28 квітня 2014 року бойовики Алексея Мозгового повністю взяли під контроль Станицю Луганську. Сама База Мозгового тоді розташувалася у Станиці, в одній з оздоровниць на березі Сіверського Донця, більш відомого місцевому населенню як туристична база «Дубрава». Я спробував реконструювати події тих днів, опираючись і на власні спогади, тому що весь цей час був у селищі, і на свідченнях інших його жителів. Начебто стихійний мітинг, в якому брали участь близько тисячі місцевих жителів, розпочався з обговорення реальної для жителів проблеми з пропуском місцевого населення через кордон з Росією.
Річ у тім, що багато станичників протягом усіх останніх років заробляли на життя вирощуванням овочів на присадибних господарствах і в спеціально обладнаних теплицях. Основним місцем продажу цієї продукції тривалий час був Луганськ, що розташований за 14 км від Станиці. На жаль, один з мерів обласного центру ввів обмеження на такі продажі. Після цього значна частина виробників сільгосппродукції переорієнтувалися на прикордонні населені пункти Росії: селяни з довідкою селищної ради проходили фітосанітарний контроль на кордоні і продавали городину на території, розташованій поблизу Ростовської області Росії.
Посилення прикордонного контролю, введене навесні 2014 року у зв’язку з початком активних дій з боку сепаратистських угроповань, які підтримувала РФ, дійсно завдавало шкоди економічним інтересам жителів прикордонного району. Тим більше, що ситуацією швидко скористалися заповзятливі громадяни сусідньої держави, які почали приїжджати і скуповувати місцеву сільгосппродукцію за заниженими цінами.
Ще один конфлікт відбувся в самій районній адміністрації, де через вельми суперечливе призначення Олександром Турчиновим главою адміністрації Дмитра Винника, стався розкол. Точніше, голова РДА практично не сприймався іншими керівниками району. Зрозуміло, що на мітинг 28 квітня Винник не ходив, проте там намагалися виступити голова райради Володимир Білоус і заступник голови РДА Михайло Болгов.
Втім, виступити Білоусу не дозволили бойовики Мозгового, метою яких була зовсім не прикордонна торгівля або інші інтереси місцевого населення, а т. зв. референдум 11 травня. Далі мітингом керували Валерій Лопін і компанія, які в подальшому «відзначилися» збройним штурмом Станично-Луганського прикордонного загону. Мітинг тривав ще не більше 40 хвилин, після чого частина учасників перемістилася до будівлі райдержадміністрації, де Олексій Мозговий запропонував Дмитру Виннику написати заяву про відставку, а Михайлу Болгову стати «народним главою адміністрації». Після цього в кабінеті Болгова йшла розмова про те, що РДА повинна допомогти в організації та проведенні т. зв. референдуму 11 травня, про що мені відомо з особистих джерел.
Під час цих переговорів з козирка будівлі РДА зняли державний прапор України і вивісили російський триколор. За словами нинішнього голови РДА Юрія Золкіна, коли з будівлі адміністрації бойовики Мозгового знімали прапор, на площі їх було не більше 60 осіб та вони були беззбройні. Тут же було півтори сотні працівників міліції, однак зняття державного прапора і зміщення глави РДА вони не перешкоджали, хоча сьогодні наввипередки доводять, якими завзятими патріотами були (маються на увазі ті нечисленні, хто не перейшов на бік сепаратистів або не виїхав з території району).
Різке загострення ситуації в селищі, як утім і на території всієї Луганської області, настало 2 травня, після подій в Одесі, оскільки безліч проросійськи налаштованих місцевих з вуст в уста передавали по Станиці містичні історії про жахливі звірства бандерівців, які наступають і вбиватимуть за російську мову. Ще одним вагомим аргументом використовувався і тільки щойно завершений Майдан. Прихильники «російської весни» взяли на озброєння просту і зрозумілу кожному формулу: чому їм можна, а нам не можна? Вони – громадяни, а ми тут, виходить, бидло??!
Станиці, як і всьому Донбасу, з огляду на географічне розташування, куди вигідніші практичні, усталені десятиліттями відносини з Росією, ніж абстрактні, нікому не зрозумілі європейські цінності. Побоюючись за подальший розвиток сценарію – розрив відносин із РФ, – місцеве населення охоче підтримало раніше озвучені тези. Разом із тим, представники Болотова стали регулярно проводити наради, збираючи бюджетників в районному ДК, де озвучували інструкції щодо майбутнього референдуму і подальшої роботи бюджетних організацій в умовах «республіки».
Не дивно, що горезвісний «референдум» пройшов «на ура», продемонструвавши хоча і не приголомшливу, але досить високу явку. Те, що відбувалося, нагадувало якийсь сюрреалізм і подорож в минуле одночасно. Панувала якась совково-першотравнева атмосфера, а люди йшли на виборчі дільниці всіма родинами, майже взявшись за руки. Втім, ейфорія невдовзі зникла, щойно почалася антитерористична операція і з’явилися перші жертви. А це було неминуче, враховуючи локацію бойовиків просто в житловому секторі, де вони буквально прикривалися місцевим населенням.
Як відбувалося захоплення районної администрації і описаний вище мітинг, можно подивитися на цьому відео:
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г