22 травня 2014 року, після проведення так званого референдуму в Лисичанську, представники НЗФ почали захоплювати місто.
Опитана представниками Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» місцева мешканка згадувала, що почула від знайомої про захоплення бойовиками НЗФ будівель прокуратури, СБУ та міськвиконкому і вирішила подивитись, що відбувається. Вона була працівником окружної виборчої комісії на виборах президента в Лисичанську.
«Це було 24 травня 2014 року в суботу о 10.30 ранку. Я йшла цією вулицею по своїй дурості. Знайома сказала, що прокуратуру, виконком і СБУ захопили, ось я і пішла подивитися.. Пройшла повз СБУ. Там стояли автоматники, стояла зенітка…».
Біля будівлі серед бойовиків НЗФ був чоловік, який знав жінку і напередодні погрожував їй через роботу в виборчій комісії.
«Я припустилася ходу[...] Вони мене наздогнали біля будівлі виконкому, в якому розташовувався відділ по розподілу житла. Це двоповерхова будівля з маленькими нішами. Вони, коли мене били, заштовхали в одну таку нішу. Тобто я була одна як кошеня в цій ніші, а вони навколо мене. Ті, які підбігли, почали бити мене прикладами автоматів по голові, по спині, по руках. Я була в джинсах і футболці, ось вони мене за футболку схопили, і руки назад заламали. Кожен намагався мене вдарити, кожен намагався мене за волосся схопити. Я була вся в синцях. У мене була розбита голова і виламана рука. До сих пір рука погано працює».
Жінку схопили і відвезли до адміністративної будівлі Лисичанського склозаводу, де на той час влаштував собі штаб незаконний збройний батальйон «Прізрак» Олексія Мозгового. Її одразу відвели до так званої розстрільної кімнати.
«Той, який мене супроводжував, став шукати ключ від цієї, як вони сказали, розстрільної кімнати. У мене, звичайно, була істерика - за що мене розстрілювати? Тому, хто сидів на стільці з автоматом, сказали приглянути за мною, а той, який мене вів, пішов кудись шукати ключ [...] Я намагалася його розговорити, бо у мене паніка була. Я говорила: «Ми ж мешканці одного міста, за що мене розстрілювати?» А він відповідає: «Я не з цього міста, я з області [...] Ключ так і не знайшли, я не знаю, як виглядала кімната».
25 травня місто повністю було окуповане бойовиками НЗФ, були захоплені всі адміністративні будівлі та міське управління міліції.
22 липня 2014 року підрозділи Збройних сил України та Національної гвардії розпочали звільнення Лисичанська. Опитаний представниками Коаліції місцевий мешканець нарікає, що звільнення міста супроводжувалося застосуванням до нього надмірного насильства з боку представників добровольчого батальйону «Донбас».
Представники батальйону «Донбас» затримали військового пенсіонера, що проходив службу у спецвійськах колишнього СРСР, 25 липня 2014 року:
«В квартиру увірвалися декілька військовослужбовців - двері були відкриті, тому що виносили скло, світла не було, дзвінки не працювали. Відкривали ящики, двері, заглядали туди-сюди. Не говорили, що шукали. Коли дружина почала за мене заступатися, вони сказали: «Він снайпер, і ти туди ж хочеш? Ти теж снайперша?». Дружина більш витримана, тим більше її контузило напередодні, і більше вона в конфлікт не втручалася. Обшук проходив не більше 5-10 хвилин».
Вдома в чоловіка знайшли великомасштабні топографічні карти навколишньої місцевості – він стверджував, що вони для збору грибів.
«Підвели до машини і запитали: «Твоя машина?» - «Так, моя». - «Відкривай». Я почав відкривати всі дверці починаючи з водійського сидіння, багажник. Тільки відкрив пасажирське праве, почув запитання: «Що це таке?» І показали на стрічку, яка у мене висіла на дзеркалі заднього виду. Я відповів, що це гвардійська стрічка. Відразу було завдано удару в обличчя, після чого я практично втратив свідомість. Отямився вже на землі. Ударили, я так зрозумів, що кулаком, трохи збоку. Потім свідки говорили, що били ще прикладом. Я думав, що від падіння, але виявилося, що це був удар під ребра прикладом, гематома була».
Чоловіка відвезли до міськвідділу міліції, де його утримували до вечора і жорстко допитували. Також військові відібрали в чоловіка автомобіль.
Майно чоловікові вдалося повернути через півтора року, після того як автомобіль, на якому пересувалися військові, затримали даішники. В ході подальшого судового процесу чоловік отримав також матеріальну компенсацію за понесені збитки.
Впродовж 2023 року російські військовослужбовці продовжили здійснювати на території України ряд порушень норм МГП - умисні вбивства ...
Російські військовослужбовці на території України продовжують порушувати норми міжнародного права. Зокрема, впродовж 1 червня 2023 п...
З початку повномасштабного вторгнення РФ Східноукраїнський центр громадських ініціатив регулярно фіксує випадки умисних вбивств, нап...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г