Тюрми і катівні Луганська: Підвал Бетмена

Підвал Бетмена
25.02.2016

Location icon Молодіжний квартал, Луганськ, Луганська область, Україна


У червні 2014 року бойовики «ГБР Бетмен» на чолі з Олександром Бєдновим облаштувалися у корпусах гуртожитка Східноукраїнського національного університета ім. Даля, відомого також як «Машінститут». За свідченням очевидців, студентам дали на виселення близько 15 хвилин. Ті тікали, кидаючи у кімнатах одяг, техніку, харчі, а дехто навіть полишав документи. Потім усе це використали бойовики, а в’язням наказували перетягувати кращі меблі та техніку до їхніх кімнат.

«А мы не успели забрать вещи и остались на улице в домашних шортах и тапочках. Я вышел за покупками, а когда вернулся, то выяснилось, что стал бездомным. Хорошо хоть, на дворе было лето, а все деньги и документы при мне. Вот так, в домашней одежде, и вернулся к родителям в Меловое», – розповів один зі студентів газеті «Факты».

У підвалі дев’ятиповерхової будівлі 4-го корпусу гуртожитка (Молодіжний квартал, 20-а) роташувалася в’язниця, так званий «ізолятор тимчасового утримання». Цей підвал став одним із найвідоміших на Донбасі після того, як підконтрольні Ігорю Плотницькому люди показово ліквідували цю в’язницю і запустили у ЗМІ «ЛНР» викривальну кампанію про звірства конкурентів.

Людей затягали у підвал із найрізноманітніших причин: за доносом сусідів, за підозрою у проукраїнських настроях, за розпиття алкоголю і порушення комендантської години, для того, щоб змусити написати дарчу на автомобіль або квартиру, «своїх» через різні конфлікти, а також – бо надто загорілий, бо косо подивився, бо чорно-біле фото у паспорті, бо ішов на дачну ділянку («мабуть, ворожий коригувальник»). Одного хлопця протримали місяць за те, що підірвав петарду і налякав сусідських бабусь. Патрульного сепаратиста Олександра на прізвисько «Циркуль» разом із помічником ув’язнили за те, що ті посміли зупинити автомобіль «Бетмена», й обох забили до напівсмерті. Одночасно у підвалі утримувалися від 50 до 80 людей, загалом через нього пройшли сотні осіб.

Умови «на підвалі»

За півроку існування підвалу ним керували такі фігури, як «Фобос», потім «Дак», далі «Луїш» і насамкінець «Субота». Один із керівників – Ігор Цикунов, «Луїш», приїхав із російського Магадана на Донбас у липні 2014 року. Героїзовані мемуари своєї «боротьби з фашизмом», аналіз провалу переможного наступу на Київ і причин невдачі з побудовою в «ЛНР» «маленької швейцарії», а також спогади про участь у катуваннях «на підвалі» він виклав на власній сторінці ВКонтакте.

Ігор Цикунов, «Луїш»

В’язні утримувалися у чотирьох кімнатах підвалу. У першій, великій, тримали до 30 осіб, жінок і чоловіків, від яких «не очікували неприємностей». Це була єдина кімната із санвузлом. Спали на матрасах, покладених на бетонну підлогу. У другій, меншій камері, умови були гіршими. Коли в’язні лягали спали, то займали всю площу кімнати. Тут тримали близько 20 осіб, жінок і чоловіків. Жінок виводили в туалет до першої кімнати, а чоловіки випорожнювалися у відро при жінках. Це було найгірше вентильоване приміщення без вікон. Якщо тут зачиняли двері, то за півгодини вже не було чим дихати. А при відчинених дверях гуляли жорстокі протяги. «Луїш» із жалем згадує, як у коридорі сидів постійно застуджений караульний.
 
