18 вересня на конференції HDIM порушувалися питання соціально-гуманітарних наслідків збройного конфлікту на Донбасі. Таку тему на міжнародній конференції ОБСЄ запропонували до обговорення правозахисники організацій-членів коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
Соціально-гуманітарні проблеми в Україні стоять досить гостро, оскільки більше 3 мільйонів людей продовжують залишатися на тимчасово окупованих територіях. Вони обмежені в одержанні соціальних послуг від держави, у можливості вільно забезпечувати свої потреби в пересуванні, в освіті та інших гуманітарних сферах.
На основі звернень громадян через особисті чи загальні зустрічі, гарячу лінію стало можливим дослідити і задокументувати ряд порушень прав людини. Своїми дослідженнями і поділилися правозахисники на сайд-івенті.
Дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив Ганна Куровська навела факти про залучення дітей у збройний конфлікт. СЦГІ вдалося задокументувати щонайменше 118 свідчень про випадки залучення неповнолітніх у збройний конфлікт. Серед них - 104 випадки, коли дітей залучали представники незаконних збройних формувань, і 14 - зі сторони проурядових сил, зокрема з боку українських добровольчих батальйонів. Вербування дітей відбувається через вплив церкви Московського патріархату, гуртки так званого національно-патріотичного виховання, навчання у таборах, через вплив батьків та родичів.
Важливою проблемою лишається доступ до шкільної освіти для дітей, які живуть у населених пунктах вздовж лінії розмежування.
Так В’ячеслав Ліхачьов з благодійного фонду Восток SОS» навів факти про обмеження доступу до якісної освіти: «У більшості шкіл переважно у 2014/2015 навчальному році навчальний процес переривався на різний період часу. У деяких школах були поранені чи загиблі учні, хоча дітей на період інтенсивних бойових дій намагалися вивезти з населених пунктів, а школи в ці періоди не працювали. Однак періодичні обстріли продовжуються, а школи потребують більшої захищеності. Нині в багатьох школах відсутні бомбосховища».
Ті особи, кому вдалося покинути територію і переїхати, стикаються теж з рядом проблем. Про порушення прав внутрішньо-переміщених осіб, а також осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях, зокрема виплати державних пенсій розказала правозахисниця з «Групи Впливу» Тетяна Дурнєва.
У ході сайд-івенту Яніна Смілянська з ХПГ розповіла про втрати цивільного населення, руйнування житла, а також інфраструктури в ході воєнних дій на Донбасі. «Співробітниками нашої групи та іншими правозахисниками задокументовані випадки, коли сторони конфлікту розміщують свою артилерію в житлових кварталах населених пунктів поблизу лікарень, шкіл, дитячих садочків. Звідти ведуться обстріли, наражаючи на небезпеку цивільне населення».
Денис Денисенко із Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» навів дані про застосування засобів і методів, заборонених міжнародними договорами, до об’єктів інфраструктури і комунікації, необхідних для виживання цивільного населення. «З 2014 року жителі селища Зайцеве Донецької області живуть без газу й електрики. З початку воєнних дій Луганська ТЕС потрапляла під бомбардування більше 80 разів. Закриття Донецької фільтрувальної станції, яка забезпечує водопостачання населених пунктів по обидві сторони демаркаційної лінії, а це близько 400 тисяч жителів, призводить до перебоїв у водопостачанні і оголошенню надзвичайної ситуації на місцевому рівні в регіоні», - навів факти правозахисник.
Сайд-івент відбувся за підтримки Гельсінського Фонду з прав людини та Національного фонду в підтримку демократії (NED)
В так званій ДНР незаконно затримали та засудили на 10 років та 6 місяців ув’язнення в виправній колонії жительку Макіївки. Про це ...
В так званій ДНР незаконно затримали та засудили на 10 років та 6 місяців ув’язнення в виправній колонії жительку Макіївки. Про це повідомляється на сайті так званої Генеральної прокуратури «ДНР».
В «ДНР» стверджують, що громадянка «О» була завербована СБУ і здійснювала терористичну та шпигунську діяльність на території так званої ДНР з вересня 2017 року по жовтень 2018 року. Жінка нібито збирала та передавала дані СБУ задля безперешкодного перетину лінії розмежування для здійснення покупок і відпочинку.
Нагадаємо, в квітні в так званій ДНР незаконно затримали та засудили на 13 років ув’язнення жителя Маківки.
Політика держави з підтримки осіб з інвалідністю, отриманої в результаті воєнних дій на Донбасі, є значною мірою декларативною. До ...
