Гендерно-обумовлене насильство в Україні: те, про що не говорять

21.02.2018

Location icon Донецьк


Підготовлений і оприлюднений наприкінці 2017 року звіт Східноукраїнського центру громадських ініціатив в рамках Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» про гендерно-обумовлене насильство в Україні охопив широкий ареал проблеми. Те, про що не прийнято говорити, зазвичай зростає в умовах збройного конфлікту. За даними, які вдалося отримати від очевидців та постраждалих по обидва боки лінії розмежування на територіях Донецької і Луганської областей, вдалося сформувати картину явища насильства для подальшого вирішення проблеми.

«Війна без правил». Саме під таким заголовком видано ґрунтовну працю, над якою працював ціла низка авторів організації. Для більшої об’єктивності до опитування залучені дві сторони конфлікту. Порушення прав людини скоюють і на території незаконних збройних формувань, і в середовищі українських військових. Які ж маємо випадки фізичного, сексуального та психологічного насильства, яке зазнали особи різної статі і віку?

Насильство на території самопроголошених республік

Самопроголошені республіки не визнані жодною країною світу, однак для цивільного населення на окупованих територіях все одно діють певні закони і норми. Наближені вони до законодавства РФ і передбачають до 25 років позбавлення волі як покарання за різні види насильства. Термін, який може отримати злочинець за злочини проти статевої свободи та недоторканності, майже вдвічі більший від того, що прописаний в українському законодавстві. При цьому, відповідальність за домашнє насильство законом «ЛДНР» передбачає позбавлення волі лише до 15 діб. Слід зазначити, що згідно з формулюванням закону невизнаної республіки в ряд з домашнім насильством стають також: застосування фізичного насильства, яке завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які постраждала особа має передбачене законом право.

Під час збройного конфлікту насильства зазнали переважно жінки. Однак одержані факти свідчать і про значний відсоток насилля над чоловіками. Їх найчастіше примушували оголюватися, що теж є формою сексуального насильства. Але трапляються і  більш жорстокі випадки, серед яких зґвалтування і спроби кастрації.

Сексуальне насильство з боку українських формувань

Факти незаконного позбавлення волі та приклади насильства зафіксовані і щодо українських військових. Такі вчинки мотивовані покаранням за сепаратизм, ворожі ідеологічні погляди. Відповідні звернення постраждалих чи розповіді очевидців представлені у звіті. Тож траплялися випадки примусового оголення, погрози зґвалтування та інші варіанти насильства сексуального характеру. Кримінальне провадження щодо однієї зі справ активно висвітлювалося у медіа. Однак випадки насильства з боку українських військових формувань не мають системного характеру.

Місця несвободи

З надходженням до організації все нових і нових звернень про правопорушення з вказівками на місце таких правопорушень, стало зрозумілим, що необхідно детальніше дізнатися про них. Коли було зібрано достатній об’єм матеріалу, перед правозахисниками утворилася вражаюча картина. Тепер місця несвободи перетворювали карту країни на окупованих територіях на смертельну павутину. Такими локаціями є школи і дитячі садочки,  адміністративні будівлі і лікарні, кінотеатри, телецентр,  а найчастіше – підвальні приміщення будинків. Зрештою, навіть Інститут релігії Донецького християнського університету став незаконним місцем несвободи, де вчинялося сексуальне насильство.  

Куди звертатися по допомогу?

Перебуваючи у постійному страху за свою безпеку, кожна людина заслуговує бути почутою. У випадках загострення збройного конфлікту активізували свої можливості правозахисні організації, посилили роботу державні органи, надають допомогу і міжнародні організації, компетентні у вирішенні наслідків насилля. Перш за все, у захисті цивільного населення під час збройних конфліктів керуються Женевською конвенцією від 12 серпня 1949 року та додатковими протоколами до неї.

Куди ж звертатися постраждалим по допомогу? Це можуть і мають бути органи державної влади та місцевого самоврядування, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України, органи соціального захисту населення, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, заклади та установи охорони здоров’я, заклади освіти, кризові центри надання допомоги жертвам насильства та прокуратура з місцевими судами.

Сьогодні над вирішенням ситуації щодо ГОН працює ціла когорта правозахисників. З усіма деталями дослідження можна ознайомитися у підготовленому за підтримки Фонду «Відродження» звіті за посиланням.

Звіт «Війна без правил: гендерно-обумовлене насильство, пов’язане зі збройним конфліктом на сході України» підготовлено в рамках діяльності ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» у співпраці з організаціями-членами Коаліції правозахисних організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на Донбасі» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Останні новини

РФ продовжує масове порушення норм МГП: огляд 2023 року

Впродовж 2023 року російські військовослужбовці продовжили здійснювати на території України ряд порушень норм МГП - умисні вбивства ...

Умисні вбивства, напади на цивільні об’єкти та споруди підвищеної небезпеки, - підсумок порушень російськими військовими норм МГП за літо

Російські військовослужбовці на території України продовжують порушувати норми міжнародного права. Зокрема, впродовж 1 червня 2023 п...

РФ продовжує регулярно здійснювати умисні вбивства та напади на цивільне населення, розграбування майна, - новий дайджест СЦГІ

З початку повномасштабного вторгнення РФ Східноукраїнський центр громадських ініціатив регулярно фіксує випадки умисних вбивств, нап...

Контакти

(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г