В самопроголошених республіках формуватимуть дитячі роти

10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного».  Про це повідомляє «Укрінформ».

Активісти, колишні полонені та родичі полонених та зниклих безвісти пройшли центром столиці до Офісу президента.  Серед  вимог протестувальників – прийняття закону про статус полонених та воєнні злочини. Учасники вимагали запустити роботу Комісії Кабміну з питань зниклих безвісти за участі представників родин зниклих. Учасники акції хочуть, щоб в Офісі президента призначили відповідальну особу з питань полону та зниклих безвісти, яка б займалася координацією між родинами полонених та зниклих безвісти, колишніми полоненими та державними органами. Протестувальники також говорять про необхідність  забезпечення працівникам СБУ ефективної роботи у питанні збору інформації щодо обміну та правової оцінки дій звільнених.

Акція пройшла й в інших містах, зокрема, в Херсоні, Львові, Ужгороді.

За даними СБУ, станом на серпень 2020 року в полоні «ДНР» та «ЛНР» перебувало 235 осіб.

Фото: Суспільне

15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права». 

Прийняття даного законопроекту дозволить погодити українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права. Українські правоохоронці зможуть правильно кваліфікувати злочини, скоєні в ході війни на Сході України. Законопроект унеможливить амністію людей, що вчинили воєнні злочини. Також дані справи не можна буде просто закрити за терміном давності.

Законопроект про воєнних злочинців №2689 було зареєстровано у Верховній Раді ще в грудні 2019 року.

Учасниками акції були колишні полонені та представники громадських організацій. Організовували акцію Центр громадянських свобод, арт-фонд «Ізоляція» та проект «Arts&Rights».

53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають бути лише ті особи, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді.  Про це свідчать результати опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та в співпраці з Центром прав людини ZMINA.

Під час опитування українців запитали, хто, на їхню думку, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР».

Половина респондентів, а саме 53%, вважає, що тільки ті, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді.

22% вважають, що відповідати мають усі, хто обіймав керівні посади в так званих «ДНР» / «ЛНР».

7% думають, що всі мешканці непідконтрольних територій у тій чи іншій формі співпрацювали з місцевою владою.

Ще 3% вважають, що ніхто не має відповідати.

Нагадаємо, 4 вересня в Покровську Донецької області відбулася дискусія на тему «Чи готові ми до примирення?».