У третій камері, де перебували близько 25 людей, були «нари», через що бойовики називали її VIP-камерою. Цима нарами були каркаси від полиць, із покладеними на них дверима. Чертверта камера спочатку слугувала катівнею, потім кількість в’язнів зросла, і там теж стали тримати людей, а катувати почали у приміщенні для вартових. П’ята камера слугувала чимось на зразок карцера. Тут були два вікна з розбитими шибками, і тому восени ставало дуже холодно, що призвело щойнаменше до однієї засвідченої смерті. Загалом підвал був дуже вологим, по трубах стікали краплі конденсату. Влітку у камерах було вкрай спекотно, а восени люди мерзли.

Схема підвалу Бетмена

Схема підвалу за описами постраждалих

В’язням приносили воду у пластикових пляшках. Їсти давали двічі: вдень і опівночі. Годували мискою перловки, гречки або ячки, часом навіть без солі. В’язням деяких камер давали навмисне охолоджену їжу, лишаючи миски на протязі. Митися люди не мали можливості. Медичну допомогу надавали нерегулярно, зазвичай просто раз на кілька днів заходила медсестра перев’язати вогнепальні поранення. Більш того, іноді медики допомагали катам, приводячи жертву до тями, аби тортури можна було поновити.

Також відомо про двох людей, яких певний час утримували у підвалі сусідньої п’ятиповерховки, де бойовики «Бетмена» облаштували штаб і склади. Один із цих в’язнів розповів, що нібито хворий на СНІД, тому обох вирішили ізолювати. Про них розповідає одна з постраждалих:

«Ті двоє... утримувались взагалі як худоба, в жахливих умовах... Світла не було. По підвальному приміщенню проходили труби водогону і опалення, завдяки яким полонені тільки й мали, що пити. Не було в них куди справляти потреби, вони змушені були копати ямки, загрібати і викопувати знов в іншому місці».

Катівня

Із персоналу тортурами займалися «Луїш», «Хохол», «Фобос» та інші. Часто з новоприбулим полоненим починали проводити «виховну роботу» прямо в коридорі.

Але найжахливіші спогади колишніх бранців стосуються штатного ката Сергія Коноплицького, прізвисько якого говорить саме за себе – «Маніяк». Казали, його улюблений інструмент — поліуретановий молоток, яким рихтують автівки. Але в «Маніяка» була ціла колекція знарядь, таких як пластикові труби, наповнені чимось важким, топор, електрошокер, набір хірургічних інструментів. Так, один потерпілий розповів, як «Маніяк» розрізав йому хірургічною пилкою перетинки між пальцями.

Штатний кат Сергій Коноплицький, «Маніяк»

Штатний кат Сергій Коноплицький, «Маніяк»

Катівня функціонувала постійно, особливо ввечері і вночі. Весь час хтось кричав. Декого використовували в якості боксерської груші для відпрацювання ударів. Під час нічних тортур у камері навпроти катівні не спали, бо перезбуджений відчуттям власної влади «Маніяк» часто вбігав туди, аби вихопити наступну жертву.

У місцевій пресі розповідалася історія жінки та її матері, яких забрали «на підвал», аби змусити подарувати їхній будинок «Бетмену», і згадувалася роль «Маніяка»: «Во время нахождения потерпевших в тюрьме моральное давление на них оказывал Коноплицкий С.С. (позывной «Маньяк»), угрожавший снять у женщин кожу с лица и убить их в случае, если домостроение не будет переоформлено на Беднова А.А.».

Смерті

Деяких бранців забивали на смерть. Так, на підвалі опинилися троє чоловіків, які записалися до «ополчення» і сильно напилися з цього приводу. У камері один із них вимовив, що насправді записався заради сина і підтримує Україну, і за це його повели у катівню. Напівпритомного потім притягли у камеру. «Хохол» розбігся і стрибнув йому на груди. Почувся хруст зламаних ребер, і невдовзі чоловік сконав. Тіло загорнули у ковдру і викинули за містом.

