Краснодон, Луганська область, Україна
У Краснодоні діяла ціла низка воєнізованих формувань, що складалися з різних персонажів: від місцевих «ополченців» і росіян-добровольців до російських найманців і військових. Зокрема, відомо про батальйон «Витязь» (командир Дмитро Єлісєєв, позивний «Моджахед»), створений на базі угруповання «Пересвет» (командир Андрій Дядюн); батальйон «Одеса» (командир Олексій Фоминов), який в січні 2015 року було роззброєно командуванням «ЛНР»; «4-у Окрему мотострілкову бригаду Народної міліції» (командир Євген Жмуров). Згодом розрізнені угруповання були об'єднані.
Як стверджується в блозі «Луганського інформаційного спротиву», Дядюн і Єлісєєв («Моджахед») діяли «в повній взаємодії з Краснодонським міськвідділом міліції, про що є повідомлення на офіційному сайті ГУМВС в Луганській області».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Краснодоні бойовики «ЛНР» катували баптистського пастора разом із сином-підлітком
Влітку 2014 року комендатура бойовиків розташовувалася в будівлі Краснодонської міської лікарні на вулиці Земнухова. Часто туди відвозили захоплених в полон українських військових. Потім багатьох із них, попри незагоєні поранення, переправляли в ізолятор місцевого відділення міліції. Очевидно, йдеться про ІТТ МВС на центральній вулиці міста - за адресою Артема, 2.
Деяких в'язнів тримали в лікарняних палатах. Кулі діставали без знеболювальних. Один із затриманих розповідає, що перед переведенням до краснодонського КПЗ їх тримали у підвалі будівлі лікарні. У приміщенні не було вікон, цілодобово горіло світло. Спали вони на будівельних піддонах. Їду давали раз на день, воду приносили у пляшках. Під конвоєм виводили в туалет.
В ізоляторі МВС ув’язнених утримували в камерах. Це було напівпідвальне приміщення, вікна заґратовані, і світло через них майже не надходило.
Видно было половина окошка под землей, с решетками, если машину не поставят на улице возле него, свет еще был, если поставят – то темновато. Солнечный луч на час-два в день мог попасть... Форточка чуть приоткрывалась. Говорили, если хотите больше – разбейте окно.
В Краснодонівському КПЗ стандарт-лавки, але не вміщалися всі, дехто спав на підлозі, деревяні помости – дали матраци.
Ув'язнені спали на голих матрацах і голих подушках, без постільної білизни. У камерах були рукомийники, звідти затримані й пили воду. Годували раз на день, супом і котлетою, давали кип'ятильник, була можливість заварювати чай без цукру. Один із тих, хто пережив полон, розповідає, що їжу приносили в одноразовому посуді, який використовували кілька разів.
Охоронці віддавали полоненим телефони, і хоча зв'язок був поганий, деяким вдавалося зателефонувати близьким.
Про медичну допомогу, як правило, ув'язнені не наважувалися прохати, бо охоронці й так чинили моральний тиск.
Є свідчення про проведення допиту на камеру, відеозапис якого потім транслювався на російському телеканалі «Росія 24». Під час інших допитів до ув'язнених застосовували силу, але били в корпус, не по обличчю. Також погрожували зброєю.
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє...
10 жовтня в Києві та інших містах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти «Нагадай про кожного». Про це повідомляє «Укрінформ».
Активісти, колишні полонені та родичі полонених та зниклих безвісти пройшли центром столиці до Офісу президента. Серед вимог протестувальників – прийняття закону про статус полонених та воєнні злочини. Учасники вимагали запустити роботу Комісії Кабміну з питань зниклих безвісти за участі представників родин зниклих. Учасники акції хочуть, щоб в Офісі президента призначили відповідальну особу з питань полону та зниклих безвісти, яка б займалася координацією між родинами полонених та зниклих безвісти, колишніми полоненими та державними органами. Протестувальники також говорять про необхідність забезпечення працівникам СБУ ефективної роботи у питанні збору інформації щодо обміну та правової оцінки дій звільнених.
Акція пройшла й в інших містах, зокрема, в Херсоні, Львові, Ужгороді.
За даними СБУ, станом на серпень 2020 року в полоні «ДНР» та «ЛНР» перебувало 235 осіб.
Фото: Суспільне 15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до ...
Фото: Суспільне
15 вересня під Верховною Радою України відбулася акція з вимогою прийняти законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права».
Прийняття даного законопроекту дозволить погодити українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального і гуманітарного права. Українські правоохоронці зможуть правильно кваліфікувати злочини, скоєні в ході війни на Сході України. Законопроект унеможливить амністію людей, що вчинили воєнні злочини. Також дані справи не можна буде просто закрити за терміном давності.
Законопроект про воєнних злочинців №2689 було зареєстровано у Верховній Раді ще в грудні 2019 року.
Учасниками акції були колишні полонені та представники громадських організацій. Організовували акцію Центр громадянських свобод, арт-фонд «Ізоляція» та проект «Arts&Rights».
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають ...
53% українців вважають, притягнутими до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР» мають бути лише ті особи, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді. Про це свідчать результати опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та в співпраці з Центром прав людини ZMINA.
Під час опитування українців запитали, хто, на їхню думку, має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за співпрацю з органами влади так званих «ДНР»/ «ЛНР».
Половина респондентів, а саме 53%, вважає, що тільки ті, чия провина у воєнних та інших тяжких злочинах буде доведена в суді.
22% вважають, що відповідати мають усі, хто обіймав керівні посади в так званих «ДНР» / «ЛНР».
7% думають, що всі мешканці непідконтрольних територій у тій чи іншій формі співпрацювали з місцевою владою.
Ще 3% вважають, що ніхто не має відповідати.
Нагадаємо, 4 вересня в Покровську Донецької області відбулася дискусія на тему «Чи готові ми до примирення?».
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
