18 вересня на конференції HDIM порушувалися питання соціально-гуманітарних наслідків збройного конфлікту на Донбасі. Таку тему на міжнародній конференції ОБСЄ запропонували до обговорення правозахисники організацій-членів коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
Соціально-гуманітарні проблеми в Україні стоять досить гостро, оскільки більше 3 мільйонів людей продовжують залишатися на тимчасово окупованих територіях. Вони обмежені в одержанні соціальних послуг від держави, у можливості вільно забезпечувати свої потреби в пересуванні, в освіті та інших гуманітарних сферах.
На основі звернень громадян через особисті чи загальні зустрічі, гарячу лінію стало можливим дослідити і задокументувати ряд порушень прав людини. Своїми дослідженнями і поділилися правозахисники на сайд-івенті.
Дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив Ганна Куровська навела факти про залучення дітей у збройний конфлікт. СЦГІ вдалося задокументувати щонайменше 118 свідчень про випадки залучення неповнолітніх у збройний конфлікт. Серед них - 104 випадки, коли дітей залучали представники незаконних збройних формувань, і 14 - зі сторони проурядових сил, зокрема з боку українських добровольчих батальйонів. Вербування дітей відбувається через вплив церкви Московського патріархату, гуртки так званого національно-патріотичного виховання, навчання у таборах, через вплив батьків та родичів.
Важливою проблемою лишається доступ до шкільної освіти для дітей, які живуть у населених пунктах вздовж лінії розмежування.
Так В’ячеслав Ліхачьов з благодійного фонду Восток SОS» навів факти про обмеження доступу до якісної освіти: «У більшості шкіл переважно у 2014/2015 навчальному році навчальний процес переривався на різний період часу. У деяких школах були поранені чи загиблі учні, хоча дітей на період інтенсивних бойових дій намагалися вивезти з населених пунктів, а школи в ці періоди не працювали. Однак періодичні обстріли продовжуються, а школи потребують більшої захищеності. Нині в багатьох школах відсутні бомбосховища».
Ті особи, кому вдалося покинути територію і переїхати, стикаються теж з рядом проблем. Про порушення прав внутрішньо-переміщених осіб, а також осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях, зокрема виплати державних пенсій розказала правозахисниця з «Групи Впливу» Тетяна Дурнєва.
У ході сайд-івенту Яніна Смілянська з ХПГ розповіла про втрати цивільного населення, руйнування житла, а також інфраструктури в ході воєнних дій на Донбасі. «Співробітниками нашої групи та іншими правозахисниками задокументовані випадки, коли сторони конфлікту розміщують свою артилерію в житлових кварталах населених пунктів поблизу лікарень, шкіл, дитячих садочків. Звідти ведуться обстріли, наражаючи на небезпеку цивільне населення».
Денис Денисенко із Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» навів дані про застосування засобів і методів, заборонених міжнародними договорами, до об’єктів інфраструктури і комунікації, необхідних для виживання цивільного населення. «З 2014 року жителі селища Зайцеве Донецької області живуть без газу й електрики. З початку воєнних дій Луганська ТЕС потрапляла під бомбардування більше 80 разів. Закриття Донецької фільтрувальної станції, яка забезпечує водопостачання населених пунктів по обидві сторони демаркаційної лінії, а це близько 400 тисяч жителів, призводить до перебоїв у водопостачанні і оголошенню надзвичайної ситуації на місцевому рівні в регіоні», - навів факти правозахисник.
Сайд-івент відбувся за підтримки Гельсінського Фонду з прав людини та Національного фонду в підтримку демократії (NED)
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час зб...
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час збройного конфлікту на Сході України та становища в Криму, ситуація відповідає критеріям для відкриття розслідування. Прокурор направить звернення до суддів Палати попереднього провадження Міжнародного кримінального суду для того, щоб почалось розслідування.
Офіс прокурора дійшов до висновку, що можна обґрунтовано стверджувати, що під час конфлікту на Сході Україні було вчинено різноманітні воєнні злочини та злочини проти людяності, які підпадають під юрисдикцію МКС. Ці злочини вчинялися різними сторонами конфлікту і є достатньо серйозними за поширеністю та системністю, щоб розпочати розслідування.
