«Повидаляв фото Майдану, поки везли в багажнику у підвал» - історик про своє ув’язнення

03.07.2018

Location icon Луганська ОДА, м. Луганськ


У приміщенні Луганської ОДА, яка у 2014 році перетворилися на незаконне місце несвободи, перебували люди різних вікових груп і матеріального забезпечення. Потрапив туди влітку 2014-го і студент-історик. Як розповів Євгеній Монастирський в інтерв’ю документаторам коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» два роки по тому, його ув’язнили разом з друзями у червні, у п’ятницю 13-го.

Євгеній уже в студентські часи досліджував формування радянської агітаційно-пропагандистської системи на Луганщині у 1920-і роки, тож простежив, до яких наслідків це призвело у 2014 році. З початком окупації рідного Луганська, Євгеній почав проводити підпільну діяльність. Він спочатку почав вистежувати траєкторії переміщення ворожої військової техніки, а потім передавав інформацію українським військовим, які стояли поряд із містом. Євгенію вдавалося залишатися в підпіллі без привернення уваги сепаратистів. Однак одного вечора він таки потрапив у полон. На його щастя, виключно з причини порушення комендантської години. До того ж, увагу бойовиків відволікли всілякі конспекти і посібники в наплічнику хлопця, адже студент підпрацьовував репетитором історії.

Хлопця з друзями, з якими ввечері 13 червня розходилися по домівках, схопили бойовики, які під’їхали на чорному джипі. Євгенія кинули в багажник і повезли в ЛОДА. Хлопець вирішив, що йому пощастило, адже він зміг дорогою повидаляти всі фото, зокрема з Луганським Майданом, які могли спровокувати злісне ставлення бойовиків.

«Все, що наважилися попросити – покурити. Це був єдиний момент в житті, коли насправді дуже хотілося курити», - згадує своє перебування в ув’язненні Євгеній. 

Як зрозумів хлопець після всіх подій, надія на повернення живим була вже в тому, що місцем його ув’язнення була ЛОДА, а не СБУ, бо, за чутками, звідти ніхто не повертався. Найгірше для Євгенія було знущання моральне. Практика виправних робіт була серед бойовиків звичайним явищем, тож студента послали на прибирання. А прибирати довелося саме вестибюль ЛОДА від плям крові. Найгірше було те, що саме там висіли портрети очільників адміністрації, а також портрет його прадіда.

«Хол був увесь залитий кров’ю. 2 червня 2014 року бомбардування було, там загинуло кілька людей. Кров запеклася, швидше за все, від того, що їх тягли... Для мене відмивання було найпринизливішим, тому що там, зліва від входу, висіли портрети всіх колишніх голів обладміністрації, і висів портрет мого прадіда Якова Федоровича Артюшенко, який у 43-му році очолив виконком одразу після звільнення Ворошиловграда. Для мене ситуація була болючою і противною».

Хлопець називав процес перебування у в’язниці терором логіки, цілковитим хаосом. Євгенія з друзями протримали в ув’язненні 3 доби, але було важко розкласти той етап на часові відрізки. Друзі розуміли, що бойовикам важливо одне – показати свою значимість перед життями хлопців. З часом Євгеній усвідомив, що так, як били їх – можна назвати ще лояльним ставленням, хоча воно було порушенням всіх Женевських конвенцій. Євгеній застав моменти, коли при ньому били людей так, що бризки крові потрапляли прямо на нього.

«Сама манера допиту була принизлива. Вони, принижуючи нашу гідність, намагалися від нас отримати інформацію, якої немає. Погрожували, ставили до стіни, били, перезаряджали затвори. При нас били чоловіка. Розбили ніс прикладом. Кров на нас долітала. Це теж був високий моральний тиск».

Згадує Євгеній, як їх змушували ходити по синьо-жовтому прапору, але хлопцеві вдавалося не піддаватися, переступаючи державний символ. Як розповідає Євгеній, у буцегарні панувала цілковита система безправ’я. Коли ж хлопців бойовики врешті випустили на волю, не знайшовши вагомих причин тримати їх далі, то друзі привітали один одного з днем народження.

Переживши блокаду Луганська та найважчі дні війни в центрі міста, Євгеній таки полишив рідне місто 21 жовтня 2014 року, однак зацікавленість в історичних подіях українського сходу його не полишає.

Він продовжує навчання і займається науковою діяльністю. Євгеній Монастирський досліджує Радянський Союз як цілісне явище, однак регіональні особливості не виключаються зі сфери зацікавлень. Тож науковець періодично виступає з презентаціями та лекціями на тему сучасного стану Донбасу та його історії.

Совєтолог і політичний антрополог Євгеній Монастирський нині навчається в докторантурі Українського католицького університету на програмі “Історія та археологія” та обіймає посаду Global Dialogues Fellow у Новій школі соціальних досліджень (Нью-Йорк). Але досвід полону не забувається. Історія Євгенія вразила навіть його наукову керівницю Марсі Шор, яка описала її у своїй книжці «The Ukrainian Night».

Більше про історії полонених в аналітичному звіті «За ґратами будинку «Уряду ЛНР».

Останні новини

Акція протесту "Нагадай про кожного", м. Київ

В Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти. Серед вимог — прийняття законів про статус полонених та воєнні злочини

10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного».  Про це повідомляє...

Правозахисники та колишні полонені вимагали від Верховної Ради ухвалити закон про воєнних злочинців

Фото: Суспільне 15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до ...

Результати опитування

53% українців вважає, що до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами «ДНР» та «ЛНР» мають бути притягнені лише винні у воєнних злочинах, - результати опитування

  53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають ...

Контакти

(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г