У понеділок, 16 липня, у приміщенні кризового медіа-центру «Сіверський Донець» відбулася презентація збірки звітів шести правозахисних організацій «Жити всупереч: проблеми цивільного населення під час війни на Донбасі». Приміщення медіа-центру було задекороване паперовими фігурами, виконаними у стилі орігамі. У такий спосіб автори передали атмосферу війни для цивільного населення: голуб із простріленим крилом, який усе ж летить угору, що символізує життя всупереч хисткому миру.
Про історії жителів Трьохізбенки, які увійшли до збірки звітів, розповіла Олена Ніжельська, депутатка Сєвєродонецької міської ради, дослідниця кризового медіа-центру «Сіверський Донець». За словами авторки, окремі історії було надзвичайно важко навіть слухати.
«Долі різні. Люди, яких ми опитали, в жодний спосіб не могли впливати на розвиток подій. Сьогодні вони просто виживають. Хочу сказати, що війна – зовсім поряд, і вона може торкнутися будь-кого. Ще якихось п’ять років тому ці люди навіть у страшному сні не могли б уявити собі того, що з ними відбулося», – зауважила Олена Ніжельська.
Наталія Каплун, дослідниця благодійного фонду «Восток-СОС» та авторка розділу про обстріл Бахмута у лютому 2015 року, наголосила на тому, що з часу обстрілу минуло вже три роки, а деякі постраждалі і досі не отримали допомоги. За словами авторки, держава залишила постраждалих напризволяще. Крім того, обстріл наніс постраждалим психологічну шкоду, з якою ніхто не працює.
«Усі люди, яких ми опитували, були різними. Ми слухали, вони ділилися. Кожен, хто постраждав, має проговорити свій біль. Я вважаю, що шукати підґрунтя до діалогу треба саме з того, щоб вислухати жертву і намагатися створити та прийняти тривалі програми підтримки постраждалих», – прокоментувала Наталія Каплун.
Вона також зауважила на тому, що безвідносно до політичних поглядів безпека дітей однаково важлива для всіх. «Бо ми всі хочемо, щоб наші діти могли виходити на вулицю і ми були впевнені, що з ними нічого не трапиться», – підсумувала авторка.
Про мережу незаконних місць несвободи та звірства представників групи швидкого реагування «Бетмен» у Луганську розповіла Катерина Котлярова, дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив, у минулому – військова АТО.
«Респонденти надають такі жахливі свідчення про те, що відбувалося з полоненими, що навіть не віриться. Але коли це повторюють кілька осіб, які між собою не спілкуються, то ми розуміємо, що це реальність. Це реальність Луганська 2014 року. Нормальним людям в голову не вкладається, як можна так жорстоко поводитися з іншими людьми», – підкреслила Катерина Котлярова.
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з...
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з фото, опублікованого СБУ, та інформації на сайті Міністерства внутрішніх справ, мова йде про Дмитра Піндрюріна.
«За даними слідства, зловмисник організовував «охорону» захопленого приміщення Управління СБУ в Луганській області та інструктував бойовиків щодо здійснення збройного опору учасникам антитерористичної операції», - повідомили в СБУ.
Піндюрін створив та очолив незаконне збройне формування «15-й батальйон територіальної оборони «Брянка СССР», яке у період з 2014 до 2015 років брало участь у бойових діях проти українських військових підрозділів.
В СБУ повідомили, що фігуранту оголошено про підозру в участі в терористичній групі чи терористичній організації.
За даними «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Піндрюрін також причетний до функціонування незаконного місця несвободи в м.Брянка Луганської області. Про умови утримання в цій в’язниці читайте за посиланням.
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час зб...
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час збройного конфлікту на Сході України та становища в Криму, ситуація відповідає критеріям для відкриття розслідування. Прокурор направить звернення до суддів Палати попереднього провадження Міжнародного кримінального суду для того, щоб почалось розслідування.
Офіс прокурора дійшов до висновку, що можна обґрунтовано стверджувати, що під час конфлікту на Сході Україні було вчинено різноманітні воєнні злочини та злочини проти людяності, які підпадають під юрисдикцію МКС. Ці злочини вчинялися різними сторонами конфлікту і є достатньо серйозними за поширеністю та системністю, щоб розпочати розслідування.
Зокрема, Офіс прокурора бачить наступні категорії злочинів, які підлягають розслідуванню: злочини, вчинені під час ведення бойових дій; злочини, вчинені під час тримання в місцях несвободи; злочини, вчинені в Криму.
Впродовж попереднього розслiдування співробітники Офісу спiвпрацювали з представниками української влади. Українська влада надала детальну iнформацiю про розслiдування та судові провадження в Україні щодо ймовірних злочинiв, вчинених всiма сторонами конфлiкту, та якi належать до юрисдикцiї МКС. Оцiнка Офісу також включає iнформацiю про судові провадження, iнiцiйовані Росiйською Федерацiєю щодо ситуацiї в Українi.
В Офісі прокурора дійшли висновку, що, незважаючи на нацiональнi судовi провадження, МКС все одно повинен розслідувати ці справи. Це пояснюється тим, що в Українi та/або в Росiйськiй Федерацiї не проводять активнi дiї щодо ймовірних злочинців.
Ще одна причина чому МКС має зайнятися розслідуванням – це те, що нацiональна судова система не є «доступною» на ворогуючої сторони, що унеможливлює затримання ймовірних злочинців або отримання доказів.
При цьому прокурор нарікає на велику завантаженість Офісу та відсутність ресурсів для проведення розслідувань.
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі,...
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі, справу щодо вивезення дітей з державних закладів до Росії на початку війни, а також справу щодо катастрофи рейсу MH17. Про це повідомив заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина.
«Тільки що відбувся цікавий розвиток подій у міждержавній справі Ukraine v. Russia (re Eastern Ukraine) no. 8019/16. Велика Палата ЄСПЛ повідомила, що вирішила приєднати до цієї справи ще Ukraine v. Russia no. 43800/14 (це щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни) та the Netherlands v. Russia no. 28525/20 (це голландський міждерж стосовно MH17)», - написав він.
Згідно з словами Ліщини тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».
Він зазначив, що приєднання справ може мати позитивні наслідки для України, але водночас затягне розгляд справи в цілому.
Нагадаємо нещодавно ЄСПЛ відмовив семи жителям окупованого Луганська у справі проти України про виплату пенсій.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