Зокрема, Офіс прокурора бачить наступні категорії злочинів, які підлягають розслідуванню: злочини, вчинені під час ведення бойових дій; злочини, вчинені під час тримання в місцях несвободи; злочини, вчинені в Криму.
Впродовж попереднього розслiдування співробітники Офісу спiвпрацювали з представниками української влади. Українська влада надала детальну iнформацiю про розслiдування та судові провадження в Україні щодо ймовірних злочинiв, вчинених всiма сторонами конфлiкту, та якi належать до юрисдикцiї МКС. Оцiнка Офісу також включає iнформацiю про судові провадження, iнiцiйовані Росiйською Федерацiєю щодо ситуацiї в Українi.
В Офісі прокурора дійшли висновку, що, незважаючи на нацiональнi судовi провадження, МКС все одно повинен розслідувати ці справи. Це пояснюється тим, що в Українi та/або в Росiйськiй Федерацiї не проводять активнi дiї щодо ймовірних злочинців.
Ще одна причина чому МКС має зайнятися розслідуванням – це те, що нацiональна судова система не є «доступною» на ворогуючої сторони, що унеможливлює затримання ймовірних злочинців або отримання доказів.
При цьому прокурор нарікає на велику завантаженість Офісу та відсутність ресурсів для проведення розслідувань.
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі,...
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі, справу щодо вивезення дітей з державних закладів до Росії на початку війни, а також справу щодо катастрофи рейсу MH17. Про це повідомив заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина.
«Тільки що відбувся цікавий розвиток подій у міждержавній справі Ukraine v. Russia (re Eastern Ukraine) no. 8019/16. Велика Палата ЄСПЛ повідомила, що вирішила приєднати до цієї справи ще Ukraine v. Russia no. 43800/14 (це щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни) та the Netherlands v. Russia no. 28525/20 (це голландський міждерж стосовно MH17)», - написав він.
Згідно з словами Ліщини тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».
Він зазначив, що приєднання справ може мати позитивні наслідки для України, але водночас затягне розгляд справи в цілому.
Нагадаємо нещодавно ЄСПЛ відмовив семи жителям окупованого Луганська у справі проти України про виплату пенсій.
19 листопада Європейський суд з прав людини прийняв рішення, яким визнав неприйнятною заяву групи пенсіонерів з Луганська, які напр...
19 листопада Європейський суд з прав людини прийняв рішення, яким визнав неприйнятною заяву групи пенсіонерів з Луганська, які наприкінці 2014 року подали позов проти українського уряду, вимагаючи поновити їм виплату пенсій.
Спочатку семеро громадян України, які проживають в окупованому Луганську звернулися з позовом до Окружного адміністративного суду м.Києва. Вони вимагали визнати недійсною Постанову Кабінету міністрів України від 7 листопада 2014 року про фінансування бюджетних установ та здійснення соціальних виплат на території Донецької та Луганської областей. Даною постановою, зокрема, передбачалось припинити на території Донецької і Луганської областей виплати з бюджету та Пенсійного фонду України до повернення території під урядовий контроль. Серед інших вимог громадян України було визнати протиправною бездіяльність КМУ щодо призупинення виплат та зобов’язати сплатити борг.
11 лютого 2015 року ОАСК частково задовільнив їхні вимоги та скасував пункт постанови КМУ про припинення виплати пенсій та соціальних допомог мешканцям в зоні АТО до повернення згаданої території під контроль органів державної влади.
На підставі рішення ОАСК семеро пенсіонерів звертались до багатьох органів із вимогою про поновлення пенсійних та інших соціальних виплат, однак їм було відмовлено. Вони звернулись до адміністративних судів із позовом про незаконну бездіяльність виконавчих органів, але у позові було відмовлено. Через це вони звернулись з заявою до ЄСПЛ, стверджуючи про порушення їх прав з боку українського уряду.
У своєму рішенні ЄСПЛ прийняв аргументацію українського уряду. Рішення ОАСК не зобов’язувало органи влади автоматично поновлювати виплати. Семеро пенсіонерів після набрання чинності рішення ОАСК мали подати нові адміністративні позови до місцевих органів пенсійного або соціального забезпечення щодо поновлення їх виплат. Посилаючись на національну судову практику такий позов мав достатні шанси на успіх.
Читайте також про те, що право жителів тимчасово окупованих територій та ВПО на доступ до суду порушується.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
