Колишній луганський студент Євген Монастирський, який зараз навчається в Єльському університеті, США, був очевидцем того, як влітку 2014 року сепаратисти, які перебували в Луганську, вели обстріл по місту.
«З кінця червня до середини вересня була тактика: щоразу, коли українські війська наступали на місто, особливо до 23 серпня, або українська артилерія стріляла по базах сепаратистів, вони починали з мінометів з міста стріляти по місту», – розповів він документаторам Коаліції.
«88-міліметровий міномет б'є на відстань до 3,8 км, тобто через місто стріляти по центру міста неможливо, не дострелити. Що таке совдепівський, не новий, міномет – це трубка із спусковим механізмом, але головне, у нього амортизуючий млинець, який важить 25 кг, і цей млинець іржавий. Коли ти його ставиш на асфальт і стріляєш, то від нього залишається іржаве ідеальне коло. Можна було це спостерігати в серпні в Луганську, як просто посередині центральної вулиці є іржаве ідеальне коло», – пояснює Євген.
За його словами, це підносилося російськими ЗМІ як злочини української армії:
Потім з боку сепаратистів з'явився образ магічних диверсантів, які 50-кілограмовий міномет носять за плечима і невидимі, пересуваються по місту, стріляють по місту і зловити їх неможливо, невловимі месники. Під цей шумок розганявся мінометний вогонь, але насправді вогонь вівся по місту з міста, без будь-якого врахування мирних жителів. Ну і, звичайно, приїжджали «Лайфньюз» відразу ж. У нас до кінця серпня була така приказка, що якщо приїжджає «Лайфньюз», то треба бігти звідти дуже швидко, значить там скоро щось буде.
Колишній житель Луганська згадує, що крім смертей людей, наслідками такої тактики був сильний психологічний вплив, це тримало населення в постійному страху:
«Коли стріляє гармата, ти чуєш постріл, а якщо снаряд летить на тебе, ти його взагалі ніколи не почуєш... Снаряд ніколи практично не видає ніяких звуків, він шарудить, і все. Міна свистить як хроніка оголошеної смерті».
За словами Євгена, такі обстріли відбувалися регулярно до 4-5 вересня, потім по Луганську кілька разів били «Градами», зокрема й з українського боку.
«Один раз я знаю точно, що українська армія накрила житлові квартали на півдні, це був жах. Чи то вони прорахувалися, чи то їм дали неправильне коригування. Але це точно летіло з боку української армії. А було пару раз, коли з Вербунки, це північно-східний кінець міста, це селище, стріляли «Градами» по кварталу Дзержинського, по східних кварталах, коли українська армія наступала на Вербунку», – розповідає він.
Публікацію підготовано в рамках діяльності Коаліції "Справедливість заради миру на Донбасі" за проектом "Застосування заборонених міжнародним правом методів та засобів ведення війни щодо цивільних закладів охорони здоров’я під час збройного конфлікту на Сході України" реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Протягом 2022 року команда Східноукраїнського центру громадських ініціатив продовжувала роботу, розпочату ще 2014 року, зі збору док...
Умисні вбивства й катування цивільних, сексуальне насильство та умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти - це далеко ...
Російські військовослужбовці на території України продовжують ігнорувати норми міжнародного права. Зокрема, в жовтні експертами Схід...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г