Кейси Донбасу: права людини в умовах конфлікту

У рамках виставки «Uтопія: трансформаціі українського Сходу» в просторі креативної спільноти IZONE 27 лютого відбулася дискусія за участю експертів з питань соціокультурних змін на сході України. В поле дослідження експертів потрапили Маріуполь, Краматорськ і Слов’янськ. Про економічну ситуацію, ринок праці, вплив збройного конфлікту на порушення прав людини, креативну індустрію та розвиток громадських організацій розповіли шестеро експертів.

Людмила Гераймович зазначила про різке скорочення ВВП на Донеччині у 2014–2015 роках та висловила свої пропозиції виправлення ситуації. Олександр Слободян навів інфографіку ринку праці в східних регіонах, відзначивши, що до служб зайнятості звертаються переважно жінки працездатного віку, а також чоловіки і жінки старшого віку. Про потенціал креативної  і культурної сфер у Маріуполі, Слов’янську і Краматорську розказала Анастасія Бойчук. Експертка порадила будувати більш реальні довгострокові стратегії розвитку міст, що перетворилися б на моделі самозабезпечення регіонів.

Тему присутності внутрішньо переміщених осіб в місцевих медіа порушив Антон Лягуша. Нагальним потребою, на його думку,  має бути проведення тренінгів для місцевих журналістів з проблем новинної грамотності та розробка стратегій формування соціального капіталу. Про сучасний стан громадського суспільства в регіонах і перспективи розвитку громадських організацій навела дані Марія Грищенко. 

З дослідженням впливу збройного конфлікту на стан дотримання прав людини виступив аналітик Андрій Солодько. Навівши дані про кількість порушень, яка міститься нині в базі, сформованій Коаліцією правозахисних організацій «Справедливість заради миру на Донбасі», він представив до уваги присутніх свій погляд на першочерговість прав людини в контексті опозиції соціально-політичних прав та політичних прав і громадських свобод.

На сьогодні зафіксовано близько 7 тисяч злочинів на території Донецької та Луганської областей, а кількість ув’язнених, за даними СБУ, сягає близько 10 тисяч. У більшості випадків об’єктивні цифри дізнатися не вдається через відсутність інформації у відкритих джерелах. До того ж, як зазначив аналітик, баланс між рівнем захисту прав людини і захистом національної безпеки переважно вирішується на користь другого.

За спостереженнями Андрія, на права людини впливають такі зовнішні фактори:

1. Внутрішнє переміщення. Саме цей фактор впливає на можливість держави виконувати свій соціальний контракт. Спостерігається, що ВПО збільшили навантаження на інфраструктуру міст, особливо на ринок праці, освітні та медичні заклади, житловий фонд. Разом з тим, реальна кількість ВПО менша, ніж повідомляють офіційні джерела. Якщо зіставити кількість сімей, і кількість дітей, то орієнтовно, за дослідженнями Андрія Солодька, в Маріуполі проживає 60 тисяч, що в реальності в 2.5 рази менше; у Краматорську і Слов’янську приблизно 10–12 тисяч, що насправді менше у 5 разів.
2. Міжнародні організації. Нині помітно, що значно збільшилася роль міжнародних донорів, а їхній внесок продовжує непропорційно зростати. У перспективі це може створити проблеми, коли ці донори підуть. Їх потрібно буде чимсь заміщувати.
3. Структурні зміни влади. Вони проявляються у появі представництвами центральних органів виконавчої влади на місцях: Міністерство з питань тимчасово окупованих територій, омбудсмен. Однак самі місцеві органи влади не мають вагомих структурних змін, не реагують на виклики, спричинені включенням відповідних індикаторів в стратегії розвитку міст. І загалом є проблема того, що відсутні стратегії інтеграції на місцях.

Гарантований Конституцією України захист прав людини порушується в умовах збройного конфлікту. Крім того, держава пріоритизує соціально-економічні права людини. Але разом з тим, відповідно до національного опитування (Демократичні ініціативи – 2017), Донбас – це єдиний регіон, де населення вважає на сьогодні політичні права та громадянські свободи важливішими за соціально-економічні блага. Є низка рекомендацій для вирішення ситуації з правопорушенням. Андрій Солодько вбачає  необхідність у таких діях:

• При розробці стратегій розвитку міста включати в неї індикатори покращення ситуації з правами людини;
• Інституціоналізувати механізми захисту прав людини на місцевому рівні;
• Містами компактного проживання значної кількості ВПО розробляти програми інтеграції на місцевому рівні;
• Посилити координацію роботи між донорами, владою та громадськими організаціями;

Детальніше ознайомитися з іншими матеріалами досліджень міст сходу можна на сайті.