Днями у Варшаві відбулася 39-та щорічна зустріч Європейського координаційного комітету з документування ситуації з правами людини. Комітет – це відкрита мережа європейських організацій та інституцій, які створюють інформацію на тему прав людини. Подібні зустрічі проводяться, щоб бібліотекарі, документатори та фахівці з комунікацій з таких організацій могли обмінятися досвідом. Цього року на зустрічі побувала Ганна Янова, дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив, яка представила Коаліцію громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на Донбасі».
Далі – про те, як збирають та опрацьовують інформацію на тему прав людини європейські колеги.
– Ганно, розкажи, будь ласка, про учасників зустрічі Європейського координаційного комітету з документування ситуації з правами людини.
– Були організації різних країн: з Данії, з Росії, Австрії, Італії, України. Вони розповідали про власні проекти з документування. У тому числі це були і наукові проекти – бібліотеки, – своєрідні депозитарії з документами на тему прав людини. Були також громадські організації, які займаються документуванням порушень прав людини. Фокусувалися на злочинах, пов'язаних із ненавистю, але і загалом порушеннях прав людини. Були і представники Грузії, хоча їм трохи важче, оскільки у них конфлікт перейшов у заморожену стадію.
– У порядку денному заходу було питання – виклики моніторингу та документування ситуації з правами людини в сучасному середовищі. То із якими труднощами стикаються люди, які займаються документуванням порушень прав людини?
– Це залежить від країни. У деяких країнах діяльність організацій як така заборонена. Наприклад, у Казахстані порушення на ґрунті ненависті активісти документують, будучи незареєстрованими як організація. Правозахисники тут працюють як громадська ініціатива. Це залежить від політичного і соціального клімату, в якому функціонує організація.
Наприклад, у Таджикистані за сприяння Офісу Омбудсмена здійснюється моніторинг військових частин. Але це сприяння негативно впливає на моніторинг, тому що Офіс Омбудсмена не незалежний, і люди не хочуть розповідати про свої проблеми через те, що залучена державна структура – Офіс Омбудсмена.
– У програмі заходу згадується австрійський атлас тортур. Що це за проект?
– Атлас тортур – це проект Інституту з прав людини Людвіга Болтсмана. Вони хочуть об'єднати на одному сайті інформацію про поточну ситуацію щодо катувань з різних країн. Атлас включає в себе інформацію від міжнародних організацій, тобто моніторингові звіти чи резолюції ООН, та інформацію від громадських організацій про ситуацію з катуваннями в різних країнах. Зараз – це лише ініціатива, проект на стадії розробки. Сайту ще немає, його запустять пізніше. Але якщо людина цікавиться темою тортур, то задум такий, що на цьому сайті вона зможе знайти всю інформацію. Будуть також фахівці, які відстежуватимуть релевантність інформації та перевірятимуть її достовірність. Тобто це насамперед дослідницький проект, і зараз його представники збирають гроші на те, щоб розвивати ідею далі.
– Про що розповідали учасники зустрічі – представники Бюро демократичних інститутів та прав людини?
– Це інституція ОБСЄ. Вони розповідали про щорічний звіт про злочини на ґрунті ненависті, що невдовзі побачить світ. До звіту входить інформація про всі країни-члени ОБСЄ. Сюди збирають інформацію від прокурорів, суддів, громадянського суспільства, державних органів. Вони ставлять за мету показати всю диверсифікацію злочинів, скоєних на ґрунті ненависті. Потім вони надають цю інформацію відповідним країнам. Її аналізують та знеособлюють, а пізніше публікують на сайт.
ОБСЄ ставить собі за мету боротися саме зі злочинами на ґрунті ненависті. Якщо держава стверджує, що не зафіксувала жодних злочинів на підставі ненависті, а громадянське суспільство надає таку інформацію, то це – можливість перевірити ситуацію в державі. Якщо у країні багато таких злочинів, вони проводять семінари, тренують поліцейських, прокурорів, щоб вони були більш свідомими таких злочинів. Це можливість превентивно інформувати і запобігати злочинам на ґрунті ненависті.