Ось опис іншого випадку смерті у підвалі, як його розповідає «Луїш» у своїх мемуарах:

«Однажды по вызову наша выездная группа забрала деда-алкоголика за пьянство и дебош. Он был абсолютно невменяем и буен, мы бросили его в пятую в наручниках, пока не очухается. На следующий день он не пришел в себя – белая горячка, мычит, орет, кидается, еды не ест. На второй день нашли холодным».

А так звучить версія одного зі свідків:

«Йому було 86 років. Він не міг самостійно ходити... Щоб дід міг випорожнитися у відро нам доводилось його тримати... Дідусь отримав автоматним прикладом по носі і його ще побили. Його як взяли в самих трусах, так і привезли, так і утримували в підвалі... На бетонній підлозі матраців не було, лежала штучна тканина. А було вже досить холодно… він помер від побоїв, холоду і віку. Дідусь весь час лежав чи сидів на підлозі. Нам теж було холодно, але ми ходили, рухались. Дідусь спочатку перестав їсти. Відмовився від баланди… На наступний день… ми не змогли його розбудити на обід».

Примусова робота

«Не нужно думать, что на подвале была какая-то мрачная гестаповская атмосфера. Народ на работу ходил с удовольствием», – запевняє «Луїш».

Колишні в’язні свідчать, що робота дійсно бувала легшим випробуванням, ніж сидіти днями у підземеллі. «Важко сидіти в підвалі і слухати катування. До того ж, якщо ти залишаєшся в підвалі, коли всіх розібрали на роботи, мусиш змивати зі стін і підлоги кров після катувань», – розповідає один із постраждалих.

Та як-не-як, праця була тяжкою. В’язнів використовували для риття окопів, траншей, ремонту техніки, будування барикад, навантаження мішків із піском тощо. Підвал «Бетмена» постачав рабів на замовлення різних підрозділів. У деяких угрупуваннях, таких як підрозділ «Хулігана» або «Нічні вовки», до в’язнів ставилися більш по-людськи, годували, давали чай і сигарети, дозволяли помитися і навіть скористатися пральною машиною, по закінченні робіт затримували на відпочинок, аби в’язні довше не поверталися до жахливого підвалу. В інших, таких як неонацистський підрозділ «Русичів» — робота перетворювалася на пекло, били, не давали їсти і пити, не дозволяли зупинитися або навіть просто працювати повільніше.

«Саме широке застосування рабської праці в усіх сферах життя ГБР просто викликало шок. Люди не соромилися і використовували ув’язнених на всіх брудних і тяжких роботах, – від чищення території та риття окопів до приготування їжі», – пише на своїй сторінці ВКонтакте росіянин Євген Сергєєв, який півроку провів у складі групи «Бетмена», а потім поїхав додому в Росію.


13 листопада 2014 року підконтрольні Плотницькому силовики звільнили в’язнів цього підвалу, утім, залишивши їх ще на кілька місяців в ув’язненні в інших приміщеннях, нібито для їхньої ж безпеки. Кількох участників банди «Бетмена» схопили і ув’язнили. 1 січня 2015 року було вбито самого «Бетмена».

Останні новини

РФ продовжує масове порушення норм МГП: огляд 2023 року

Впродовж 2023 року російські військовослужбовці продовжили здійснювати на території України ряд порушень норм МГП - умисні вбивства ...

Умисні вбивства, напади на цивільні об’єкти та споруди підвищеної небезпеки, - підсумок порушень російськими військовими норм МГП за літо

Російські військовослужбовці на території України продовжують порушувати норми міжнародного права. Зокрема, впродовж 1 червня 2023 п...

РФ продовжує регулярно здійснювати умисні вбивства та напади на цивільне населення, розграбування майна, - новий дайджест СЦГІ

З початку повномасштабного вторгнення РФ Східноукраїнський центр громадських ініціатив регулярно фіксує випадки умисних вбивств, нап...

Контакти

(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г