Правозахисники розповіли про проблему надання статусу учасника бойових дій добровольцям України

У вівторок, 15 березня 2016 року, у приміщенні інформаційного агентства “УКРІНФОРМ” (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16) відбулася прес-конференція представників громадських організацій – Громадського комітету захисту  конституційних прав та свобод громадян (голова правління Микола КОЗИРЕВ) і Всеукраїнської Ради Захисту Прав та Безпеки Пацієнтів (керівник юридичної служби Ольга СКОРИНА), Міжнародний благодійний фонд “Повернись живим” (Віталій Дейнега).

Учасники прес-конференції надали важливу інформацію про результати першого етапу проекту  «Моніторинг порушень міжнародного гуманітарного права та судова практика щодо надання статусу учасників АТО – УБД».

I. Представлені факти, отримані під час моніторингу відкритих медійних джерел, щодо  організованого і систематичного засилання в Україну банд, груп, найманців, іррегулярних озброєних сил, які з позиції міжнародного права мають беззаперечну юридичну кваліфікацію агресії РФ проти України.

Так, в РФ в масовому порядку проводиться набір найманців, які виявили бажання із зброєю в руках боротися «із хунтою». Такий набір проводиться через пункти мобілізації, що знаходяться на всій території РФ. Типовим прикладом таких мобілізаційних пунктів є пункти прийому гуманітарної допомоги у місті Митіщі Московської області в ТРЦ «Червоний кит» і ТРЦ «Перловський», у яких також вербують найманців.

Яскравим прикладом організованої вербовки найманців є одкровення Володимира Єфимова, Голови фонду свердловських ветеранів спецназа; "Я помогаю добровольцам отправиться воевать на Украину". «Россияне не называют себя наемниками, но зарплату за убийства на территории чужой страны им “где-то“ платят: казаки рассказали Ефимову, что  “60-90 тысяч рублей (около $1700) в месяц получает рядовой состав, 120-150 тысяч старший состав. Сейчас говорят, до 240 тысяч зарплата выросла“. (http://www.e1.ru/news/spool/news_id-416966.html). На тому ж интернет-ресурсі розміщена офіційне листування  В. Єфімова з представником президента РФ в Свердловській області І.Р. Холманских, який недвозначно і доброзичливо поставився до ініціатив В. Єфімова з вербування і відправлення в Україну "добровольців".

У Росії відправкою " добровольців " на війну в Україну офіційно і відкрито займаються ветеранські організації. Керівник одного з таких фондів зізнався, що для перевезення особового складу використовують гуманітарні конвої.

Також проводиться набір найманців в масовому порядку через Інтернет. Передовиком такого набору є сайт «Доброволець», www.dobrovolets.org. Там вербують фахівців з ПТРК, ПЗРК, ЗРК, АГС-17, а також вогнеметників, гранатометників і спеціалістів для БМ (бойових машин), танкістів Т-72, а також пілотів учбово-тренувальних і навчально-бойових літаків Л-29 і Л-39, вертольотів Мі-2 і Ка-26.

Через соціальні мережі набор проводиться здебільше через мережу «Вконтакте». Власники сторінки даного медіа ресурсу не приховують, що закликають до війни з Україною і набирають найманців для участі у війні на Донбасі. Так, наприклад, в оголошенні йдеться про потребу в лікарях, офіцерах, танкістах, і дуже швидко.

Тобто представники влади Росії активно сприяють підготовці терористів для війни на території України, тому що без схвалення влади РФ, дана сторінка, як і ті офіційно зареєстровані організації, які займаються вербовкою, просто не існували би.

Більш того! Офіційний Кремль не заперечує, що такі факти мають місце, але вважає, що це справа приватних осіб, і держава Росія не має до цього відношення. Так, президент РФ на прес-конференції сказав, відповідаючи на питання українського журналіста: «Те люди, которые по зову сердца исполняют свой долг, добровольно принимают участие в каких-то боевых действиях, в том числе на юго-востоке Украины, не являются наёмниками, потому что они за это денег не получают…». «Мы никогда не говорили, что там нет людей, которые занимаются там решением вопросов, в том числе в военной сфере. Но это не значит, что там присутствуют регулярные российские войска. Почувствуйте разницу…».

