Антрацитівський міський суд – трьохповерхова будівля на вулиці Менжинського. Влітку 2014 р. була захоплена соратниками Ігоря Безлера, лідера «Горлівського ополчення» «ДНР».
Для утримання полонених комбатанти використовували цокольні приміщення суду – дві кімнати, площею 2,5х3,5 метри. В них затримані перебували від кількох днів до місяця. Впродовж цього часу їх майже не годували, а воду давали непостійно.
Влітку 2014 р. у приміщеннях було неймовірно душно, і тривале перебування в них завдавало непосильних страждань:
«Ніяких вікон, ніякої віддушини, нічого не було. Спочатку мене рятувало те, що вони відчиняли дверне віконце вдень. Воно було з цієї сторони ось так. І ось тут була «годівниця»
Для відпочинку в одній кімнаті стояли рейки, без матрацу та подушки. Також містився унітаз, проте в ньому не було води і він практично не прочищався.
Слабке штучне освітлення всередині приміщень ніколи не вимикалось. В таких умовах у деяких полонених виникали млосні неприємні відчуття.
У цоколі суду утримували лише цивільних осіб, яких звинувачували у «шпигунстві» на користь України, крадіжках, торгівлі наркотиками та в інших недоказових злочинах. До усіх затриманих застосовувалась фізична сила та психологічний тиск. Часто побиття відбувалися в тих же кімнатах для утримання, у присутності інших полонених:
«Одним словом, привезли чоловіка з мішком на голові, прив’язали його до стільця, відчинили двері… І ось його почали люпцювати: спочатку там руками, потім гумовими палицями, а згодом в хід пішли обрізані труби. На це, звичайно, було сташно дивитися, тому що бризки летіли у всі боки. І навіть до мене долітало…»
На території захопленого суду поширеним явищем була імітація страти. Комбатанти нерідко стріляли біля затриманих у приміщеннях або виводили їх для розстрілу на задній двір. За словами колишнього бранця, деяких утримуваних могли дійсно вбивати – у полоні він неодноразово чув жахливі крики з сусідньої цокольної кімнати, вистріли, а потім незрозумілу після запалої тиші метушню.
Влітку 2014 р. командиром у будівлі суду був житель Антрацита Валерій Комаров («Комар»). Однак він, очевидно, підпорядковувався І. Безлеру. У серпні 2014 р. одного з «політичних» полонених комбатанти «Комара» планували конвоювати до Горлівки.
З осені 2014 р. міський суд потрапив під контроль ватажка підрозділу «Русь» Сергія Бондаренка. За його розпорядженням деяких полонених також утримували у згаданих цокольних кімнатах восени 2014 р. та у 2015 р. Як повідомляє джерело силових структур «ЛНР», один із полонених загинув після побиття у дворі захопленого міського суду в листопаді 2014.
Підрозділ С. Бондаренка «Русь» контролював будівлю міського суду приблизно до весни 2015 р. Згодом у ній було облаштовано «Антрацитівський міський суд ЛНР», який розміщується там і дотепер.
Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Правозахисна коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі»
Впродовж 2023 року російські військовослужбовці продовжили здійснювати на території України ряд порушень норм МГП - умисні вбивства ...
Російські військовослужбовці на території України продовжують порушувати норми міжнародного права. Зокрема, впродовж 1 червня 2023 п...
З початку повномасштабного вторгнення РФ Східноукраїнський центр громадських ініціатив регулярно фіксує випадки умисних вбивств, нап...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г