У понеділок, 16 липня, у приміщенні кризового медіа-центру «Сіверський Донець» відбулася презентація збірки звітів шести правозахисних організацій «Жити всупереч: проблеми цивільного населення під час війни на Донбасі». Приміщення медіа-центру було задекороване паперовими фігурами, виконаними у стилі орігамі. У такий спосіб автори передали атмосферу війни для цивільного населення: голуб із простріленим крилом, який усе ж летить угору, що символізує життя всупереч хисткому миру.
Про історії жителів Трьохізбенки, які увійшли до збірки звітів, розповіла Олена Ніжельська, депутатка Сєвєродонецької міської ради, дослідниця кризового медіа-центру «Сіверський Донець». За словами авторки, окремі історії було надзвичайно важко навіть слухати.
«Долі різні. Люди, яких ми опитали, в жодний спосіб не могли впливати на розвиток подій. Сьогодні вони просто виживають. Хочу сказати, що війна – зовсім поряд, і вона може торкнутися будь-кого. Ще якихось п’ять років тому ці люди навіть у страшному сні не могли б уявити собі того, що з ними відбулося», – зауважила Олена Ніжельська.
Наталія Каплун, дослідниця благодійного фонду «Восток-СОС» та авторка розділу про обстріл Бахмута у лютому 2015 року, наголосила на тому, що з часу обстрілу минуло вже три роки, а деякі постраждалі і досі не отримали допомоги. За словами авторки, держава залишила постраждалих напризволяще. Крім того, обстріл наніс постраждалим психологічну шкоду, з якою ніхто не працює.
«Усі люди, яких ми опитували, були різними. Ми слухали, вони ділилися. Кожен, хто постраждав, має проговорити свій біль. Я вважаю, що шукати підґрунтя до діалогу треба саме з того, щоб вислухати жертву і намагатися створити та прийняти тривалі програми підтримки постраждалих», – прокоментувала Наталія Каплун.
Вона також зауважила на тому, що безвідносно до політичних поглядів безпека дітей однаково важлива для всіх. «Бо ми всі хочемо, щоб наші діти могли виходити на вулицю і ми були впевнені, що з ними нічого не трапиться», – підсумувала авторка.
Про мережу незаконних місць несвободи та звірства представників групи швидкого реагування «Бетмен» у Луганську розповіла Катерина Котлярова, дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив, у минулому – військова АТО.
«Респонденти надають такі жахливі свідчення про те, що відбувалося з полоненими, що навіть не віриться. Але коли це повторюють кілька осіб, які між собою не спілкуються, то ми розуміємо, що це реальність. Це реальність Луганська 2014 року. Нормальним людям в голову не вкладається, як можна так жорстоко поводитися з іншими людьми», – підкреслила Катерина Котлярова.
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє...
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє «Укрінформ».
Активісти, колишні полонені та родичі полонених та зниклих безвісти пройшли центром столиці до Офісу президента. Серед вимог протестувальників – прийняття закону про статус полонених та воєнні злочини. Учасники вимагали запустити роботу Комісії Кабміну з питань зниклих безвісти за участі представників родин зниклих. Учасники акції хочуть, щоб в Офісі президента призначили відповідальну особу з питань полону та зниклих безвісти, яка б займалася координацією між родинами полонених та зниклих безвісти, колишніми полоненими та державними органами. Протестувальники також говорять про необхідність забезпечення працівникам СБУ ефективної роботи у питанні збору інформації щодо обміну та правової оцінки дій звільнених.
Акція пройшла й в інших містах, зокрема, в Херсоні, Львові, Ужгороді.
За даними СБУ, станом на серпень 2020 року в полоні «ДНР» та «ЛНР» перебувало 235 осіб.
Фото: Суспільне 15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до ...
Фото: Суспільне
15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права».
Прийняття даного законопроекту дозволить погодити українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права. Українські правоохоронці зможуть правильно кваліфікувати злочини, скоєні в ході війни на Сході України. Законопроект унеможливить амністію людей, що вчинили воєнні злочини. Також дані справи не можна буде просто закрити за терміном давності.
Законопроект про воєнних злочинців №2689 було зареєстровано у Верховній Раді ще в грудні 2019 року.
Учасниками акції були колишні полонені та представники громадських організацій. Організовували акцію Центр громадянських свобод, арт-фонд «Ізоляція» та проект «Arts&Rights».
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають ...
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають бути лише ті особи, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді. Про це свідчать результати опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та в співпраці з Центром прав людини ZMINA.
Під час опитування українців запитали, хто, на їхню думку, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР».
Половина респондентів, а саме 53%, вважає, що тільки ті, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді.
22% вважають, що відповідати мають усі, хто обіймав керівні посади в так званих «ДНР» / «ЛНР».
7% думають, що всі мешканці непідконтрольних територій у тій чи іншій формі співпрацювали з місцевою владою.
Ще 3% вважають, що ніхто не має відповідати.
Нагадаємо, 4 вересня в Покровську Донецької області відбулася дискусія на тему «Чи готові ми до примирення?».
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