Але є норма міжнародного права, про яку президент РФ, мабудь, не чув – визначення поняття «АГРЕСІЯ» - Документ 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН, пункт g): «засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування озброєний сили проти іншої держави, що носять настільки серйозний характер , що це рівносильне переліченим вище актам , або його значну участь в них».

 Російське керівництво офіційно відмежовується від «добровольців», що прямують на Донбас вбивати. Однак факт засилання найманців, груп, банд в Україні державою РФ з метою участі їх у БД підтверджується:

а) відкритою участю в масової вербування найманців офіційно зареєстрованих ветеранських та інших організацій;

б) створеної на території РФ мілітаристської інфраструктури для вербування, підготовки, озброєння найманців і направлення їх через офіційний державний кордон для застосування збройної сили проти держави Україна;

Отже , зазначені вище факти підтверджують засилання державою РФ найманців, груп, банд, іррегулярних сил в Україну . Ці факти правомірно кваліфікувати як факти агресії РФ проти України У ФОРМІ ВТОРГНЕННЯ збройних сил держави на територію іншої держави . Ці факти мають юридичне значення. А правовий статус всіх російських «добровольців», що прямують «захищати народ Новоросії» - учасники агресії .

II. Проблеми надання статусу УБД добровольцям, які були учасниками бойових дій у складі добровольчих батальйонів, або медичним працівникам у складі військового шпиталю.

Для порівняння: 28 липня 1941 року, вже через місяць після початку «той» війни, була прийнята постанова №1902 Ради народних комісарів СРСР «Про забезпечення добровольців, що вступили до частин діючої Червоної Армії», згідно якої були встановлені відповідні державні гарантії.

Чи врегульовано зараз на законодавчому рівні порядок встановлення статусу учасника бойових дій (УБД) добровольцям та певні соціальні гарантії їм і їх сім’ям?

Цей порядок встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» внесене доповнення щодо добровольчих формувань 07.04.2015 р. (через рік після початку війни!) і у постановою Кабінету Міністрів від 20 серпня 2014 р. № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» - внесене таке ж доповнення 04.06.2015 р.

Встановлення факту отримання інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного під час забезпечення проведення антитерористичної операції, регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685.

Держава фактично дискримінувала добровольців, так би мовити, «вивела за штат»? Цілий рік вони воювали, спасали країну від агресора і не були навіть «поставлені на утримання».  

Які проблеми постали в наслідок такої ситуації? Приклад «Торнадо» (раніше «Шактарськ»), якій зараз розформований.

З початку проекту нами було опитано 68 осіб, із них:

 16 осіб, це члени родин учасників бойових дій, які втратили своїх годувальників, які готові судитися за свої права і роблять вони це не заради пільг, а для того, щоб держава визнала, що їх батько, чоловік або син, віддав своє життя за Україну.

27 осіб – добровольці учасники АТО, які, з різних причин, не були офіційно зараховані до батальйонів, але захищали нашу державу, які не мають можливості отримати статус УБД. Зі слів добровольців учасників АТО на війну потрапити не складно, значно складніше потім отримати офіційний статус учасника бойових дій, або родичам загиблих - компенсації, передбачені законом.

9 осіб – які вже отримали статус УБД, але були поранені коли проходили службу, як добровольці, та не були ніде офіційно оформлені, у зв’язку з чим отримали інвалідність, але їм також доводиться звертатися до суду для встановлення факту інвалідності, внаслідок каліцтва, одержаного під час проведення антитерористичної операції.  

16 осіб добровольців – надали інтерв’ю в яких  розповіли нам про руйнування житлових будинків, об’єктів інфраструктури, про свій полон і про інші жахіття війни. В процесі роботи з добровольцями ми опитуємо бійців на предмет наявності у них інформації про воєнні злочини як з боку РФ, ЛНР і ДНР так і з боку України. На цьому шляху ми зустрічаємо масу перепонів тому, що велика частина добровольців не йде на контакт з огляду на небажання розголошення факту їх участі в АТО. Ця проблема пояснюється тим, що велика частина добровольців проживала на нині неконтрольованій території, а в даний момент на цих територіях у них залишилися родичі, за життя яких є побоювання. Інші добровольці побоюються переслідувань з боку української влади.

