрозділів.
В СБУ повідомили, що фігуранту оголошено про підозру в участі в терористичній групі чи терористичній організації.
За даними «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Піндрюрін також причетний до функціонування незаконного місця несвободи в м.Брянка Луганської області. Про умови утримання в цій в’язниці читайте за посиланням.
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час зб...
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час збройного конфлікту на Сході України та становища в Криму, ситуація відповідає критеріям для відкриття розслідування. Прокурор направить звернення до суддів Палати попереднього провадження Міжнародного кримінального суду для того, щоб почалось розслідування.
Офіс прокурора дійшов до висновку, що можна обґрунтовано стверджувати, що під час конфлікту на Сході Україні було вчинено різноманітні воєнні злочини та злочини проти людяності, які підпадають під юрисдикцію МКС. Ці злочини вчинялися різними сторонами конфлікту і є достатньо серйозними за поширеністю та системністю, щоб розпочати розслідування.
Зокрема, Офіс прокурора бачить наступні категорії злочинів, які підлягають розслідуванню: злочини, вчинені під час ведення бойових дій; злочини, вчинені під час тримання в місцях несвободи; злочини, вчинені в Криму.
Впродовж попереднього розслiдування співробітники Офісу спiвпрацювали з представниками української влади. Українська влада надала детальну iнформацiю про розслiдування та судові провадження в Україні щодо ймовірних злочинiв, вчинених всiма сторонами конфлiкту, та якi належать до юрисдикцiї МКС. Оцiнка Офісу також включає iнформацiю про судові провадження, iнiцiйовані Росiйською Федерацiєю щодо ситуацiї в Українi.
В Офісі прокурора дійшли висновку, що, незважаючи на нацiональнi судовi провадження, МКС все одно повинен розслідувати ці справи. Це пояснюється тим, що в Українi та/або в Росiйськiй Федерацiї не проводять активнi дiї щодо ймовірних злочинців.
Ще одна причина чому МКС має зайнятися розслідуванням – це те, що нацiональна судова система не є «доступною» на ворогуючої сторони, що унеможливлює затримання ймовірних злочинців або отримання доказів.
При цьому прокурор нарікає на велику завантаженість Офісу та відсутність ресурсів для проведення розслідувань.
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі,...
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі, справу щодо вивезення дітей з державних закладів до Росії на початку війни, а також справу щодо катастрофи рейсу MH17. Про це повідомив заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина.
«Тільки що відбувся цікавий розвиток подій у міждержавній справі Ukraine v. Russia (re Eastern Ukraine) no. 8019/16. Велика Палата ЄСПЛ повідомила, що вирішила приєднати до цієї справи ще Ukraine v. Russia no. 43800/14 (це щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни) та the Netherlands v. Russia no. 28525/20 (це голландський міждерж стосовно MH17)», - написав він.
Згідно з словами Ліщини тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».
Він зазначив, що приєднання справ може мати позитивні наслідки для України, але водночас затягне розгляд справи в цілому.
Нагадаємо нещодавно ЄСПЛ відмовив семи жителям окупованого Луганська у справі проти України про виплату пенсій.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
