16 вересня о 15:00 в Центральній міській бібліотеці м. Слов’янськ відбулося відкриття мандрівної виставки «На зламі» про зміни в житті цивільного населення впродовж 2014-2018рр. Захід відвідали представники органів місцевої влади, журналісти, громадські активісти міста та працівники закладів культури і освіти.
Виставка є результатом п’ятирічної роботи з документування організацій-учасників Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
«Ми поєднали справжні живі спогади людей про війну, страх, невизначеність і подальші зміни, які відбулися з мирних населенням», - зазначила Марія Білякова, документаторка БФ «Восток SOS».
«На зламі» особливу увагу звертає на вимушену міграцію, правове свавілля в умовах війни та життя в умовах невизначеності. Згадані також і обстріли цивільних об’єктів. Євген Чекарьов, юрист і адвокат Української Гельсінської Cпілки з прав людини, наголосив на необхідності розслідування випадків руйнування житла.
«Ми розуміємо, що РФ напала на Україну але звісно ми не можемо стягнути з Російської Федерації, в рамках Українського законодавства ту шкоду. Українські суди виносять рішення про стягнення шкоди. Але РФ не визнає ці судові рішення і люди не можуть отримати компенсацію за зруйноване майно», - зауважив Чекарьов.
Наприкінці гості презентації почали обговорювати важливість обговорень порушень прав цивільних у Донецькій та Луганській областях. Дехто виразив думку, що «На зламі» торкається лише обмеженого кола осіб, які мають активну громадську позицію. Інші ж вважали, що потрібно працювати з населенням, яке починає забувати про злочини війни.
«Я вважаю, що це надзвичайно важлива виставка, яка наголошує саме на житті звичайних людей. І багато хто починає забувати про усі злочини, які відбувалися під час війни. Наше завдання як активістів – робити інформацію про порушення прав людини публічною і максимально поширювати її», - підкреслила Галина Олійникова, голова ЕГО «Мама-86».
Презентація та створення виставки «На Зламі» стали можливими у рамках проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з...
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з фото, опублікованого СБУ, та інформації на сайті Міністерства внутрішніх справ, мова йде про Дмитра Піндрюріна.
«За даними слідства, зловмисник організовував «охорону» захопленого приміщення Управління СБУ в Луганській області та інструктував бойовиків щодо здійснення збройного опору учасникам антитерористичної операції», - повідомили в СБУ.
Піндюрін створив та очолив незаконне збройне формування «15-й батальйон територіальної оборони «Брянка СССР», яке у період з 2014 до 2015 років брало участь у бойових діях проти українських військових підрозділів.
В СБУ повідомили, що фігуранту оголошено про підозру в участі в терористичній групі чи терористичній організації.
За даними «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Піндрюрін також причетний до функціонування незаконного місця несвободи в м.Брянка Луганської області. Про умови утримання в цій в’язниці читайте за посиланням.
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час зб...
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час збройного конфлікту на Сході України та становища в Криму, ситуація відповідає критеріям для відкриття розслідування. Прокурор направить звернення до суддів Палати попереднього провадження Міжнародного кримінального суду для того, щоб почалось розслідування.
Офіс прокурора дійшов до висновку, що можна обґрунтовано стверджувати, що під час конфлікту на Сході Україні було вчинено різноманітні воєнні злочини та злочини проти людяності, які підпадають під юрисдикцію МКС. Ці злочини вчинялися різними сторонами конфлікту і є достатньо серйозними за поширеністю та системністю, щоб розпочати розслідування.
Зокрема, Офіс прокурора бачить наступні категорії злочинів, які підлягають розслідуванню: злочини, вчинені під час ведення бойових дій; злочини, вчинені під час тримання в місцях несвободи; злочини, вчинені в Криму.
Впродовж попереднього розслiдування співробітники Офісу спiвпрацювали з представниками української влади. Українська влада надала детальну iнформацiю про розслiдування та судові провадження в Україні щодо ймовірних злочинiв, вчинених всiма сторонами конфлiкту, та якi належать до юрисдикцiї МКС. Оцiнка Офісу також включає iнформацiю про судові провадження, iнiцiйовані Росiйською Федерацiєю щодо ситуацiї в Українi.
В Офісі прокурора дійшли висновку, що, незважаючи на нацiональнi судовi провадження, МКС все одно повинен розслідувати ці справи. Це пояснюється тим, що в Українi та/або в Росiйськiй Федерацiї не проводять активнi дiї щодо ймовірних злочинців.
Ще одна причина чому МКС має зайнятися розслідуванням – це те, що нацiональна судова система не є «доступною» на ворогуючої сторони, що унеможливлює затримання ймовірних злочинців або отримання доказів.
При цьому прокурор нарікає на велику завантаженість Офісу та відсутність ресурсів для проведення розслідувань.
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі,...
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі, справу щодо вивезення дітей з державних закладів до Росії на початку війни, а також справу щодо катастрофи рейсу MH17. Про це повідомив заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина.
«Тільки що відбувся цікавий розвиток подій у міждержавній справі Ukraine v. Russia (re Eastern Ukraine) no. 8019/16. Велика Палата ЄСПЛ повідомила, що вирішила приєднати до цієї справи ще Ukraine v. Russia no. 43800/14 (це щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни) та the Netherlands v. Russia no. 28525/20 (це голландський міждерж стосовно MH17)», - написав він.
Згідно з словами Ліщини тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».
Він зазначив, що приєднання справ може мати позитивні наслідки для України, але водночас затягне розгляд справи в цілому.
Нагадаємо нещодавно ЄСПЛ відмовив семи жителям окупованого Луганська у справі проти України про виплату пенсій.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
