Тюрми та катівні Дзержинська: Перший поверх міської ради

24.02.2016

Location icon 50-річчя Жовтня, Дзержинськ, Донецька область, Україна


Протягом чотирьох місяців, із квітня по липень 2014 року Дзержинськ, нині перейменований на Торецьк, був захоплений підрозділами «ДНР». Це одне з міст Донецької області, де запеклі бої проходили у межах міста.

Бойовики захопили міську раду на вулиці 50-річчя Жовтня. Мерові Володимиру Слєпцову, якій керує Дзержинськом вже 17 років, вдалося залишитися на своїй посаді за «ДНР» і при цьому формально зберегти нейтралітет. «Я не хочу розшифровувати свої стосунки з тими людьми, там були певні наслідки для мене», – розповів він Українській правді.

О так, стрічки («георгіївські» – ред.), це було у всіх і кожного, причому чіпляли їх по-різному, дехто навіть дороги дригом, думали, що так крутіше. Зі стрічками у нас ходили всі депутати, голова райради, вчителі, міліціонери... Із 36 тисяч жителів міста не ходили десь 1-1,5 тисячі... Себе називали «Малоросією», потім це стало якось негарно, називалися «Новоросією», потім «ДНР»...

Слєпцов надав бойовикам перший поверх одного крила міськради під штаб. Перед будівлею було зведено барикади, стояли люди з автоматами і карабінами СКС. За свідченнями потерпілих, бойовиками керував такий собі Костянтин, нібито начальник Дзержинського відділення «МДБ ДНР». Той, у свою чергу, підпорядковувався Ігорю Безлеру на прізвисько «Бєс», який більшість часу перебував у сусідній Горлівці.

Ще одна з керівників сепаратистського штабу – Олена Олегівна Чайковська (Гейшторова). Колишня вихователька школи-інтернату, вона була активною організаторкою «референдуму» 11травня та проводила агітацію. Вона облаштувала собі кабінет у бухгалтерії, і, за свідченнями постраждалих, проводила з ними бесіди та погрожувала.

Ось іще цікаве свідчення про персонал імпровізованої в’язниці:

Парни из охраны, местные, рассказали мне, что раньше были наркоманами. Что их, якобы, завербовали в ДНР и излечили от наркомании сильными избиениями. Они были вооружены деревянными дубинками. Автоматы им ещё не доверяли.

В’язниця

Перша кімната праворуч від входу використовувалася в якості камери для в’язнів. Це було приміщення площею 3 на 5 метрів, з двома вікнами без ґрат. Їх можна було відчиняти для провітрювання. Стояв старий кухонний стіл, чотири стільці. Спали на дерев’яній підлозі, на картоні та ковдрах. До туалету водили під конвоєм – треба було постукати і попроситися. Також виводили покурити.

Годували вранці і ввечері супами і кашами. Питна вода стояла у пластикових пляшках. Дозволялися передачі. Медичної допомоги ніякої не надавали.

Щодня затриманих виводили на примусові роботи, укріплювати мішками блок-пости та територію навколо міськради.

В’язнів, за яких очікували викуп, не дуже чіпали, але решту били дуже сильно, просто у кімнаті, де їх утримували, – руками, ногами, дерев’яною палицею. Били всі, включно з начальником. Часто залякували і знущалися психологічно – наприклад, наставляли автомат, крутили ножем біля шиї, махали перед обличчям палицею, погрожували розстріляти.

Одного потерпілого тримали в іншій кімнаті, арештантській. Там його допитували і били битами:

Два стола, и два стула и много матрасов, подушек. Два окна было, две батареи, пол деревянный, освещение было естественное и лампочка была. Ночь я просидел на стуле, с наручниками спереди. Свет был выключен ночью... Я был там один, в наручниках и с мешком из под сахара на голове, свет был выключен. Дышать было тяжело, тем более, это жара была.

Кого затримували

Значну кількість людей затримували під різними приводами, але з однією метою – витребувати викуп. Тих, хто платив, могли відпустити протягом кількох годин. Так, свідки розповідають про пасажира таксі, якого затримали на блок-посту разом із водієм, що його віз. Таксі забрали, з пасажира витребували за звільнення 20 тисяч гривень, із таксиста – 1 тисячу доларів.

Утім, були і такі, хто сидів тижнями. Так, свідок розповідає про чоловіка, який перебував у цій кімнаті місяць за звинуваченням у згвалтуванні. Його тримали постійно прикутим кайданками до батареї. Дружина приносила йому передачі. Потім в’язня повезли у Горлівку, далі його доля невідома.

До іншого чоловіка вломилися додому озброєні люди. Той почав обурюватися, і йому прострелили ноги та відвезли у тюрму. Загалом могли арештувати за підозрою у допомозі української армії, або за підозрою у торгівлі наркотиками, а могли – тому, що не так глянув чи посмів сперечатися.

Звільнення

На момент наступу української армії в’язнів у будівлі вже не було, їх перевели до іншого місця. Відбиваючись, сепаратисти підігнали з сусідньої Горлівки танк, який впритул розстріляв міськраду. Вона досі стоїть зруйнована. Через це чиновникам довелося переїхати у приміщення дитсадка.

Коли міськрада ще димилася, деякі мешканці встигли винести стоси паперів із даними про «ДНР», телефонами, адресами, документами про набір в ополчення, свідчення підготовки, яка велася близько трьох місяців. Комп’ютери не чіпали, бо вважали це мародерством. Папери віддали в правоохоронні органи, і подальша доля цих документів невідома.

Зараз у прифронтовому Дзержинську мало що змінилося, хіба назва міста (Торецьк), а ще зафарбували червоні зірки на мозаїці місцевого універмагу. Українські канали доступні лише власникам супутникових тарілок, решта дивляться російські та сепаратистські канали. Одна і та ж людина обіймає посаду мера Дзержинська уже понад 17 років. За свідченням правозахисника Максима Буткевича, загалом мешканці відчувають себе полишеними напризволяще.

  • Dscn0893

    Дзержинский горисполком служил штабом боевиков

< >

Останні новини

В «ДНР» на 10,5 років виправної колонії засудили жительку Макіївки нібито за шпіонаж

В так званій ДНР незаконно затримали та засудили на 10 років та 6 місяців ув’язнення в виправній колонії жительку Макіївки. Про це ...

Держава більше декларує, ніж підтримує громадян, які отримали інвалідність внаслідок війни на Донбасі, - результати дослідження

Політика держави з підтримки осіб з інвалідністю, отриманої в результаті воєнних дій на Донбасі, є значною мірою декларативною. До ...

В Казахстані на 4,5 роки посадили учасника НЗФ на Донбасі. РФ відмовилася надавати найманцю тимчасовий прихисток

Євгеній Щербак Фото: Facebook Сергій Шаргунов В Казахстані на 4,5 років в’язниці засудили Євгенія Щербака за найманство у складі НЗФ...

Контакти

(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г