Правозахисники обговорили важливість документування випадків ґендерно-обумовленого насилля

У вівторок, 14 червня, у приміщенні готелю "Україна" відбулася навчально-консультативна зустріч "Жінки в часи конфліктів: дії і надії", організована Інформаційно-консультативним жіночим центром  за підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди. У рамках цієї події організатори провели панельну дискусію "Справедливість можна відкласти, але не заперечити", присвячену сексуальному насильству і його документуванню.

У бесіді взяли участь Володимир Щербаченко (Коаліція "Справедливість заради миру на Донбасі), Олексій Біда (Центр документування Української гельсінскької спілки з прав людини) та Олена Суслова (Інформаційно-консультаційний жіночий центр).

"Ми збираємо дані про порушення прав людини у спільну базу. Для чого ми це робимо? Щоб задокументувати злочини. Одна частина з таких випадків забувається, інша знищується, а про окремі випадки люди  з часом вже не захочуть говорити. Ми б хотіли, щоб винні були покарані, а ті, що постраждали - відновлені у своїх правах. Ще одна причина - встановлення справедливості та збереження історичної пам'яті, щоб ці випадки, які трапилися на Донбасі, більше ніколи не повторилися”, - наголосив Володимир Щербаченко.

За його словами, окремі задокументовані випадки буде спрямовано на розгляд Європейського суду з прав людини. Крім того, кожна історія є краплиною в загальній картині конфлікту, і за покарання винних у ньому візьметься вже Міжнарожний кримінальний суд.

Наразі Коаліція “Справедливість заради миру на Донбасі” фокусується також і на документуванні випадків ґендерно-обумовленого насильства.

“Люди про це майже не говорять, бо це складно, це болісно. Але це один з найтяжчих видів злочинів. Ми вважаємо, що дуже важливо ці випадки зафіксувати і показати, що вони є”, - додав Володимир Щербаченко.

На думку Олексія Біди, основна проблема для документаторів - небажання постраждалих говорити про те, що з ними трапилося.

“Важко викликати довіру в людини, щоб вона розповіла інформацію і повірила, що отримані дані розголошуватися не будуть. Багато людей зневірилося, розчарувалося, вони відмовляються від психологічної допомоги. І це великий обсяг роботи, який нам ще потрібно виконати”, - зауважив правозахисник.

Олена Суслова розповіла про те, що для неї робота з документування порушень прав людини не закінчилася одночасно з закриттям фіксування справ Євромайдану.

“Коли ми завершили цю роботу, до нас прийшла нова біда - я зрозуміла, що повинна продовжувати. І зараз ми працюємо далі. Я щойно повернулася з Боснії, і мені розвиднілося, як ми будемо це робити. І ми будемо це робити”, - сказала правозахисниця.

Вона також наголосила, що 18 травня 2016 року міністр оборони Степан Полторак підписав план реалізації ґендерних змін у міністерстві, серед яких є й розробка чіткого механізму щодо попередження і протидії ґендерно-обумовленому насильству. “Сподіваюся, що за цим формальним кроком будуть реальні зміни. Зміни з боку держави у напрямку документування”, - висловила надію Олена Суслова.

Навчально-консультативна зустріч "Жінки в часи конфліктів: дії і надії" відбулася за підтримки Програми Матра Європейське партнерство Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів та Програми РАДА Агентства США з міжнародного розвитку.