Протягом чотирьох місяців, із квітня по липень 2014 року Торецьк (колишній Дзержинськ), був захоплений підрозділами «ДНР». Це одне з міст Донецької області, де запеклі бої проходили у межах міста.
Бойовики захопили міську раду на вулиці 50-річчя Жовтня. Мерові Володимиру Слєпцову вдалося залишитися на своїй посаді за «ДНР» і при цьому формально зберегти нейтралітет. До складу незаконного збройного формування в Торецьку входили місцеві жителі та учасники горлівської «групи Безлера», яка контролювалась Ігорем Безлером на прізвисько «Бєс», який більшість часу перебував у сусідній Горлівці. Військовим комендантом Торецька, відповідальним за незаконне ув’язнення людей, був підлеглий Ігоря Безлера, колишній військовий родом з Торецька, Валерій Стельмах.
О так, стрічки («георгіївські» – ред.), це було у всіх і кожного, причому чіпляли їх по-різному, дехто навіть дороги дригом, думали, що так крутіше. Зі стрічками у нас ходили всі депутати, голова райради, вчителі, міліціонери... Із 36 тисяч жителів міста не ходили десь 1-1,5 тисячі... Себе називали «Малоросією», потім це стало якось негарно, називалися «Новоросією», потім «ДНР»...
Міський голова Торецька В. Слепцов виділив праве крило першого поверху Торецького міськвиконкому для потреб «комендатури ДНР». Саме в цій будівлі розмістився штаб «ДНР». Перед будівлею було зведено барикади, стояли люди з автоматами і карабінами СКС. За свідченнями потерпілих, бойовиками керував начальник «Торецького підрозділу МГБ», відомий місцевий кримінальний авторитет, Костянтин Лисенко. Той, у свою чергу, також підпорядковувався Ігорю Безлеру.
Ще одна з керівників сепаратистського штабу – Олена Олегівна Чайковська (Гейшторова). Колишня вихователька школи-інтернату, вона була активною організаторкою «референдуму» 11травня та проводила агітацію. Вона облаштувала собі кабінет у бухгалтерії, і, за свідченнями постраждалих, проводила з ними бесіди та погрожувала.
Ось іще цікаве свідчення про персонал імпровізованої в’язниці:
Хлопці з охорони, місцеві, розповіли мені, що раніше були наркоманами. Що їх, нібито, завербували в ДНР і вилікували від наркоманії сильними побиттям. Вони були озброєні дерев'яними палицями. Автомати їм ще не довіряли.
Декілька кімнат на першому поверсі міськвиконкому учасники «ДНР» перетворили на камери для незаконного утримання заручників. Наприклад, одна з таких кімнат - це приміщення площею 3 на 5 метрів, з двома вікнами без ґрат, які можна було відчиняти для провітрювання. В кімнаті стояв старий кухонний стіл, чотири стільці, тому бранці спали на дерев’яній підлозі, на картоні та ковдрах. До туалету водили під конвоєм – треба було постукати і попроситися. Також виводили покурити.
Годували вранці і ввечері супами і кашами, давали воду, дозволяли приймати передачі від рідних. Медичної допомоги ніякої не надавали.
В червні 2014 р. в цій кімнаті одночасно утримували шістьох заручнииків.
Майже всі заручники залучалися до примусової праці: укріпляли блокпости та територію міськради мішками з піском.
В’язнів, за яких очікували викуп, не дуже чіпали, але решту били дуже сильно, просто у кімнаті, де їх утримували, – руками, ногами, дерев’яною палицею. Били всі, включно з начальником. Часто залякували і знущалися психологічно – наприклад, наставляли автомат, крутили ножем біля шиї, махали перед обличчям палицею, погрожували розстріляти. Допити проводили в кабінеті, де раніше розташовувалася бухгалтерія.
Одному заручнику, котрий утримувався в приміщенні міськвиконкому в кінці червня 2014 р., при затриманні прострелили обидві ноги, а іншого близько місяця утримували прикутим до батареї в іншій кімнаті, арештантській. Там його допитували і били битами:
Два столи, і два стільці і багато матраців, подушок. Два вікна було, дві батареї, підлога дерев'яна, освітлення було природне і лампочка була. Ніч я просидів на стільці, з наручниками спереду. Світло було вимкнене вночі ... Я був там один, в наручниках і з мішком з під цукру на голові, світло було вимкнене. Дихати було важко, тим більше, це спека була.
Людей часто затримували внаслідок скарг та доносів з боку місцевих жителів: за проукраїнські погляди, нетверезий стан тощо. Так, наприклад, серед затриманих був керівник місцевого осередку проукраїнської партії. Заручниками були переважно чоловіки, є свідчення лише про одну затриману жінку
Значну кількість людей затримували під різними приводами, але з однією метою – витребувати викуп. Тих, хто платив, могли відпустити протягом кількох годин. Так, свідки розповідають про пасажира таксі, якого затримали на блок-посту разом із водієм, що його віз. Таксі забрали, з пасажира витребували за звільнення 20 тисяч гривень, із таксиста – 1 тисячу доларів.
Утім, були і такі, хто сидів тижнями. Так, свідок розповідає про чоловіка, який перебував у цій кімнаті місяць за звинуваченням у згвалтуванні. Його тримали постійно прикутим кайданками до батареї. Дружина приносила йому передачі. Потім в’язня повезли у Горлівку на допит до Безлера, далі його доля невідома.
До іншого чоловіка вломилися додому озброєні люди. Той почав обурюватися, і йому прострелили ноги та відвезли у тюрму. Загалом могли арештувати за підозрою у допомозі української армії, або за підозрою у торгівлі наркотиками, а могли – тому, що не так глянув чи посмів сперечатися.
На момент наступу української армії у будівлі в одній з кімнат ще утримувались в'язні, яких вивели з будівлі українські військові. Відбиваючись, сепаратисти підігнали з сусідньої Горлівки танк, який впритул розстріляв міськраду. Вона досі стоїть зруйнована. Через це чиновникам довелося переїхати у приміщення дитсадка.
Коли міськрада ще димилася, деякі мешканці встигли винести стоси паперів із даними про «ДНР», телефонами, адресами, документами про набір в ополчення, свідчення підготовки, яка велася близько трьох місяців. Комп’ютери не чіпали, бо вважали це мародерством. Папери віддали в правоохоронні органи, і подальша доля цих документів невідома.
Впродовж 2023 року російські військовослужбовці продовжили здійснювати на території України ряд порушень норм МГП - умисні вбивства ...
Російські військовослужбовці на території України продовжують порушувати норми міжнародного права. Зокрема, впродовж 1 червня 2023 п...
З початку повномасштабного вторгнення РФ Східноукраїнський центр громадських ініціатив регулярно фіксує випадки умисних вбивств, нап...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г