У вівторок, 14 червня, у приміщенні готелю "Україна" відбулася навчально-консультативна зустріч "Жінки в часи конфліктів: дії і надії", організована Інформаційно-консультативним жіночим центром за підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди. У рамках цієї події організатори провели панельну дискусію "Справедливість можна відкласти, але не заперечити", присвячену сексуальному насильству і його документуванню.
У бесіді взяли участь Володимир Щербаченко (Коаліція "Справедливість заради миру на Донбасі), Олексій Біда (Центр документування Української гельсінскької спілки з прав людини) та Олена Суслова (Інформаційно-консультаційний жіночий центр).
"Ми збираємо дані про порушення прав людини у спільну базу. Для чого ми це робимо? Щоб задокументувати злочини. Одна частина з таких випадків забувається, інша знищується, а про окремі випадки люди з часом вже не захочуть говорити. Ми б хотіли, щоб винні були покарані, а ті, що постраждали - відновлені у своїх правах. Ще одна причина - встановлення справедливості та збереження історичної пам'яті, щоб ці випадки, які трапилися на Донбасі, більше ніколи не повторилися”, - наголосив Володимир Щербаченко.
За його словами, окремі задокументовані випадки буде спрямовано на розгляд Європейського суду з прав людини. Крім того, кожна історія є краплиною в загальній картині конфлікту, і за покарання винних у ньому візьметься вже Міжнарожний кримінальний суд.
Наразі Коаліція “Справедливість заради миру на Донбасі” фокусується також і на документуванні випадків ґендерно-обумовленого насильства.
“Люди про це майже не говорять, бо це складно, це болісно. Але це один з найтяжчих видів злочинів. Ми вважаємо, що дуже важливо ці випадки зафіксувати і показати, що вони є”, - додав Володимир Щербаченко.
На думку Олексія Біди, основна проблема для документаторів - небажання постраждалих говорити про те, що з ними трапилося.
“Важко викликати довіру в людини, щоб вона розповіла інформацію і повірила, що отримані дані розголошуватися не будуть. Багато людей зневірилося, розчарувалося, вони відмовляються від психологічної допомоги. І це великий обсяг роботи, який нам ще потрібно виконати”, - зауважив правозахисник.
Олена Суслова розповіла про те, що для неї робота з документування порушень прав людини не закінчилася одночасно з закриттям фіксування справ Євромайдану.
“Коли ми завершили цю роботу, до нас прийшла нова біда - я зрозуміла, що повинна продовжувати. І зараз ми працюємо далі. Я щойно повернулася з Боснії, і мені розвиднілося, як ми будемо це робити. І ми будемо це робити”, - сказала правозахисниця.
Вона також наголосила, що 18 травня 2016 року міністр оборони Степан Полторак підписав план реалізації ґендерних змін у міністерстві, серед яких є й розробка чіткого механізму щодо попередження і протидії ґендерно-обумовленому насильству. “Сподіваюся, що за цим формальним кроком будуть реальні зміни. Зміни з боку держави у напрямку документування”, - висловила надію Олена Суслова.
Навчально-консультативна зустріч "Жінки в часи конфліктів: дії і надії" відбулася за підтримки Програми Матра Європейське партнерство Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів та Програми РАДА Агентства США з міжнародного розвитку.
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з...
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час зб...
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі,...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г