Які права людини порушуються державою - у звіті правозахисників

В так званій ДНР незаконно затримали та засудили на 10 років та 6 місяців ув’язнення в виправній колонії жительку Макіївки. Про це повідомляється на сайті так званої Генеральної прокуратури «ДНР».

В «ДНР» стверджують, що громадянка «О» була завербована СБУ і здійснювала терористичну та шпигунську діяльність на території так званої ДНР з вересня 2017 року по жовтень 2018 року. Жінка нібито збирала та передавала дані СБУ  задля безперешкодного перетину лінії розмежування для здійснення покупок і відпочинку.

Нагадаємо, в квітні в так званій ДНР незаконно затримали та засудили на 13 років ув’язнення жителя Маківки.

Політика держави з підтримки осіб з інвалідністю, отриманої в результаті воєнних дій на Донбасі, є значною мірою декларативною. До таких висновків дійшли автори звіту «Право на соціальний захист цивільних осіб, які отримали інвалідність внаслідок військового конфлікту на Донбасі»  експерт Гельсінського фонду з прав людини Ленур Керімов та кандидат юридичних наук, адвокат Наталія Аляб’єва.

«Політика держави з підтримки осіб з інвалідністю, отриманої в результаті воєнних дій на Донбасі, є значною мірою декларативною. З одного боку вона гарантує постраждалим  право на соціальну допомогу, а з іншого вводить значні обмеження кола отримувачів», - зазначив Ленур Керімов.

Автори звіту зазначають, що процедура отримання статусу цивільної особи, яка отримала інвалідність внаслідок війни на Донбасі, складна та тривала. Державні органи недостатньо інформують постраждалих про процедуру.  Таке інформування відсутнє на рівні профільного міністерства та комісії, а також є недостатнім на рівні органів соціального захисту населення та місцевого самоврядування. Інформація, яка стосується процедури є складною для розуміння постраждалих, а отримані виплати часто є неспівмірними життєвим потребам. Шляхом дискримінаційних положень значно обмежується коло осіб, які мають право на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

 «Процедура містить дискримінаційні положення, виключаючи з дії закону осіб, які отримали поранення після 1 грудня 2014 року на непідконтрольній території, а також осіб, які отримали поранення в період з 1 грудня 2014 року до 5 травня 2015 року», - йдеться у звіті.

Однією з найбільших проблем збору документації є отримання виписки з Єдиного реєстру досудових розслідувань та заключення судмедексперта.  У звіті йдеться, що у більшості вивчених випадків слідчі дії не проводилися або не було порушено кримінальних справ. Постраждалі були змушені звертатися в правоохоронні органи із заявами про порушення кримінальної справи, просити у слідчих направлення на судово-медичну експертизу, бо висновок судмедексперта, отриманий поза рамками кримінальної справи, не приймається комісією.

Ще однією проблемою є те, що СБУ не порушує кримінальних справ за фактами отриманих поранень; такі справи розслідуються переважно поліцією. Це порушує законодавство в частині відомчої підслідності справ, пов’язаних з розслідуванням терористичних актів. Дана практика обмежує права постраждалих, позбавляючи їх можливості в майбутньому звернутися до держави з позовом про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Врешті отримана соціальна допомога в більшості випадків є недостатньою.  Допомогу на рівні реального прожиткового мінімуму отримують лише ті особи з інвалідністю, які мають право на отримання пенсії за віком або по інвалідності на загальних підставах. В такому разі виплати є значно вищими – в залежності від отриманої групи від 5 897 гривень до 10 647 гривень . Всі інші особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати допомогу, рівень якої є недостатнім для забезпечення їхніх мінімальних життєвих потреб – від 983 гривень до 1 638 гривень. Крім цього, механізм нарахування і виплати допомог сконструйований таким чином, що якщо постраждала особа працевлаштується, то вона втратить можливість отримувати допомогу.

Правозахисники побоюються, що за відсутності довгострокового планування, кожна несприятлива політична або економічна ситуація може стати причиною для скорочення допомоги.  Адже наразі розміри пільг та допомог постраждалим визначаються підзаконними актами, тому в кожен момент вони можуть бути змінені урядом.

Звіт був складений на основі моніторингу, який проводився в рамках менторської програми для українських правозахисників за підтримки ОБСЄ/БДІПЛ.

Євгеній Щербак Фото: Facebook Сергій Шаргунов

В Казахстані на 4,5 років в’язниці засудили Євгенія Щербака за найманство у складі НЗФ на Донбасі після того, як Російська Федерація відмовила надати йому притулок. Про це повідомив депутат Держдуми РФ Сергій Шаргунов та видання EADaily. 

Чоловік брав участь в боях за Широкине та Дебальцеве в складі батальйону «Спарта» під командуванням Арсена Павлова (Мотороли).

Повідомляється, що затримали Щербака в Росії під час перевірки документів і помістили під варту як розшукуваного в Казахстані за найманство.

РФ відмовила чоловіку в наданні тимчасового притулку і депортувала в Казахстан.

Відмову в наданні Щербаку статусу біженця в РФ аргументували відсутністю гуманітарних причин, по яким може бути надано тимчасовий притулок.