Коаліція "Справедливість заради миру на Донбасі" вітає правозахисницю з України Олександру Матвійчук з отриманням нагороди Democracy Defender Award-2016 за "винятковий внесок у просування демократії та захисті прав людини".
Церемонія вручення премії Democracy Defender Award-2016 пройшла на полях Парламентської Асамблеї ОБСЄ. Ініціатива присудження премії належить 17-ти делегаціям ОБСЄ, зокрема, Канади, Данії, Чорногорії, Нідерландів, Швеції, Швейцарії, Великої Британії, США та інших.
Нагороду вручала Жанна Нємцова, старша донька відомого російського опозиціонера Бориса Нємцова, вбитого на Великому Москворецькому мості якраз рік тому.
Тим самим країни-ініціатори премії підтримали прагнення українського народу до побудови демократичного суспільства та утвердження прав людини. Адже нині Україна чи не єдиний виняток із усього пострадянського регіону, в якому йде поступове згортання простору для громадського суспільства “до розмірів тюремної камери”.
На спеціальний зустрічі із головами делегацій ОБСЄ Олександра Матвійчук нагадала про необхідність організації постійної міжнародної присутності в окупованому Криму, де тільки за останній час за політичними мотивами було заарештовано ще чотири людини, подано в суд прокурорський позов для заборони Меджлісу, і де люди, яких постійно обшукують, вже навіть вимушені спати одягненими.
Також правозахисниця звернула увагу на те, що учасникам нормандського формату потрібно “повернути права людини на стіл мінських переговорів”. Треба дати чіткий сигнал Росії та підконтрольним їй штучним “донбаським республікам”, що ніколи не буде амністії для людей, які вчиняли воєнні злочини, які винні у смерті пасажирів малайзійського боїнгу, які причетні до організації системи викрадення та катування цивільних людей тощо.
Також, на її думку, не може йтися про якісь вибори, допоки на окупованих територіях не буде забезпечено належний рівень захисту фундаментальних прав людини – свободи слова, права на справедливий суд, свободи об’єднань, свободи від катування та інших. Саме реальний захист прав людини є важливою запорукою вільного волевиявлення людей як способу досягнення миру на Донбасі. В іншому випадку вибори стануть тільки інструментом для легалізації утворених на цих територіях військових диктатур.
Але насамперед потрібно невідкладно звільнити заручників, які відповідно до других Мінських домовленостей уже рік мали бути вдома. Серед них військові та цивільні люди, наприклад, луганська журналістка Марія Варфоломєєва, яка вже 12-тий місяць утримується у підвалі за абсурдними звинуваченнями.
Олександра Матвійчук розповіла про позитивні кроки у здійснені реформ у сфері прав людини, водночас наголосивши на їх несистемному характері та вагомих недоліках. Зокрема, на поступове перетворення України на першу у світі державу, яка закріпила монополію адвокатури на конституційному рівні і тим самим обмежила громадян у праві на правовий захист. Особливе здивування у міжнародного співтовариства викликало нічим не обґрунтоване відтермінування ратифікації Римського статуту на три роки у той час, коли за зверненням самої України Міжнародний кримінальний суд вже проводить попереднє вивчення ситуації на Донбасі.
Правозахисниця закликала підтримувати Україну всіма доступними способами та на усіх рівнях, адже успіх України матиме невідворотний позитивний вплив на весь регіон ОБСЄ. Але водночас бути “суворими друзями” та вимагати постійного поступу та конкретних результатів на шляху демократизації.
Нагадаємо, що Олександра Матвійчук є головою правління Центру Громадянських Свобод та координатором громадської ініціативи Євромайдан SOS, яка є членом Коаліції "Справедливість заради миру на Донбасі" та створена у відповідь на брутальний розгін мирної студентської демонстрації.
Центр Громадянських Свобод є членом Міжнародної Платформи “Громадська Солідарність” та відомий на міжнародному рівні через постійну співпрацю із різними структурами ООН, ЄС, РЄ та ОБСЄ. Також організація співпрацює із Міжнародним кримінальним судом для розслідування злочинів Євромайдану, здійснює громадський контроль над органами влади через групу громадського спостереження “ОЗОН”, просуває реформи у сфері поліції, судів та прокуратури через платформу “Правозахисний порядок денний”, провадить моніторинг та польову роботу в Криму та на Донбасі через мобільні групи ініціативи “Євромайдан SOS”, веде цілий ряд міжнародних кампаній, серед яких кампанія для звільнення усіх ув’язнених Росією громадян України LetMyPeopleGo, кампанія для невідкладного повернення додому заручників із окупованого Донбасу FreeDonbasHostages тощо.
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