У складі добровольчих батальйонів опинилися особи, які не могли бути зараховані до лав міліції, Збройних сил або Нацгвардії: судді, адвокати, держслужбовці, особи із непогашеною судимістю. Отримати їм статус УБД (фактично вони дійсно воювали) надзвичайно складно: немає документів. Комітет надає їм допомогу шляхом подання в суд заяви про встановлення факту УБД. Таких заяв вже подано 24 – за місцем знаходження заявника. Порядок встановлення факту УБД, передбачений Постановою КМУ №413 у даному випадку немає сили, тому що немає документів. Тому лишається тільки один аргумент: свідки.

На даний момент вже існує судова практика, по визнанню юридичного факту участі в АТО. Але в нашому випадку є як позитивні, так і негативні приклади. Найяскравішим прикладом байдужості суддів, які представляють владу, до проблем добровольців, є ухвала судді В.С. Кицюк Солом’янського районного суду міста Києва по справі одного із добровольців, який всупереч, вже існуючої судової практики, взагалі відмовив в прийнятті заяви, про встановлення юридичного факту участі в АТО.

 І навіть, якщо суд задовольняє заяву добровольця, то це не є гарантією отримання статусу УБД. У відповідності до вимог чинного законодавства, суд не має право надати особі статус АТО. Тому після встановлення судом факту участі в АТО, добровольці знов будуть вимушені звертатися до відомчих комісій. З огляду на рівень бюрократизації наших чиновників, ми не можемо виключати факту того, що відомчі комісії, навіть за наявності судового рішення про встановлення юридичного факту участі в АТО, будуть відмовляти в наданні статусу учасника АТО. Тому ми не виключаємо того, що бійці будуть вимушені звертатися до суду вдруге і ми готові надавати добровольцям юридичну допомогу в такому випадку.

III. Щодо медичних працівників.

. В 2014 році за ініціативи Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів та  підтримки Міністерства охорони здоров'я України, Ради національної безпеки та оборони України, Міністерства оборони України було створено Перший добровольчий мобільний шпиталь (Шпиталь). Основним завданням шпиталю було посилення існуючих медичних підрозділів Збройних Сил України в зоні АТО.
2. Як проект Ради Шпиталь проіснував до літа 2015 року. Понад 60 осіб-добровольців Шпиталю, які брали участь в перших місіях, отримали статус УБД. Подання списків здійснювалося централізовано, працювала команда юристів які готували матеріали та докази звитяжної діяльності медиків в зоні АТО.
3. На сьогоднішній день є багато проблем законодавчого  і організаційного порядку з легалізацією статусу добровольців, які надавали медичну допомогу постраждалим в складі добровольчих формувань. Наприклад, одному з парамедиків-добровольців, якого було поранено під час обстрілу в Мар'їнці, не надають статус УБД через відсутність реєстрації медичного формування в Антитерористичному центрі. Хлопець-студент, який вчиться на медичному факультеті, поїхав в зону АТО надавати допомогу постраждалим громадянам. Наразі сам потребує кваліфікованої медичної допомоги.
4. Сьогодні відсутні дані щодо справжньої кількості осіб-добровольців, а отже й  перелік чи реєстр людей, які брали участь і надалі продовжують діяти як волонтери в зоні АТО (зокрема, медики, парамедичні служби). Частина з цих відважних людей вважає, що їхали в АТО не за тим щоб отримати якийсь статус. Саме тому всі волонтери та добровольці, заслуговують увагу з боку держави та нашої допомоги.  Ми звернулися до уповноважених органів (Центр медицини катастроф МОЗ, регіональні департаменти охорони здоров'я та інші), професійних медичних асоціацій для співпраці задля допомоги цим медикам подвижникам. Завдяки зазначеній співпраці з уповноваженими структурами, ми зможемо дізнатися, скільки медиків було мобілізовано за іншими спеціальностями.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

1. Факт агресії Росії проти України є доказаним на підставі інформації із відкритих джерел про вербовку і засилання в Україну через державний кордон озброєних «відпускників-добровольців».
2. Організації и медіа-ресурси в РФ, які діють офіційно, наприклад, ВКонтакте, і здійснюють вербовку кримінальних груп, повинні бути наказані.
3. Українські добровольці мають багато проблем у питаннях отримання статусу УБД, інвалідності, пільг тощо.
4. Проектом передбачається узагальнити досвід моніторингу порушення прав добровольців і підготувати аналітичний матеріал для зацікавлених сторін.