Ларине, Донецька область
Так званий «перший смертний вирок» у «ДНР», який широко обговорювався на початку цього року, є пов'язаним із гендерним насильством. Учасник козачої банди «Область війська Донського» Анатолій Якубенко був засуджений до розстрілу за вбивство двох дівчат. Щодо нього розслідується ще кілька справ, за якими його обвинувачують у бандитизмі, вбивствах, згвалтуванні, у незаконному придбанні та зберіганні зброї і боєприпасів.
Убивство дівчат символічно сталося в міжнародний жіночий день. Увечері 8 березня 2015 року козаки разом із Якубенком відзначали свято в одному з кафе селища Ларине, що під Донецьком. Вони підійшли до 23-річних Олени Лещенко і Ліни Кузіної та запропонували тим зайнятися сексом. Дівчата відмовилися. Згідно з матеріалами справи, Якубенко кілька разів вистрілив у дівчат з пістолета Стєчкіна, при цьому зробивши контрольні постріли в голову. Потім тіла закопав у полі.
«Ці дівчата не мали жодного стосунку до військової служби або якихось рухів опору, пов'язаних із бойовими діями», – сказала «Донецькому агентству новин» суддя «Верховного суду ДНР», і голова трибуналу Людмила Стратейчук, яка до «ДНР» працювала в апеляційному суді Донецької області.
28-річний Анатолій Якубенко – уродженець Макіївки. Закінчив Макіївське гірниче училище. Був судимий. Два роки тому вступив до «Області війська Донського» під керівництвом отамана Юрія Сафоненка, отримавши позивний «Валуй». Як пише «Газета.ру», штаб козацтва стояв у фешенебельному готелі «Прага» в центрі Донецька. В угруповання були ще чотири військові бази, і гроші воно отримувало, зокрема, контролюючи два великих міських ринка. Одним із цих ринків, «Соколом», займався Якубенко.
Анатолій Якубенко - на фото ліворуч. Джерело
30 листопада 2014 року козаки захопили підприємців, які збунтувалися, – подружжя Сергієнків. Їх протримали 75 днів у чомусь на кшталт собачої буди. Серед викрадачів був і Якубенко. Про це сама Ганна Сергієнко розповіла в інтерв’ю.
Цей матеріал підготовлено Східноукраїнським центром громадських ініціатив за сприяння МФ «Відродження» в рамках проекту «Експертна підтримка документування злочинів проти людяності та воєнних злочинів в ході збройного конфлікту на сході України.
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє...
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє «Укрінформ».
Активісти, колишні полонені та родичі полонених та зниклих безвісти пройшли центром столиці до Офісу президента. Серед вимог протестувальників – прийняття закону про статус полонених та воєнні злочини. Учасники вимагали запустити роботу Комісії Кабміну з питань зниклих безвісти за участі представників родин зниклих. Учасники акції хочуть, щоб в Офісі президента призначили відповідальну особу з питань полону та зниклих безвісти, яка б займалася координацією між родинами полонених та зниклих безвісти, колишніми полоненими та державними органами. Протестувальники також говорять про необхідність забезпечення працівникам СБУ ефективної роботи у питанні збору інформації щодо обміну та правової оцінки дій звільнених.
Акція пройшла й в інших містах, зокрема, в Херсоні, Львові, Ужгороді.
За даними СБУ, станом на серпень 2020 року в полоні «ДНР» та «ЛНР» перебувало 235 осіб.
Фото: Суспільне 15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до ...
Фото: Суспільне
15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права».
Прийняття даного законопроекту дозволить погодити українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права. Українські правоохоронці зможуть правильно кваліфікувати злочини, скоєні в ході війни на Сході України. Законопроект унеможливить амністію людей, що вчинили воєнні злочини. Також дані справи не можна буде просто закрити за терміном давності.
Законопроект про воєнних злочинців №2689 було зареєстровано у Верховній Раді ще в грудні 2019 року.
Учасниками акції були колишні полонені та представники громадських організацій. Організовували акцію Центр громадянських свобод, арт-фонд «Ізоляція» та проект «Arts&Rights».
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають ...
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають бути лише ті особи, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді. Про це свідчать результати опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та в співпраці з Центром прав людини ZMINA.
Під час опитування українців запитали, хто, на їхню думку, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР».
Половина респондентів, а саме 53%, вважає, що тільки ті, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді.
22% вважають, що відповідати мають усі, хто обіймав керівні посади в так званих «ДНР» / «ЛНР».
7% думають, що всі мешканці непідконтрольних територій у тій чи іншій формі співпрацювали з місцевою владою.
Ще 3% вважають, що ніхто не має відповідати.
Нагадаємо, 4 вересня в Покровську Донецької області відбулася дискусія на тему «Чи готові ми до примирення?».
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
