18 вересня на конференції HDIM порушувалися питання соціально-гуманітарних наслідків збройного конфлікту на Донбасі. Таку тему на міжнародній конференції ОБСЄ запропонували до обговорення правозахисники організацій-членів коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
Соціально-гуманітарні проблеми в Україні стоять досить гостро, оскільки більше 3 мільйонів людей продовжують залишатися на тимчасово окупованих територіях. Вони обмежені в одержанні соціальних послуг від держави, у можливості вільно забезпечувати свої потреби в пересуванні, в освіті та інших гуманітарних сферах.
На основі звернень громадян через особисті чи загальні зустрічі, гарячу лінію стало можливим дослідити і задокументувати ряд порушень прав людини. Своїми дослідженнями і поділилися правозахисники на сайд-івенті.
Дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив Ганна Куровська навела факти про залучення дітей у збройний конфлікт. СЦГІ вдалося задокументувати щонайменше 118 свідчень про випадки залучення неповнолітніх у збройний конфлікт. Серед них - 104 випадки, коли дітей залучали представники незаконних збройних формувань, і 14 - зі сторони проурядових сил, зокрема з боку українських добровольчих батальйонів. Вербування дітей відбувається через вплив церкви Московського патріархату, гуртки так званого національно-патріотичного виховання, навчання у таборах, через вплив батьків та родичів.
Важливою проблемою лишається доступ до шкільної освіти для дітей, які живуть у населених пунктах вздовж лінії розмежування.
Так В’ячеслав Ліхачьов з благодійного фонду Восток SОS» навів факти про обмеження доступу до якісної освіти: «У більшості шкіл переважно у 2014/2015 навчальному році навчальний процес переривався на різний період часу. У деяких школах були поранені чи загиблі учні, хоча дітей на період інтенсивних бойових дій намагалися вивезти з населених пунктів, а школи в ці періоди не працювали. Однак періодичні обстріли продовжуються, а школи потребують більшої захищеності. Нині в багатьох школах відсутні бомбосховища».
Ті особи, кому вдалося покинути територію і переїхати, стикаються теж з рядом проблем. Про порушення прав внутрішньо-переміщених осіб, а також осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях, зокрема виплати державних пенсій розказала правозахисниця з «Групи Впливу» Тетяна Дурнєва.
У ході сайд-івенту Яніна Смілянська з ХПГ розповіла про втрати цивільного населення, руйнування житла, а також інфраструктури в ході воєнних дій на Донбасі. «Співробітниками нашої групи та іншими правозахисниками задокументовані випадки, коли сторони конфлікту розміщують свою артилерію в житлових кварталах населених пунктів поблизу лікарень, шкіл, дитячих садочків. Звідти ведуться обстріли, наражаючи на небезпеку цивільне населення».
Денис Денисенко із Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» навів дані про застосування засобів і методів, заборонених міжнародними договорами, до об’єктів інфраструктури і комунікації, необхідних для виживання цивільного населення. «З 2014 року жителі селища Зайцеве Донецької області живуть без газу й електрики. З початку воєнних дій Луганська ТЕС потрапляла під бомбардування більше 80 разів. Закриття Донецької фільтрувальної станції, яка забезпечує водопостачання населених пунктів по обидві сторони демаркаційної лінії, а це близько 400 тисяч жителів, призводить до перебоїв у водопостачанні і оголошенню надзвичайної ситуації на місцевому рівні в регіоні», - навів факти правозахисник.
Сайд-івент відбувся за підтримки Гельсінського Фонду з прав людини та Національного фонду в підтримку демократії (NED)
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з...
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з фото, опублікованого СБУ, та інформації на сайті Міністерства внутрішніх справ, мова йде про Дмитра Піндрюріна.
«За даними слідства, зловмисник організовував «охорону» захопленого приміщення Управління СБУ в Луганській області та інструктував бойовиків щодо здійснення збройного опору учасникам антитерористичної операції», - повідомили в СБУ.
Піндюрін створив та очолив незаконне збройне формування «15-й батальйон територіальної оборони «Брянка СССР», яке у період з 2014 до 2015 років брало участь у бойових діях проти українських військових підрозділів.
В СБУ повідомили, що фігуранту оголошено про підозру в участі в терористичній групі чи терористичній організації.
За даними «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Піндрюрін також причетний до функціонування незаконного місця несвободи в м.Брянка Луганської області. Про умови утримання в цій в’язниці читайте за посиланням.
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час зб...
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час збройного конфлікту на Сході України та становища в Криму, ситуація відповідає критеріям для відкриття розслідування. Прокурор направить звернення до суддів Палати попереднього провадження Міжнародного кримінального суду для того, щоб почалось розслідування.
Офіс прокурора дійшов до висновку, що можна обґрунтовано стверджувати, що під час конфлікту на Сході Україні було вчинено різноманітні воєнні злочини та злочини проти людяності, які підпадають під юрисдикцію МКС. Ці злочини вчинялися різними сторонами конфлікту і є достатньо серйозними за поширеністю та системністю, щоб розпочати розслідування.
Зокрема, Офіс прокурора бачить наступні категорії злочинів, які підлягають розслідуванню: злочини, вчинені під час ведення бойових дій; злочини, вчинені під час тримання в місцях несвободи; злочини, вчинені в Криму.
Впродовж попереднього розслiдування співробітники Офісу спiвпрацювали з представниками української влади. Українська влада надала детальну iнформацiю про розслiдування та судові провадження в Україні щодо ймовірних злочинiв, вчинених всiма сторонами конфлiкту, та якi належать до юрисдикцiї МКС. Оцiнка Офісу також включає iнформацiю про судові провадження, iнiцiйовані Росiйською Федерацiєю щодо ситуацiї в Українi.
В Офісі прокурора дійшли висновку, що, незважаючи на нацiональнi судовi провадження, МКС все одно повинен розслідувати ці справи. Це пояснюється тим, що в Українi та/або в Росiйськiй Федерацiї не проводять активнi дiї щодо ймовірних злочинців.
Ще одна причина чому МКС має зайнятися розслідуванням – це те, що нацiональна судова система не є «доступною» на ворогуючої сторони, що унеможливлює затримання ймовірних злочинців або отримання доказів.
При цьому прокурор нарікає на велику завантаженість Офісу та відсутність ресурсів для проведення розслідувань.
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі,...
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі, справу щодо вивезення дітей з державних закладів до Росії на початку війни, а також справу щодо катастрофи рейсу MH17. Про це повідомив заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина.
«Тільки що відбувся цікавий розвиток подій у міждержавній справі Ukraine v. Russia (re Eastern Ukraine) no. 8019/16. Велика Палата ЄСПЛ повідомила, що вирішила приєднати до цієї справи ще Ukraine v. Russia no. 43800/14 (це щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни) та the Netherlands v. Russia no. 28525/20 (це голландський міждерж стосовно MH17)», - написав він.
Згідно з словами Ліщини тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».
Він зазначив, що приєднання справ може мати позитивні наслідки для України, але водночас затягне розгляд справи в цілому.
Нагадаємо нещодавно ЄСПЛ відмовив семи жителям окупованого Луганська у справі проти України про виплату пенсій.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
