Днями у Верховній раді України відбувся міжнародний форум «Партнерство парламенту, уряду та громадянського суспільства – для виконання Національного плану дій «Жінки, мир, безпека». У заході взяли участь народні депутати України, іноземні дипломати, представники міжнародних та вітчизняних правозахисних організацій.
Під час заходу в особливому фокусі стала проблема захисту прав жінок/дівчат, які постраждали в результаті збройного конфлікту. За словами модераторки панельної дискусії Галини Скіпальської (ГО «Українська фундація громадського здоров’я»), ця проблема є надзвичайно широкою, адже охоплює «не тільки внутрішньо-переміщених осіб, а й тих, хто перебуває на окупованій території, жінок, які зараз в полоні і тих, чиї чоловіки зараз в полоні чи повернулися звідти».
Участь у панельній дискусії взяла й Ірина Суслова, народний депутат, голова підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету ВРУ з питань захисту прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. За її словами, жінки – одна з найбільш соціально незахищених груп суспільства, а особливо – під час збройного конфлікту, коли скоюються численні порушення, а винні залишаються непокараними. Так, вже зараз відомі випадки зґвалтувань, інших форм сексуального насильства, примусової проституції, торгівлі людьми та сексуальної експлуатації.
«63% внутрішньо переміщених осіб – жінки. 72% безробітних з числа внутрішньо-переміщених осіб – також жінки», - підкреслила Ірина Суслова.
Вона також зауважила, що на тлі конфлікту решта країни також страждає від зростання рівня ґендерних стереотипів, ґендерної нерівності, домашнього насильства, вразливості та загалом погіршення соціально-економічного становища жінок.
На думку народного депутата, у зв’язку з цим надзвичайно важливо привести українське законодавство у відповідність міжнародному (принаймні ратифікувати Конвенцію Ради Європи про боротьбу з насильством щодо жінок та домашнього насильства) та загалом посилити правосуддя в Україні. Це допоможе досягти фізичної і психічної недоторканості жінок, а також попередити і подолати дискримінацію і будь-які форми насильства.
«Адже політичні та економічні права жінок тісно пов'язані з їх безпекою», – додала Ірина Суслова.
За словами голови правління Центру громадянських свобод, який входить у Коаліцію «Справедливість заради миру на Донбасі», Олександри Матвійчук, нині на непідконтрольній уряду території проживає 5,5 млн осіб, і найтяжче доводиться жінкам.
«При цьому нинішня неспроможність України забезпечити захист прав людей не є виправданням, і нам необхідно шукати шляхи захисту жінок на тимчасово окупованих територіях. Цього можна досягти через вивчення і групування наявних проблем, комунікації з міжнародними інституціями разом з дипломатичною роботою, що в результаті посилить економічні санкції на РФ», - зазначила правозахисниця.
Олександра Матвійчук також додала, що досі лише офіційно в місцях несвободи на окупованих територіях перебуває 115 українців. Скільки з них жінок – невідомо, оскільки списки полонених закриті навіть для правозахисників.
При цьому, за словами Олександри Матвійчук, у так званих «ЛНР» та «ДНР» поширена практика дискримінації жінок, зокрема, й за мовною ознакою.
«В Криму було понад 2500 вчителів української мови та літератури, і більшість з них – жінки. Вони втратили роботу... Треба також сказати про дискримінаційні культурні практики на окупованому Донбасі – згадаймо наказ Мозгового про невідвідування кав’ярень», - підкреслила вона.
Правозахисниця додала, що основне завдання українського суспільства зараз – пробити інформаційну блокаду, щоб люди на непідконтрольній уряду території змогли відчути допомогу.
«Бо зараз є негативний тренд – бажання відгородитися стіною від проблемних територій. Але ж ми маємо пам’ятати, що Україна бореться не тільки за території, а й за людей, які там проживають», - резюмувала Олександра Матвійчук.
