Міжнародний кримінальний суд оприлюднив щорічний звіт, одна з частин якого стосується фактів гендерно-обумовленого насильства під час війни на сході України.
Впродовж трьох років документатори СЦГІ працювали над дослідженням фактів гендерно-обумовленого насильства, які увійшли до звіту "Війна без правил". На основі зібраних фактів СЦГІ спільно із FIDH сформував подання до Офісу Прокурора. Правозахисники передали цей документ до МКС у вересні 2018 року.
«Приємно бачити, що робота по збору свідчень про факти сексуального насильства, вчинені в ході конфлікту, вже принесла результати. Ми не полишимо цю роботу та надалі домагатимемось притягнення злочинців до відповідальності»,
- коментує голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко.
Згадані сексуальні злочини, які вчинялися на сході України, висвітлюються ґрунтовніше, порівняно зі звітом Прокурора 2017 року. Минулорічний звіт не вповні відображав реальну ситуацію.
Звіт 2018 року більш широко представляє факти сексуального насильства:
«За відомостями, доступним на вересень 2018 року, що застосовуються в ході військового конфлікту форми сексуального насильства включають в себе зґвалтування, удари і розряди електрошоку в область статевих органів, погрози зґвалтування і кастрації, а також вимушене оголення».
За наявною інформацією, представники незаконних збройних формувань звинувачуються у більшості злочинів, пов’язаних з гендерно-обумовленим насильством з метою залякування, приниження та усунення ймовірних політичних опонентів в боротьбі за владу.
Не зважаючи на те, що інформація про гендерно-обумовлене насильство надходить з затримкою через страх переслідування та значні ризики для постраждалих, Прокурор Міжнародного кримінального суду таки продовжить вивчати ситуацію, а згодом прийме рішення про можливість відкриття повноцінного провадження по Україні.
Діяльність СЦГІ та членів Коаліції "Справедливість заради миру на Донбасі" з документування сексуальних злочинів в ході збройного конфлікту на Донбасі була підтримана МФ "Відродження", ПРООН та Гельсінським фондом з прав людини (Варшава).
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з...
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з фото, опублікованого СБУ, та інформації на сайті Міністерства внутрішніх справ, мова йде про Дмитра Піндрюріна.
«За даними слідства, зловмисник організовував «охорону» захопленого приміщення Управління СБУ в Луганській області та інструктував бойовиків щодо здійснення збройного опору учасникам антитерористичної операції», - повідомили в СБУ.
Піндюрін створив та очолив незаконне збройне формування «15-й батальйон територіальної оборони «Брянка СССР», яке у період з 2014 до 2015 років брало участь у бойових діях проти українських військових підрозділів.
В СБУ повідомили, що фігуранту оголошено про підозру в участі в терористичній групі чи терористичній організації.
За даними «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Піндрюрін також причетний до функціонування незаконного місця несвободи в м.Брянка Луганської області. Про умови утримання в цій в’язниці читайте за посиланням.
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час зб...
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час збройного конфлікту на Сході України та становища в Криму, ситуація відповідає критеріям для відкриття розслідування. Прокурор направить звернення до суддів Палати попереднього провадження Міжнародного кримінального суду для того, щоб почалось розслідування.
Офіс прокурора дійшов до висновку, що можна обґрунтовано стверджувати, що під час конфлікту на Сході Україні було вчинено різноманітні воєнні злочини та злочини проти людяності, які підпадають під юрисдикцію МКС. Ці злочини вчинялися різними сторонами конфлікту і є достатньо серйозними за поширеністю та системністю, щоб розпочати розслідування.
Зокрема, Офіс прокурора бачить наступні категорії злочинів, які підлягають розслідуванню: злочини, вчинені під час ведення бойових дій; злочини, вчинені під час тримання в місцях несвободи; злочини, вчинені в Криму.
Впродовж попереднього розслiдування співробітники Офісу спiвпрацювали з представниками української влади. Українська влада надала детальну iнформацiю про розслiдування та судові провадження в Україні щодо ймовірних злочинiв, вчинених всiма сторонами конфлiкту, та якi належать до юрисдикцiї МКС. Оцiнка Офісу також включає iнформацiю про судові провадження, iнiцiйовані Росiйською Федерацiєю щодо ситуацiї в Українi.
В Офісі прокурора дійшли висновку, що, незважаючи на нацiональнi судовi провадження, МКС все одно повинен розслідувати ці справи. Це пояснюється тим, що в Українi та/або в Росiйськiй Федерацiї не проводять активнi дiї щодо ймовірних злочинців.
Ще одна причина чому МКС має зайнятися розслідуванням – це те, що нацiональна судова система не є «доступною» на ворогуючої сторони, що унеможливлює затримання ймовірних злочинців або отримання доказів.
При цьому прокурор нарікає на велику завантаженість Офісу та відсутність ресурсів для проведення розслідувань.
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі,...
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі, справу щодо вивезення дітей з державних закладів до Росії на початку війни, а також справу щодо катастрофи рейсу MH17. Про це повідомив заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина.
«Тільки що відбувся цікавий розвиток подій у міждержавній справі Ukraine v. Russia (re Eastern Ukraine) no. 8019/16. Велика Палата ЄСПЛ повідомила, що вирішила приєднати до цієї справи ще Ukraine v. Russia no. 43800/14 (це щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни) та the Netherlands v. Russia no. 28525/20 (це голландський міждерж стосовно MH17)», - написав він.
Згідно з словами Ліщини тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».
Він зазначив, що приєднання справ може мати позитивні наслідки для України, але водночас затягне розгляд справи в цілому.
Нагадаємо нещодавно ЄСПЛ відмовив семи жителям окупованого Луганська у справі проти України про виплату пенсій.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
