Тихий літній вечір у Луганську перетворився для Євгена з Любою на ніч неспокою і невідомості. Коли у двері постукало четверо чоловіків у камуфляжі, ховатися від них парі вже не було сенсу.
Причини, коли в підвал ЛНР можна було втрапити за українську символіку – непоодинокі для самопроголошеної республіки. У той вечір причини приходу «конвою ЛНР» для перевірки були надумані. Причиною стало буцімто переховування в квартирі коректувальників, адже надійшла інформація, що хтось видивлявся в бінокль із балкону.
У квартирі Євгена не було ані бінокля, ані тим паче спеціального обладнання для коректування. Хоча з початком обшуків було зрозуміло, що то лише привід. Про активну проукраїнську позицію молодих людей знали напевне. Знайшовши в квартирі синю і жовту фарбу, якою Люба фарбувала паркани, український прапор, а також бронежилети з Майдану, бойовики забрали обох з собою: «Хлопці, ви потрапили. Ви розумієте, де ви? Ви перебуваєте в “ЛНР”. Ви прирівнюється до фашистів».
В незаконному місці несвободи чоловіка допитували із застосуванням насильства. Однак Євген Могилевський, який насправді не міг розказати щось із того, чого так хотілося дізнатися бойовикам, отримував ще більше ударів. Коли дізнавалися, що Євген має проукраїнську позицію, то за цим слідувало насильство. Не отримуючи жодної необхідної інформації, сепаратисти застосували до полоненого інші методи – погрожували завдати насильства його дівчині.
Побачивши, що не допомагає і шантажу, бойовики підключили варіанти погроз. Могилевського завели в кімнату з уламками розбитого дзеркала на підлозі, посадили на стілець і стали погрожувати, що різатимуть чоловікові вени дзеркалом, якщо той не видасть інформацію.
«Розповідай все, що знаєш чи ми зараз тобі поріжемо вени. Ти тут здохнеш. На нас ніхто не викаже, всі подумають, що ти сам себе порізав».
У темному приміщенні хлопця посадили на стілець і почали світити ліхтарем в обличчя. Побачивши, що фізично інформацію не витягти, бойовики продовжували діяти психологічно: «Ти не просто помреш. Ми тебе не просто вб'ємо. Ми відріжемо статеві органи».
12 днів перебування в полоні стали для Євгена Могилевського пеклом: «Мене били дубинкою так, що вона зламалася. Я був у напівсвідомості. Потім привели Любу, погрожуючи, щоби виказала всю правду, якщо хоче, щоб я жив. Дівчина стверджувала, що більше нічого не знає. І вони повернулися бити мене».
Однак вдавалося і порозумітися з оточенням. Один із наглядачів дозволяв Євгенію хоча би побачитися з дівчиною. Пізніше він вказав на чемність в'язня, щоби того швидше випустили. Витягаючи інформацію з Євгена різними методами, бойовики таки зрозуміли, що чоловік не має якихось небезпечних для «ЛНР» планів.
Євгена випустили з полону в Луганській ОДА через 12 днів, а його дівчину звільнили тижнем раніше. Молоді люди поспішно покинули рідне місто після всього пережитого в застінках «уряду ЛНР».
Більше про історії полонених в аналітичному звіті «За ґратами будинку «Уряду ЛНР».
Публікацію підготовлено в рамках проекту Східноукраїнського центру громадських ініціатив «Підготовка подання про сексуальне насильство під час збройного конфлікту на сході України для офісу прокурора МКС», який здійснюється за підтримки ПРООН.
Протягом 2022 року команда Східноукраїнського центру громадських ініціатив продовжувала роботу, розпочату ще 2014 року, зі збору док...
Умисні вбивства й катування цивільних, сексуальне насильство та умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти - це далеко ...
Російські військовослужбовці на території України продовжують ігнорувати норми міжнародного права. Зокрема, в жовтні експертами Схід...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г