7 лютого о 14:00 у Кропивницькому у Обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Чижевського відбулася презентація та обговорення інтерактивної виставки про порушення прав цивільного населення "На зламі". Відкриття відвідали відомі в місті волонтери, журналісти, громадські активісти, правозахисники, представники поліції, працівники музеїв та інші активні громадяни.
Серед спікерів презентації були:
Виставка "На зламі" розповідає про зміни у житті українців, які виникли після початку війни на Сході України: атомізацію суспільства, страх напередодні конфлікту, злам звичного життя та незаконні ув'язнення цивільних на непідконтрольній території України. "Зараз на Донбасі відсутні спокій та впевненість. Воєнний стан - коли люди не належать самим собі. Вони роблять те, що їм скажуть," - зазначила Валентина Кулачко. Також вона підкреслила, що багато людей опинилися заручниками самопроголошених республік. Вони або не можуть покинути власне житло, або не хочуть залишати рідних. "Настане час, коли Донецьк і Луганськ стануть українськими. Нам необхідно дбати про створення нормальних умов для повернення українських громадян", - сказала Кулачко.
"Немає "їх" та немає "нас". Усі ми - громадяни України", - зазначила під час свого виступу Людмила Гуріна. "Базовою цінністю для нашої держави має бути саме життя людини. Це те, про що ми маємо дбати у першу чергу, так само як і про відновлення справедливості".
Надзвичайно важливим моментом Анна Колєва вважає створення нормальних умов для соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. На її думку, багато переселенців й досі не знайшли друзів та описують середовище як "чуже". "Фактично навіть багаті люди, які покинули Донецьк чи Луганськ залишають наодинці", - відзначає Колєва.
Наприкінці презентації відвідувачі переглянули відео зі стенду "Нова влада" про незаконно ув'язнених цивільних. Деяких з глядачів довелося заспокоювати, оскільки почуте викликало у них негативні спогади про необхідність покинути рідних, близьких, власну оселю.
Презентація та створення виставки «На Зламі» стали можливими у рамках проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна) та партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє...
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє «Укрінформ».
Активісти, колишні полонені та родичі полонених та зниклих безвісти пройшли центром столиці до Офісу президента. Серед вимог протестувальників – прийняття закону про статус полонених та воєнні злочини. Учасники вимагали запустити роботу Комісії Кабміну з питань зниклих безвісти за участі представників родин зниклих. Учасники акції хочуть, щоб в Офісі президента призначили відповідальну особу з питань полону та зниклих безвісти, яка б займалася координацією між родинами полонених та зниклих безвісти, колишніми полоненими та державними органами. Протестувальники також говорять про необхідність забезпечення працівникам СБУ ефективної роботи у питанні збору інформації щодо обміну та правової оцінки дій звільнених.
Акція пройшла й в інших містах, зокрема, в Херсоні, Львові, Ужгороді.
За даними СБУ, станом на серпень 2020 року в полоні «ДНР» та «ЛНР» перебувало 235 осіб.
Фото: Суспільне 15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до ...
Фото: Суспільне
15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права».
Прийняття даного законопроекту дозволить погодити українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права. Українські правоохоронці зможуть правильно кваліфікувати злочини, скоєні в ході війни на Сході України. Законопроект унеможливить амністію людей, що вчинили воєнні злочини. Також дані справи не можна буде просто закрити за терміном давності.
Законопроект про воєнних злочинців №2689 було зареєстровано у Верховній Раді ще в грудні 2019 року.
Учасниками акції були колишні полонені та представники громадських організацій. Організовували акцію Центр громадянських свобод, арт-фонд «Ізоляція» та проект «Arts&Rights».
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають ...
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають бути лише ті особи, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді. Про це свідчать результати опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та в співпраці з Центром прав людини ZMINA.
Під час опитування українців запитали, хто, на їхню думку, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР».
Половина респондентів, а саме 53%, вважає, що тільки ті, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді.
22% вважають, що відповідати мають усі, хто обіймав керівні посади в так званих «ДНР» / «ЛНР».
7% думають, що всі мешканці непідконтрольних територій у тій чи іншій формі співпрацювали з місцевою владою.
Ще 3% вважають, що ніхто не має відповідати.
Нагадаємо, 4 вересня в Покровську Донецької області відбулася дискусія на тему «Чи готові ми до примирення?».
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