Політика держави з підтримки осіб з інвалідністю, отриманої в результаті воєнних дій на Донбасі, є значною мірою декларативною. До таких висновків дійшли автори звіту «Право на соціальний захист цивільних осіб, які отримали інвалідність внаслідок військового конфлікту на Донбасі» експерт Гельсінського фонду з прав людини Ленур Керімов та кандидат юридичних наук, адвокат Наталія Аляб’єва.
«Політика держави з підтримки осіб з інвалідністю, отриманої в результаті воєнних дій на Донбасі, є значною мірою декларативною. З одного боку вона гарантує постраждалим право на соціальну допомогу, а з іншого вводить значні обмеження кола отримувачів», - зазначив Ленур Керімов.
Автори звіту зазначають, що процедура отримання статусу цивільної особи, яка отримала інвалідність внаслідок війни на Донбасі, складна та тривала. Державні органи недостатньо інформують постраждалих про процедуру. Таке інформування відсутнє на рівні профільного міністерства та комісії, а також є недостатнім на рівні органів соціального захисту населення та місцевого самоврядування. Інформація, яка стосується процедури є складною для розуміння постраждалих, а отримані виплати часто є неспівмірними життєвим потребам. Шляхом дискримінаційних положень значно обмежується коло осіб, які мають право на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
«Процедура містить дискримінаційні положення, виключаючи з дії закону осіб, які отримали поранення після 1 грудня 2014 року на непідконтрольній території, а також осіб, які отримали поранення в період з 1 грудня 2014 року до 5 травня 2015 року», - йдеться у звіті.
Однією з найбільших проблем збору документації є отримання виписки з Єдиного реєстру досудових розслідувань та заключення судмедексперта. У звіті йдеться, що у більшості вивчених випадків слідчі дії не проводилися або не було порушено кримінальних справ. Постраждалі були змушені звертатися в правоохоронні органи із заявами про порушення кримінальної справи, просити у слідчих направлення на судово-медичну експертизу, бо висновок судмедексперта, отриманий поза рамками кримінальної справи, не приймається комісією.
Ще однією проблемою є те, що СБУ не порушує кримінальних справ за фактами отриманих поранень; такі справи розслідуються переважно поліцією. Це порушує законодавство в частині відомчої підслідності справ, пов’язаних з розслідуванням терористичних актів. Дана практика обмежує права постраждалих, позбавляючи їх можливості в майбутньому звернутися до держави з позовом про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Врешті отримана соціальна допомога в більшості випадків є недостатньою. Допомогу на рівні реального прожиткового мінімуму отримують лише ті особи з інвалідністю, які мають право на отримання пенсії за віком або по інвалідності на загальних підставах. В такому разі виплати є значно вищими – в залежності від отриманої групи від 5 897 гривень до 10 647 гривень . Всі інші особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати допомогу, рівень якої є недостатнім для забезпечення їхніх мінімальних життєвих потреб – від 983 гривень до 1 638 гривень. Крім цього, механізм нарахування і виплати допомог сконструйований таким чином, що якщо постраждала особа працевлаштується, то вона втратить можливість отримувати допомогу.
Правозахисники побоюються, що за відсутності довгострокового планування, кожна несприятлива політична або економічна ситуація може стати причиною для скорочення допомоги. Адже наразі розміри пільг та допомог постраждалим визначаються підзаконними актами, тому в кожен момент вони можуть бути змінені урядом.
Звіт був складений на основі моніторингу, який проводився в рамках менторської програми для українських правозахисників за підтримки ОБСЄ/БДІПЛ.
Євгеній Щербак Фото: Facebook Сергій Шаргунов В Казахстані на 4,5 років в’язниці засудили Євгенія Щербака за найманство у складі НЗФ...
Євгеній Щербак Фото: Facebook Сергій Шаргунов
В Казахстані на 4,5 років в’язниці засудили Євгенія Щербака за найманство у складі НЗФ на Донбасі після того, як Російська Федерація відмовила надати йому притулок. Про це повідомив депутат Держдуми РФ Сергій Шаргунов та видання EADaily.
Чоловік брав участь в боях за Широкине та Дебальцеве в складі батальйону «Спарта» під командуванням Арсена Павлова (Мотороли).
Повідомляється, що затримали Щербака в Росії під час перевірки документів і помістили під варту як розшукуваного в Казахстані за найманство.
РФ відмовила чоловіку в наданні тимчасового притулку і депортувала в Казахстан.
Відмову в наданні Щербаку статусу біженця в РФ аргументували відсутністю гуманітарних причин, по яким може бути надано тимчасовий притулок.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
