2 вересня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні презентувала тематичний звіт про порушення прав людини у здійсненні правосуддя в кримінальних справах, пов'язаних зі збройним конфліктом на Сході України.
Згідно з дослідженням, порушення у розгляді таких справ відбуваються з обох сторін. На території, яка контролюється урядом України, поширеними є порушення прав на свободу та особисту недоторканність, на правову допомогу. Справи розглядаються невиправдано довго, порушується право на розгляд справи незалежним і неупередженим судом, ефективний засіб правового захисту. Місія зафіксувала випадки порушення заборони на примусове отримання зізнань українськими правоохоронними органами та силами безпеки у кримінальних провадженнях, пов’язаних із конфліктом.
В Місії зазначають, що ці порушення спостерігаються на всіх стадіях кримінальних проваджень. Водночас там зазначають, що усунення більшості порушень не потребує внесення змін до українського законодавства, оскільки вони здебільшого є результатом недотримання вже існуючих гарантій.
На території, яка контролюється «ДНР» та «ЛНР», ані «законодавство», ані практика його застосування не забезпечують дотримання базових елементів права на справедливий судовий розгляд і пов’язаних з ними прав людини осіб «обвинувачених» у «злочинах», пов’язаних з конфліктом. В Місії зазначають, що органи, які розглядають «справи», пов’язані з конфліктом, не є ані незалежними, ані безсторонніми. «Провадження» відбуваються у закритому режимі, без доступу до самостійно обраного захисника, та часто супроводжуються триманням під вартою без зв’язку з зовнішнім світом, застосуванням катувань і жорстоким поводженням.
В Місії також зазначають, що практика «превентивного затримання» і «адміністративного арешту», яка існує в «ДНР» та «ЛНР» прирівнюється до тримання під вартою без зв’язку з зовнішнім світом і сприяє процвітанню катувань і жорстокого поводження.
Дослідження базується на моніторингу кримінальних проваджень та процесів пов’язаних з конфліктом, який Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні здійснювала з квітня 2014 року.
Фото: Суспільне 15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до ...
Фото: Суспільне
15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права».
Прийняття даного законопроекту дозволить погодити українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права. Українські правоохоронці зможуть правильно кваліфікувати злочини, скоєні в ході війни на Сході України. Законопроект унеможливить амністію людей, що вчинили воєнні злочини. Також дані справи не можна буде просто закрити за терміном давності.
Законопроект про воєнних злочинців №2689 було зареєстровано у Верховній Раді ще в грудні 2019 року.
Учасниками акції були колишні полонені та представники громадських організацій. Організовували акцію Центр громадянських свобод, арт-фонд «Ізоляція» та проект «Arts&Rights».
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають ...
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають бути лише ті особи, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді. Про це свідчать результати опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та в співпраці з Центром прав людини ZMINA.
Під час опитування українців запитали, хто, на їхню думку, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР».
Половина респондентів, а саме 53%, вважає, що тільки ті, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді.
22% вважають, що відповідати мають усі, хто обіймав керівні посади в так званих «ДНР» / «ЛНР».
7% думають, що всі мешканці непідконтрольних територій у тій чи іншій формі співпрацювали з місцевою владою.
Ще 3% вважають, що ніхто не має відповідати.
Нагадаємо, 4 вересня в Покровську Донецької області відбулася дискусія на тему «Чи готові ми до примирення?».
На Донбасі на боці незаконних збройних формувань воюють понад 100 найманців з більш як 30 країн. Про це заступник генпрокурора Гюндю...
На Донбасі на боці незаконних збройних формувань воюють понад 100 найманців з більш як 30 країн. Про це заступник генпрокурора Гюндюз Мамедов повідомив в інтерв’ю «Радіо Свобода».
«Офіс генпрокурора зареєстрував кримінальні провадження за фактами участі понад 100 іноземних громадян у складі незаконних збройних формувань РФ у збройному конфлікті на Донбасі проти України. Географія країн походження найманців дуже різноманітна і складає понад 30 держав, серед яких Франція, Чехія і навіть Чилі. Найбільша їхня кількість наразі з Іспанії та Сербії – по 27 осіб, Молдови – 26, Франції – 20», - зазначив Мамедов.
За даними прокуратури, у складі незаконних збройних формувань на Донбасі брали участь також громадяни Болгарії, Вірменії, Італії, Іспанії, Казахстану, Литви, Молдови, Нідерландів, Німеччини тощо.
Вони перебували у складі різних підрозділів НЗФ, зокрема, у так званих 14 батальйоні територіальної оборони «Призрак», 11 окремому мотострілецькому полку «Восток», 7 окремій мотострілецькій бригаді «Чистяковская», 1 окремій мотострілецькій бригаді «Славянская», окремому розвідувальному батальйоні «Спарта», окремому штурмовому батальйоні «Сомали», незаконних збройних формувань «Русичи», «Волчья сотня», «Брянка СССР» тощо.
Нагадаємо, в Казахстані на 4,5 роки в’язниці засудили Євгенія Щербака за найманство у складі НЗФ на Донбасі після того, як Російська Федерація відмовила надати йому притулок.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