Із даними із нової доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо ситуації з правами людини в Україні 16 травня – 15 серпня 2016 року виступила Наталія Пилипів (Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні). За її словами, більшість даних щодо сексуального насильства не підлягають перевірці, однак застосовуються як спосіб маніпуляції з обох боків конфлікту. Тим не менш, саме цей тип насильства найбільш поширений як метод жорстокого поводження або катування у місцях несвободи.
«60% катувань і жорстокого поводження відбувалося під вартою та без доступу до зовнішнього світу. Це було способом примусу – так людей змушували щось зробити чи віддати в обмін на волю. При цьому судово-медична експертиза не була проведена в жодному задокументованому випадку. Тож випадків ґендерно-обумовленого та, зокрема, сексуального насильства може бути більше, ніж відомо місії», - підсумувала Наталія Пилипів.
Міжнародний форум «Партнерство парламенту, уряду та громадянського суспільства для виконання Національного плану дій «Жінки, мир, безпека» організовано за підтримки Верховної ради України, МФО "Рівні можливості", ОБСЄ, програми «ООН Жінки», Агентства США з міжнародного розвитку, Національного демократичного інституту, Фонду народонаселення ООН та посольства Швеції.
Впродовж 2023 року російські військовослужбовці продовжили здійснювати на території України ряд порушень норм МГП - умисні вбивства ...
Впродовж 2023 року російські військовослужбовці продовжили здійснювати на території України ряд порушень норм МГП - умисні вбивства і позасудові втрати цивільного населення, позасудові страти і катування комбатантів, сексуальне насилля, невибіркові обстріли, загроза об’єктам підвищеної небезпеки, розграбування майна, незаконне позбавлення волі. Про це йдеться в річному дайджесті порушень прав людини під час війни в Україні, підготовленому «Східноукраїнським центром громадських ініціатив». В ньому міститься короткий огляд основних типів порушень МГП, що мали місце в Україні протягом 2023 року або про які стало відомо у відповідний проміжок часу. Про це повідомляється на сайті СЦГІ.
В дайджесті зазначається, що у 2023 році на деокупованих територіях Харківської, Херсонської та Миколаївської областей продовжили виявляти ознаки умисних вбивств і позасудових страт цивільного населення під час російської окупації.
За останній рік достатньо поширеним явищем були повідомлення про випадки позасудових страт й катування комбатантів з-поміж полонених українських військовослужбовців.
Стабільно збільшувалася кількість ідентифікованих випадків сексуального насилля. Після повномасштабного вторгнення правоохоронні органи України зафіксували 235 фактів СНПК. Ці випадки зафіксовані в 9 регіонах України, що в різні проміжки часу перебували під російською окупацією. Найбільша кількість випадків СНПК зафіксована в Херсонській області – 69 випадків.
Впродовж всього 2023 року вся територія Україні продовжувала перебувати в зоні ризику ракетно-бомбових ударів, включно з ризиком атаки безпілотників. Повітряні тривоги лунали в усіх без виключення областях України. Найгарячішою точкою збройного протистояння залишалася Донецька область, зокрема, з осені - м. Авдіївка та навколишні райони. Важкі бої протягом року тривали за міста Вугледар, Мар’їнку. Всі зазначені вище населені пункти та навколишні села майже повністю зруйновано.
Збройні сили РФ продовжували своїми діями загрожувати безпечній роботі спорудам й установкам підвищеної небезпеки. В першу чергу це стосується Запорізької АЕС, де продовжували перебувати російські військові, велика кількість озброєння та важка техніка, а територія станції була замінована. Втім головною загрозою 2023 року став підрив Каховської гідроелектростанції ГЕС.
Протягом 2023 року СЦГІ продовжив фіксувати випадки свавільних затримань військовослужбовцями ЗС РФ, Росгвардії, ФСБ тощо та утримання в незаконних місцях несвободи цивільного населення окупованих територій. Незаконне позбавлення свободи людей здійснюється повсюдно та вочевидь є частиною плану чи політики щодо окремих верств цивільного населення окупованих територій. Чи не щодня з’являються нові повідомлення про випадки затримання людей окупаційною владою. Частину затриманих згодом звільняють, а доля решти так і залишається невідомою.
