На HDIM обговорили соціальні і гуманітарні наслідки збройного конфлікту на Донбасі

18 вересня на конференції HDIM порушувалися питання соціально-гуманітарних наслідків збройного конфлікту на Донбасі. Таку тему на міжнародній конференції ОБСЄ запропонували до обговорення правозахисники організацій-членів коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».

Соціально-гуманітарні проблеми в Україні стоять досить гостро, оскільки більше 3 мільйонів людей продовжують залишатися на тимчасово окупованих територіях. Вони обмежені в одержанні соціальних послуг від держави, у можливості вільно забезпечувати свої потреби в пересуванні, в освіті та інших гуманітарних сферах.

На основі звернень громадян через особисті чи загальні зустрічі, гарячу лінію стало можливим дослідити і задокументувати ряд порушень прав людини. Своїми дослідженнями і поділилися правозахисники на сайд-івенті.

Дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив Ганна Куровська навела факти про залучення дітей у збройний конфлікт. СЦГІ вдалося задокументувати щонайменше 118 свідчень про випадки залучення неповнолітніх у збройний конфлікт. Серед них - 104 випадки, коли дітей залучали представники незаконних збройних формувань, і 14 -  зі сторони проурядових сил, зокрема з боку українських добровольчих батальйонів. Вербування дітей відбувається через вплив церкви Московського патріархату, гуртки так званого національно-патріотичного виховання, навчання у таборах, через вплив батьків та родичів.

Важливою проблемою лишається доступ до шкільної освіти для дітей, які живуть у населених пунктах вздовж лінії розмежування.

Так В’ячеслав Ліхачьов з благодійного фонду Восток SОS» навів факти про обмеження доступу до якісної освіти: «У більшості шкіл переважно у 2014/2015 навчальному році навчальний процес переривався на різний період часу. У деяких школах були поранені чи загиблі учні, хоча дітей на період інтенсивних бойових дій намагалися вивезти з населених пунктів, а школи в ці періоди не працювали. Однак періодичні обстріли продовжуються, а школи потребують більшої захищеності. Нині в багатьох школах відсутні бомбосховища».

Ті особи, кому вдалося покинути територію і переїхати, стикаються теж з рядом проблем. Про порушення прав внутрішньо-переміщених осіб, а також осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях, зокрема виплати державних пенсій розказала правозахисниця з «Групи Впливу» Тетяна Дурнєва.

У ході сайд-івенту Яніна Смілянська з ХПГ розповіла про втрати цивільного населення, руйнування житла, а також інфраструктури в ході воєнних дій на Донбасі. «Співробітниками нашої групи та іншими правозахисниками задокументовані випадки, коли сторони конфлікту розміщують свою артилерію в житлових кварталах населених пунктів поблизу лікарень, шкіл, дитячих садочків. Звідти ведуться обстріли, наражаючи на небезпеку цивільне населення».

Денис Денисенко із Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» навів дані про застосування засобів і методів, заборонених міжнародними договорами, до об’єктів інфраструктури і комунікації, необхідних для виживання цивільного населення. «З 2014 року жителі селища Зайцеве Донецької області живуть без газу й електрики. З початку воєнних дій Луганська ТЕС потрапляла під бомбардування більше 80 разів. Закриття Донецької фільтрувальної станції, яка забезпечує водопостачання населених пунктів по обидві сторони демаркаційної лінії, а це близько 400 тисяч жителів, призводить до перебоїв у водопостачанні і оголошенню надзвичайної ситуації на місцевому рівні в регіоні», - навів факти правозахисник. 

Сайд-івент відбувся за підтримки Гельсінського Фонду з прав людини та Національного фонду в підтримку демократії (NED)