В Алчевську людей утримували у камерах міськвідділу МВС (на фото вгорі – Шкільне озеро, в районі якого розташовано відділок міліції). Нерідко кидали за ґрати, не висуваючи звинувачень. Серед таких траплялися «політичні» затримані. Поряд із тими, кого звинувачували у крадіжці або інших порушеннях, сиділи ті, хто порушував комендантську годину або вступив у конфлікт із «ополченцями».
Хтось утримувався за крадіжку майна, хтось перебував там за те, що образив «ополчення». У нас хлопець сидів, який, даруйте, показав «фак», коли його мало не збили на дорозі машиною, і за це його посадили.
Так, один з опитаних правозахисниками Коаліції затриманих перебував в ув'язненні півтора місця без висування звинувачень. На всі питання йому відповідали, що його засудять, коли з'явиться суд. Зрештою з'явився якийсь слідчий (нібито з прокуратури Луганська), який розпитав потерпілого і просто його випустив, разом з багатьма іншими ув'язненими. Це сталося в п'ятницю, і людині не було куди йти. Йому довелося дочекатися понеділка, забрати у завгоспа відділку міліції речі, відібрані під час вступу, і тільки потім він зміг виїхати додому.
Іншого ув’язненого випустили, отримавши викуп в 20 тис. грн.
Камери розташовувалися на цокольному поверсі будівлі. Деякі люди були одні в камерах на одну-дві особи, інші ж (ті, хто був затриманий пізніше) розповідають про те, що камери були переповнені. Так, в камеру, розраховану на п'ять спальних місць, поміщали 9-11 ув'язнених. Якщо людей набивалося забагато, то спали по черзі – хтось днем, хтось уночі. Чоловіків і жінок тримали окремо.
У камерах був туалет і рукомийник, ліжка з металевими сітками, матраци, стіл. Телевізор і радіо, які були там раніше («за часів України»), були винесені. Денного світла не було, електрична лампочка була постійно ввімкнена. Один з опитаних свідків скаржився, що з незвички через це було важко заснути.
Воду пили з крана, втім, один із колишніх в'язнів зазначив, що в Алчевську проблеми з якістю водопровідної води, і самі охоронці не радили її пити. Годували двічі на день перловою або ячною кашею зі щматком хліба. Один з опитаних, який перебував у переповненій камері, сказав, що їх годували один раз на день невеликими порціями – ополоник каші і четвертинка хліба («не можна було взагалі назвати це їжею, тобто так щоб не помер просто»).
Помитися можна було тільки водою з-під крана в камері. Засобів гігієни не видавали – тільки хлорку, щоб мити підлогу.
Прогулянки, телефонні розмови, записки були заборонені. Деяким ув'язненим носили передачі, проте наголошується, що попросити про передачу через охоронців не дозволялося. Було заборонено голосно говорити – ув'язнені перемовлялися між камерами тихо.
Медичну допомогу не надавали. Людям, яким ставало зовсім погано, викликали швидку допомогу.
Деяких людей поміщали не в ізолятор, а в камери-клітки. Там не було ні ліжок, ні матраців – тільки лавки, на яких і спали затримані. Конвой виводив у туалет на поверсі, там же ув’язнені набирали в пляшки питну воду.
Затриманих, яких звинувачували у зв'язках з українською армією, піддавали допитам, які супроводжувалися побиттям. Питали, зокрема, про те, як людина голосувала на «референдумі», називали «укропом» і «фашистом», звинувачували в коригуванні артилерійського вогню.
Під час допитів били прикладом автомата, били руками і ногами, душили. Одній жінці погрожували розстрілом.
Впродовж 2023 року російські військовослужбовці продовжили здійснювати на території України ряд порушень норм МГП - умисні вбивства ...
Російські військовослужбовці на території України продовжують порушувати норми міжнародного права. Зокрема, впродовж 1 червня 2023 п...
З початку повномасштабного вторгнення РФ Східноукраїнський центр громадських ініціатив регулярно фіксує випадки умисних вбивств, нап...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г