Правозахисники Коаліції громадських організацій презентували звіт про стан дотримання прав людини в Україні. У фокусі дослідження були вихідці з Донецької і Луганської областей, які постраждали від збройного конфлікту, а також заторкувалася проблема окупованих територій і Криму. Про соціальні виплати для переселенців, про відсутність належного доступу до медицини, незаконне обмеження свободи, - все це у своєму звіті презентували 5 вересня правозахисники організацій Восток- SOS, Крим-SOS та БФ "Право на захист".
Серед основних проблем, які спостергіаються на сході України: порушення права на соціальний захист серед внутрішньо переміщених осіб та тих, хто перебуває на окупованих територіях, зокрема складнощі із доступом до банківських послуг, необхідність прописки для школи, а з нею і рівний доступ до освіти, порушення прав визволених полонених та багато іншого.
Питання дотримання прав людини дослідники вивчали в контексті реалізації Україною Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. Результати досліджень були оприлюднені в Києві під час прес-конференції "Постраждалі від конфлікту: як Україна забезпечує реалізацію їхніх прав". Серед спікерів була присутня юристка організації Восток-SOS Ольга Аношкіна. Восток-SOS є також членом Коаліції "Справедливість заради миру на Донбасі", де серед іншого, займаються питаннями полонених. Ольга Аношкіна зазначила, що гостро стоїться проблема з належною медичною, психологічною та юридичною допомогою особам, які визволені з полону. Складнощі виникають у сфері зайнятості, а також у рівному доступі до права на компенсаційні виплати. Такі проблеми у колишніх полонених, за словами Аношкіної, виникають через відсутність спеціальної нормативної бази.
Більш детально з проблемами, з якими зіштовхуються постраждалі від збройного конфлікту, можна ознайомитися у звіті, опублікованого в українській та англійській версії.
Фото - Центр інформації про права людини
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє...
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє «Укрінформ».
Активісти, колишні полонені та родичі полонених та зниклих безвісти пройшли центром столиці до Офісу президента. Серед вимог протестувальників – прийняття закону про статус полонених та воєнні злочини. Учасники вимагали запустити роботу Комісії Кабміну з питань зниклих безвісти за участі представників родин зниклих. Учасники акції хочуть, щоб в Офісі президента призначили відповідальну особу з питань полону та зниклих безвісти, яка б займалася координацією між родинами полонених та зниклих безвісти, колишніми полоненими та державними органами. Протестувальники також говорять про необхідність забезпечення працівникам СБУ ефективної роботи у питанні збору інформації щодо обміну та правової оцінки дій звільнених.
Акція пройшла й в інших містах, зокрема, в Херсоні, Львові, Ужгороді.
За даними СБУ, станом на серпень 2020 року в полоні «ДНР» та «ЛНР» перебувало 235 осіб.
Фото: Суспільне 15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до ...
Фото: Суспільне
15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права».
Прийняття даного законопроекту дозволить погодити українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права. Українські правоохоронці зможуть правильно кваліфікувати злочини, скоєні в ході війни на Сході України. Законопроект унеможливить амністію людей, що вчинили воєнні злочини. Також дані справи не можна буде просто закрити за терміном давності.
Законопроект про воєнних злочинців №2689 було зареєстровано у Верховній Раді ще в грудні 2019 року.
Учасниками акції були колишні полонені та представники громадських організацій. Організовували акцію Центр громадянських свобод, арт-фонд «Ізоляція» та проект «Arts&Rights».
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають ...
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають бути лише ті особи, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді. Про це свідчать результати опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та в співпраці з Центром прав людини ZMINA.
Під час опитування українців запитали, хто, на їхню думку, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР».
Половина респондентів, а саме 53%, вважає, що тільки ті, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді.
22% вважають, що відповідати мають усі, хто обіймав керівні посади в так званих «ДНР» / «ЛНР».
7% думають, що всі мешканці непідконтрольних територій у тій чи іншій формі співпрацювали з місцевою владою.
Ще 3% вважають, що ніхто не має відповідати.
Нагадаємо, 4 вересня в Покровську Донецької області відбулася дискусія на тему «Чи готові ми до примирення?».
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