– А в чому суть проекту Ради Європи HUDOC, представники якого брали участь у заході? У них, як і в Коаліції, є база даних?
– Це комітет із запобігання тортурам Ради Європи. Є спеціальні репортери, які свої доповіді або кожні чотири роки, або ad hoc вони їздять у країну і перевіряють ситуацію з тортурами. Це такий депозитарій інформації про катування в якійсь конкретній країні і соціальній групі. Це дає можливість знайти інформацію з цієї тематики, якою володіє Рада Європи, за різними фільтрами. Якщо людина проводить дослідження на цю тему, то це саме той ресурс, куди варто зайти.
– Правозахисники Грузії і досі документують порушення, хоча з часу початку конфлікту минуло вже 10 років. Які перспективи має Україна в цьому плані?
– Перспективи у нас є. Потрібно збирати якомога більше інформації, пов'язаної з конфліктом і надсилати її. Без документування скоєних злочинів немає жодних перспектив. З документуванням перспективи непогані. Звичайно, міжнародна юстиція – це те, чого потрібно чекати.
– У заході також взяли участь представники Глобального кампусу прав людини. В чому суть цього проекту?
– Є програми з прав людини і демократизації у світі – у Венеції, у Єревані. І ця бібліотека обслуговує подібні програми з демократизації. Це – наукова бібліотека, у ній зберігаються дипломні та інші наукові роботи. Вони інформують про таку діяльність на подібних заходах. Якщо комусь зі студентів цікаво написати дослідження за цією темою, то така організація може зв'язати студентів із громадськими організаціями
– Чи було щось таке, чого Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» могла б повчитися в організацій, що були на заході?
– Коаліція в цьому плані позитивно відзначилася ще й тим, що крім документування ми по-різному застосовуємо зібрану інформацію. І для звітів – для національної та міжнародної адвокації, для творчих проектів, як кіно та графічна новела. З особливою цікавістю учасники зустрічі слухали про графічну новелу. Це – нова форма викладу зібраної інформації. Як виявилося, у нас, порівняно з іншими, багато способів донесення інформації до різних верств населення.
– Як інші організації використовують зібрану інформацію?
– Організації, які були на зустрічі, здебільшого зберігають інформацію, пов'язаною з правами людини. Інші документують, займаються польовими дослідженнями. Більшість – це ініціативи, які не мають баз даних як таких, але люди самі документують порушення. Вони організовують кампанії в соціальних мережах, починають судові процеси. Це ініціативи на місцях, в яких працює небагато людей, перейнятих тематикою. Вони опитують людей і збирають інформацію на конкретну тему. Ще були організації, які збирають інформацію в базу даних, а також наукові установи, які зберігають інформацію, проте безпосередньо її не збирають.
– Тобто українська сторона була свого роду синтезом?
– Так. У Коаліції ми збираємо, обробляємо і використовуємо інформацію. Це повний цикл, не обмежений винятково збором інформації. І документування саме по собі – це не кінець, а лише початок того, щоб подавати справи в суд, до міжнародних комітетів. І цим займається кілька організацій, які надають інформацію в комітети ООН. Однак учасників зустрічі найбільше цікавили креативні аспекти, якими займається Східноукраїнський центр громадських ініціатив. Це документальна стрічка про перетворення Луганської ОДА на незаконне місце несвободи і графічний роман у новелах «Перехрестя: дев’ять історій про війну та насильство», які інші не роблять. Думаю, такі методи розширюють коло людей, до яких можна донести інформацію, і це завжди позитивно.
Розмовляла Аліна Боднар
Поїздка відбулася за кошти USAID в рамках проекту «Діяльність із забезпечення дотримання прав людини в зоні збройного конфлікту та вздовж демаркаційної лінії на Донбасі»
Протягом 2022 року команда Східноукраїнського центру громадських ініціатив продовжувала роботу, розпочату ще 2014 року, зі збору док...
Умисні вбивства й катування цивільних, сексуальне насильство та умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти - це далеко ...
Російські військовослужбовці на території України продовжують ігнорувати норми міжнародного права. Зокрема, в жовтні експертами Схід...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г