У вівторок, 14 червня, у приміщенні готелю "Україна" відбулася навчально-консультативна зустріч "Жінки в часи конфліктів: дії і надії", організована Інформаційно-консультативним жіночим центром за підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди. У рамках цієї події організатори провели панельну дискусію "Справедливість можна відкласти, але не заперечити", присвячену сексуальному насильству і його документуванню.
У бесіді взяли участь Володимир Щербаченко (Коаліція "Справедливість заради миру на Донбасі), Олексій Біда (Центр документування Української гельсінскької спілки з прав людини) та Олена Суслова (Інформаційно-консультаційний жіночий центр).
"Ми збираємо дані про порушення прав людини у спільну базу. Для чого ми це робимо? Щоб задокументувати злочини. Одна частина з таких випадків забувається, інша знищується, а про окремі випадки люди з часом вже не захочуть говорити. Ми б хотіли, щоб винні були покарані, а ті, що постраждали - відновлені у своїх правах. Ще одна причина - встановлення справедливості та збереження історичної пам'яті, щоб ці випадки, які трапилися на Донбасі, більше ніколи не повторилися”, - наголосив Володимир Щербаченко.
За його словами, окремі задокументовані випадки буде спрямовано на розгляд Європейського суду з прав людини. Крім того, кожна історія є краплиною в загальній картині конфлікту, і за покарання винних у ньому візьметься вже Міжнарожний кримінальний суд.
Наразі Коаліція “Справедливість заради миру на Донбасі” фокусується також і на документуванні випадків ґендерно-обумовленого насильства.
“Люди про це майже не говорять, бо це складно, це болісно. Але це один з найтяжчих видів злочинів. Ми вважаємо, що дуже важливо ці випадки зафіксувати і показати, що вони є”, - додав Володимир Щербаченко.
На думку Олексія Біди, основна проблема для документаторів - небажання постраждалих говорити про те, що з ними трапилося.
“Важко викликати довіру в людини, щоб вона розповіла інформацію і повірила, що отримані дані розголошуватися не будуть. Багато людей зневірилося, розчарувалося, вони відмовляються від психологічної допомоги. І це великий обсяг роботи, який нам ще потрібно виконати”, - зауважив правозахисник.
Олена Суслова розповіла про те, що для неї робота з документування порушень прав людини не закінчилася одночасно з закриттям фіксування справ Євромайдану.
“Коли ми завершили цю роботу, до нас прийшла нова біда - я зрозуміла, що повинна продовжувати. І зараз ми працюємо далі. Я щойно повернулася з Боснії, і мені розвиднілося, як ми будемо це робити. І ми будемо це робити”, - сказала правозахисниця.
Вона також наголосила, що 18 травня 2016 року міністр оборони Степан Полторак підписав план реалізації ґендерних змін у міністерстві, серед яких є й розробка чіткого механізму щодо попередження і протидії ґендерно-обумовленому насильству. “Сподіваюся, що за цим формальним кроком будуть реальні зміни. Зміни з боку держави у напрямку документування”, - висловила надію Олена Суслова.
Навчально-консультативна зустріч "Жінки в часи конфліктів: дії і надії" відбулася за підтримки Програми Матра Європейське партнерство Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів та Програми РАДА Агентства США з міжнародного розвитку.
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з...
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з фото, опублікованого СБУ, та інформації на сайті Міністерства внутрішніх справ, мова йде про Дмитра Піндрюріна.
«За даними слідства, зловмисник організовував «охорону» захопленого приміщення Управління СБУ в Луганській області та інструктував бойовиків щодо здійснення збройного опору учасникам антитерористичної операції», - повідомили в СБУ.
Піндюрін створив та очолив незаконне збройне формування «15-й батальйон територіальної оборони «Брянка СССР», яке у період з 2014 до 2015 років брало участь у бойових діях проти українських військових підрозділів.
В СБУ повідомили, що фігуранту оголошено про підозру в участі в терористичній групі чи терористичній організації.
За даними «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Піндрюрін також причетний до функціонування незаконного місця несвободи в м.Брянка Луганської області. Про умови утримання в цій в’язниці читайте за посиланням.
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час зб...
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час збройного конфлікту на Сході України та становища в Криму, ситуація відповідає критеріям для відкриття розслідування. Прокурор направить звернення до суддів Палати попереднього провадження Міжнародного кримінального суду для того, щоб почалось розслідування.
Офіс прокурора дійшов до висновку, що можна обґрунтовано стверджувати, що під час конфлікту на Сході Україні було вчинено різноманітні воєнні злочини та злочини проти людяності, які підпадають під юрисдикцію МКС. Ці злочини вчинялися різними сторонами конфлікту і є достатньо серйозними за поширеністю та системністю, щоб розпочати розслідування.
Зокрема, Офіс прокурора бачить наступні категорії злочинів, які підлягають розслідуванню: злочини, вчинені під час ведення бойових дій; злочини, вчинені під час тримання в місцях несвободи; злочини, вчинені в Криму.
Впродовж попереднього розслiдування співробітники Офісу спiвпрацювали з представниками української влади. Українська влада надала детальну iнформацiю про розслiдування та судові провадження в Україні щодо ймовірних злочинiв, вчинених всiма сторонами конфлiкту, та якi належать до юрисдикцiї МКС. Оцiнка Офісу також включає iнформацiю про судові провадження, iнiцiйовані Росiйською Федерацiєю щодо ситуацiї в Українi.
В Офісі прокурора дійшли висновку, що, незважаючи на нацiональнi судовi провадження, МКС все одно повинен розслідувати ці справи. Це пояснюється тим, що в Українi та/або в Росiйськiй Федерацiї не проводять активнi дiї щодо ймовірних злочинців.
Ще одна причина чому МКС має зайнятися розслідуванням – це те, що нацiональна судова система не є «доступною» на ворогуючої сторони, що унеможливлює затримання ймовірних злочинців або отримання доказів.
При цьому прокурор нарікає на велику завантаженість Офісу та відсутність ресурсів для проведення розслідувань.
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі,...
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі, справу щодо вивезення дітей з державних закладів до Росії на початку війни, а також справу щодо катастрофи рейсу MH17. Про це повідомив заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина.
«Тільки що відбувся цікавий розвиток подій у міждержавній справі Ukraine v. Russia (re Eastern Ukraine) no. 8019/16. Велика Палата ЄСПЛ повідомила, що вирішила приєднати до цієї справи ще Ukraine v. Russia no. 43800/14 (це щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни) та the Netherlands v. Russia no. 28525/20 (це голландський міждерж стосовно MH17)», - написав він.
Згідно з словами Ліщини тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».
Він зазначив, що приєднання справ може мати позитивні наслідки для України, але водночас затягне розгляд справи в цілому.
Нагадаємо нещодавно ЄСПЛ відмовив семи жителям окупованого Луганська у справі проти України про виплату пенсій.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