Російські військовослужбовці на території України продовжують порушувати норми міжнародного права. Зокрема, впродовж 1 червня 2023 п...
Російські військовослужбовці на території України продовжують порушувати норми міжнародного права. Зокрема, впродовж 1 червня 2023 по 31 серпня 2023 року зафіксовано ряд таких порушень норм МГП як умисні вбивства, позасудові страти й катування комбатантів, сексуальне насильство, умисні напади на цивільне населення й цивільні об’єкти, загроза спорудам й установкам підвищеної небезпеки, розграбування майна, свавільні затримання цивільних. Про це йдеться в дайджесті порушень прав людини під час війни в Україні, підготовленому «Східноукраїнським центром громадських ініціатив».
Впродовж червня-серпня 2023 року невибірковим артилерійським обстрілам та ракетно-бомбовим ударам продовжували піддаватися як населені пункти, поблизу яких тривали активні бойові дії, так і населені пункти, що розташовані в тилу українських військ. За цей період лише на підконтрольній Уряду України території Донецької області щонайменше 131 цивільних осіб загинули і 440 людей отримали поранення.
Загроза спорудам й установкам підвищеної небезпеки. Протягом червня-серпня 2023 року збройні сили РФ продовжували своїми діями загрожувати безпечній роботі ядерних об’єктів України. В першу чергу це стосується Запорізької АЕС, де продовжують перебувати озброєні російські військові та важка техніка. 6 червня країну шокував підрив Каховської гідроелектростанції (ГЕС), який відбувся на наступний день після Всесвітнього дня охорони довкілля. Після цього з проблемами з водопостачанням зіштовхнулися жителі багатотисячних міст Кривий Ріг, Марганець, Покров, Нікополь, а також низки інших населених пунктів. Повінь затопила забрудненою водою десятки населених пунктів та значні площі сільськогосподарських угідь, призвела до загибелі щонайменше 31 особи, втрати житла та внутрішнього переміщення тисяч людей. Зокрема, із небезпечних територій були евакуйовані щонайменше 3614 осіб, у тому числі 474 дитини та 80 маломобільних осіб. Каховська ГЕС під контролем України була суто цивільним об’єктом і в жодний спосіб не забезпечувала істотну та безпосередню підтримку військовим операціям, а з 24.02.2022 р. – ГЕС перебувала під контролем окупаційної армії. Підрив Каховської ГЕС став причиною масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу. При тому, що конкретна та безпосередня очікувана загальна військова перевага, якої могла досягнути РФ, є абсолютно неочевидною для стороннього незалежного спостерігача.
Впродовж червня-серпня українські слідчі встановили дані осіб та повідомили про підозру ряду громадянам РФ, які підозрюються у вчинені умисних вбивств цивільних, позасудових страт комбатантів, сексуального насилля та розграбування майна під час окупації територій Херсонської, Чернігівської, Київської, Харківської областей.
Про ці та інші зафіксовані порушення детальніше читайте в дайджесті №13.
З початку повномасштабного вторгнення РФ Східноукраїнський центр громадських ініціатив регулярно фіксує випадки умисних вбивств, нап...
З початку повномасштабного вторгнення РФ Східноукраїнський центр громадських ініціатив регулярно фіксує випадки умисних вбивств, нападів на цивільне населення, сексуального насилля, загрозу спорудам та установкам підвищеної небезпеки та розграбування майна. Ця практика продовжилася і в період з 24 лютого 2023 по 31 травня 2023 року. Про це повідомляється на сайті Східноукраїнського центру громадських ініціатив.
Про ці та інші зафіксовані порушення детальніше читайте в дайджесті №12.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
