Від початку війни Ірина Довгань допомагала українським військовим продуктами та інформацією. Вона координувала збір коштів від небайдужих для подальшої купівлі необхідного військовим. У її планшеті зберігалися вся звітність і контакті дані тих, хто допомагав армії. Тож на жінку вже давно полювали з протилежного боку лінії розмежування.
«Я ще під час другого допиту викручувалася, не казала те, чого вони хотіли, але потім вони мене вже віддали осетинам на більш жорстку розмову».
Ірину Довгань затримали бойовики незаконного збройного формування «Восток». У цьому батальйоні, окрім громадян України, які підтримували самопроголошену республіку, брали участь росіяни, чеченці, осетини. Саме до них у полон жінка і потрапила.
Як покарання за волонтерську діяльність Ірину за середньовічними методами прив’язали до стовпа на центральній площі міста для привселюдного осуду. Люди, які збиралися довкола, били волонтерку ногами, плювали в неї, кидали різними предметами. Словом, робили все, щоб принизити її гідність.
Саме там жінку побачив фотокореспондент Маурісіо Ліма, завдяки якому вже за кілька годин світлина з Іриною Довгань, яку б’ють ногами, з’явилася в The New York Times.
Уже невдовзі після події Ірина розповіла в інтерв’ю, що журналіст і його своєчасне фото врятували їй життя, а проросійським бойовикам порушили всі плани.
Ендрю Крамер, журналіст передового іноземного видання, який кілька місяців до того писав хвалебну статтю про Олександра Ходаковського, ватажка «ЛНР», прилетів за кілька годин в Україну, щоб урятувати Ірину.
Коли журналісти зайшли у будівлю, де незаконно тримали Ірину, бойовики витягли полонену з камери на допит. Проте жінка, якій досі вже довелося пережити насильство і погрози, була готова до найгіршого.
«Я репетувала і чіплялася за все, що можна, і нігтями, і руками. Мені вже дорогою якісь сторонні люди казали заспокоїтися, “навпаки, тобі пощасило”. Мене із будівлі, де я була, завели в іншу, по діагоналі. А там где я находилась, завели в другое здание, по диагонали. И там на чолі стола сидів Ходаковський».
У кімнаті з тьмяним світлом були всі, кого Ірина воліла б не бачити: ті, хто бив її, погрожував їй і знущався з неї. Сам у ці хвилини мали вирішуватися подальша доля не лише постраждалої Ірини, а й тих, хто її скривдив. У присутності Ендрю Крамера (The New York Times) і Марка Франкетті (The Sunday Times) ватажок проросійських бойовиків Ходаковський мав визначити злочинців зі свідчень потерпілої і покарати їх. Вона, дивлячись на кривдника, бачила на його чолі краплі поту від думки, що з ним можуть зробити далі. Вона подумала про його дітей, про яких дізналася за час перебування в полоні. Тільки чому він не подумав про неї під час знущань?
Ірина пробачила кривдника і сказала ватажкові, що не може нікого впізнати, адже весь цей час була шокована. Жінку відпустили на волю на розписку, що їй нічого не винні: «Пишіть, що вам все повернути, що ви не маєте майнових претензій. І я пишу, я готова була написати все, тому що запахло життям, можливістю побачити сім’ю».
Після розграбованого майна, незаконно вилучених грошей з волонтерського рахунку, жінка попросила одне – щоби дали забрати собаку з будинку, яка прожила із сім’єю 10 років, і яку Ірина просто не могла залишити напризволяще.
Нині жінка продовжує свою справу, але живе далеко від рідного міста. Її будинок в Ясинуватій незаконно зайняли прихильники «ДНР», тож повернутися у свою домівку не видається можливим. Переживши полон і насильство, Ірина Довгань була змушена будувати своє життя заново. Попри те, що сепаратисти викрали всі пожитки родини, вивезли з гаража всю техніку, жінка з родиною знайшла в собі сили стати на ноги і почати облаштовувати житло на Київщині.
Ірина Довгань, попри пережите, продовжує волонтерську діяльність, допомагає військовим і всіляко підтримує родичів полонених. Вона отримала орден «Народний Герой України» та бере участь у заходах, спрямованих на захист прав цивільного населення на сході України.
Публікацію підготовлено в рамках проекту Східноукраїнського центру громадських ініціатив «Підготовка подання про сексуальне насильство під час збройного конфлікту на сході України для офісу прокурора МКС», який здійснюється за підтримки ПРООН.
Впродовж 2023 року російські військовослужбовці продовжили здійснювати на території України ряд порушень норм МГП - умисні вбивства ...
Російські військовослужбовці на території України продовжують порушувати норми міжнародного права. Зокрема, впродовж 1 червня 2023 п...
З початку повномасштабного вторгнення РФ Східноукраїнський центр громадських ініціатив регулярно фіксує випадки умисних вбивств, нап...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г