Прикордонники виявили вибухівку поблизу пропускного пункту

Правозахисники з громадської організації «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» порахували військові втрати в Широкине впродовж  вересня 2014 року – березня 2019 року. За чотири з половиною роки збройного конфлікту військові втрати склали щонайменше 93 загиблих. Про це повідомляють на сайті організації.

Українська сторона  втратила в Широкине 54 особи, серед яких бойові втрати становлять 49 осіб. Серед загиблих комбатантів з української сторони - один громадянин Грузії та один громадянин Росії; ще троє загиблих народилися у Росії, але мали українське громадянство.

Втрати з боку проросійських сил склали 39 загиблих включаючи 12 громадян Російської Федерації.

«Наші підрахунки не остаточні та будуть уточнюватися, але на сьогодні ми склали найповніші поіменні списки загиблих в боях за Широкине», - стверджує керівник Східноукраїнського центр громадських ініціатив Володимир Щербаченко.

Військові втрати української сторони обраховувалися на основі повідомлень прес-центру штабу АТО та прес-служб військових підрозділів, моніторингу публікацій інтернет-медіа, повідомлень проекту «Книга пам’яті загиблих» та соціальних мереж.

Втрати проросійської сторони правозахисники рахували на основі повідомлень проектів «Помни Донбасс», «Белые журавли», «Груз 200», тематичних груп в соціальних мережах «Однокласники» та «Вконтакте».

Серед українських військових найбільших втрат зазнав батальйон «Азов» (15 загиблих), 36-та бригада (8 загиблих), батальйон «Донбас» (7 загиблих), 54-й  батальйон (5 загиблих). Втрат зазнала 79-та  бригада (4 загиблих), «Українська Добровольча Армія» (3 загиблих), 23-й батальйон (3 загиблих), добровольчий український корпус «Правий сектор» (2 загиблих), 59-а бригада (2 загиблих), 93-я  бригада (2 загиблих), 56-й  батальйон (1 загиблий), 74-й  батальйон (1 загиблий), 95-та бригада (1 загиблий).

З проросійської сторони найбільших втрат зазнав 9-й окремий полк морської піхоти так званої ДНР (21 загиблий) та батальйон «Спарта» (3 загиблих). Щонайменше по одному вбитому мають батальйони «Восток», «Оплот», «Прізрак», Республіканська гвардія та «МВС» так званої ДНР. Приналежність до конкретного військового підрозділу ще 10 загиблих бойовиків правозахисникам поки що встановити не вдалося.

Правозахисники-документатори стверджують,  що військові втрати супроводжувалися порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Учасники незаконних збройних формувань замінували тіло загиблого в Широкине азовця Георгія Джанелідзе. Загиблому військовослужбовцю «Азова», Олександру Кутузакію, відрізали вуха. Проросійська сторона обстріляла машину швидкої допомоги, яка приїхала рятувати пораненого військовослужбовця батальйону «Донбас» Костянтина Малухіна.

Документатори Східноукраїнського центру громадських ініціатив ведуть підрахунок не лише мертвих, але і живих громадян Російської Федерації, які воювали на території України. Масова участь в збройному конфлікті громадян Російської Федерації підтверджує міждержавний характер конфлікту та допомагає його належній правовій кваліфікації. На сьогодні правозахисники ідентифікувати понад 30 громадян Російської Федерації, які брали участь в боях за Широкине.

«Ми підраховуємо не лише військові, але  цивільні втрати в ході боїв за Широкине. Поки що ми не маємо остаточних даних, але  можу сказати, що непрямі втрати серед колишніх жителів села є зіставні із кількістю загиблих комбатантів», - говорить керівник Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко.

У найближчому майбутньому правозахисники  обіцяють опублікувати більш точні цифри про втрати цивільного населення. Поки що Центр закликає всіх небайдужих повідомляти про всі відомі випадки насильницьких смертей чи каліцтв за роки війни в районі села Широкине на електронну пошту організації zahumanrights@gmail.com або через сайт Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».

 Підрахунок комбатантів, загиблих в боях під Широкине, Східноукраїнський центр громадських ініціатив проводить в рамках проекту «Подолання безкарності щодо злочинів вчинених у населених пунктах вздовж лінії розмежування на Донбасі через документування порушень норм МГП, мобілізацію громадянського суспільства та законодавчі ініціативи». Цей проект Центр реалізує в рамках ініціативи «Подолання безкарності за масові порушення прав людини та інші міжнародні злочини, вчинені в умовах збройного конфлікту», що підтримується в рамках проекту ПРООН "Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні" за фінансового сприяння Міністерства закордонних справ Данії та програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».

Відтепер у Покровську подача води буде відбуватися за графіком через борги КП «Покровськводоканал». Також місцеве підприємство відмовилося виконувати договір про реструктуризацію. Про це йдеться у статті ТК «Орбіта».

Відтепер подача води буде відбуватися у дві фази: від 5:00 до 10:00 та з 17:00 до 22:00.

На даний момент заборгованість підприємства за спожиту воду складає 64 мільйони гривень.

Раніше повідомлялося про борг комунального підприємства «Вода Донбасу», яке не обслуговує свої борги за електроенергію уже понад 3 роки. Відключення загрожує залишити понад 3 мільйони осіб без доступу до води.

Кремінський районний суд визнав винним бойовика, який брав участь у бойових діях проти ЗСУ на стороні угрупування «ЛНР». Чоловіка визнали винним у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених за ч.1 ст. 258-3 КК України (участь у терористичній організації).

«Під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено, що мешканець м. Голубівка (Кіровськ) з 2017 року  брав участь  у незаконній діяльності «4-ї окремої мотострілецької бригади 2-го армійського корпусу» та «3-го відділення 1-го взводу механізованої роти 14-го мотострілкового батальйону» «Народної міліції» терористичної організації «Луганська народна республіка», - згадується на сайті прокуратури Луганської області.

Чоловіка затримали українські військові у лютому 2019 року поблизу селища Донецький Луганської області.

Раніше він воював проти сил АТО та ООС на території селищ Жолобок і Сентянівка Луганської області.