Тюрми та катівні Донецька: завод «Ізоляція»

18.03.2016

Location icon вулиця Свілого Шляху, 3, Донецьк, Донецька область, Україна


Одне з найбільших місць несвободи на території міста Донецька – колишній завод із виробництва ізоляційних матеріалів. З 2010 року тут почав функціонувати неприбутковий недержавний фонд «Ізоляція», який організовував мистецькі та освітні проекти.

Історія захоплення

9 червня 2014 року колишній завод, прилеглу територію і бомбосховища захопили озброєні представники так званої «ДНР» з метою розміщення нібито гуманітарної допомоги з РФ. На чолі захоплення був політтехнолог Роман Лягін, який називає себе головою ЦВК самопроголошеної республіки. За інформацією фонду «Ізоляція», цього ж дня на териконі, розташованому на території заводу, посадовили снайпера.

10 червня приміщення із дорогим обладнанням було розграбоване, однак правоохоронці ніяк не відреагували на звернення фонду про кримінальне правопорушення. Натомість представники терористичних угруповань тільки підтвердили експропріацію приміщень і території заводу на свою користь і відмовили у поверненні майна фондові.

У липні у заводі розташувався каральний комітет «ДНР» та російський батальйон «Восток» (керівник – бойовик «Монгол»). В цей же час у ЗМІ з’являються перші згадки про те, що тут утримують та допитують полонених, що згодом підтвердили родичі бранців. З того часу територія колишнього заводу з виробництва ізоляційних матеріалів слугує базою для вишколу бойовиків, в’язницею, місцем страт і складом для викрадених автівок.

У жовтні 2014 року Любов Михайлова, засновниця фонду «Ізоляція», розповіла виданню «Радіо Свобода» про те, що на території колишнього заводу перебуває понад сто полонених.

Свідчення колишніх полонених

Столичний блогер Дмитро Потєхін провів у полоні на території колишнього заводу 48 діб. Як пише видання «Четверта влада», Дмитро виявив кілька типів місць утримання заручників.

Це були: кімната, яка вміщує 5-6 осіб, холодне і вологе бомбосховище, де утримують найбільшу кількість полонених, підвал та приміщення каси заводу в адміністративній будівлі, а також складське приміщення в одному з цехів. Ці приміщення були брудними, не провітрюваними, вологими, без регулювання температури та доступу до денного світла, води та туалетів. В них курили. Штучне освітлення було, але вимикати його самостійно не дозволялося. Був також своєрідний карцер – задушливе приміщення без доступу до сонячного світла та свіжого повітря.

Після звільнення Дмитро створив для СБУ план-схему території заводу, де червоними крапками позначені місця утримання полонених, синіми – місця примусових робіт та зеленими – допитів.

Як розповів Дмитро Потєхін у відеосюжеті «Громадського ТБ», бойовики не застосовували до нього фізичне насилля. Колишній полонений пояснив це тим, що виконував всі вказівки терористів та не чинив спротиву. Один із його допитувачів назвався офіцером ФСБ.

Ось коментар Дмитра Потєхіна про полон на території колишнього заводу із виробництва ізоляційних матеріалів:

«Зазвичай з людьми дуже жорстоко поводилися в момент затримання та після нього, а потім давали можливість нібито реабілітуватися і продемонструвати перевиховання. Можливо, для людей, які це робили, насилля було засобом виховання полонених. Свідченням такого перевиховання затриманої та іноді довго протриманої в полоні людини ставала співпраця з МГБ «ДНР». У результаті деякі затримані ставали власне тюремниками».

В інтерв’ю журналу «Країна» Дмитро Потєхін розповів таке:

«До нас у "касу" переселили жінку Майю. Вона місцевий міні-олігарх – метал перепродувала. Її не випускали в туалет. На третій день попросив за неї. Пустили. А мене за це перевели в так званий люкс – найгіршу камеру в "Ізоляції". 2 на 3 метри і 10 – у висоту. З вентиляції лише щілина під дверима. Радянські плакати про безпеку праці й шкоду алкоголізму. Напівтемрява. Приміщення забите людьми, п'ять ярусів полиць, на яких сплять. Зайняв п'ятий ярус. Там були переважно наркомани. В туалет не випускали зовсім. Ми робили з плакатів кульочки. Запаковували у них лайно. Домовилися про режим використання води, бо 10 людей, а води в баклажці – на дні. Пили по черзі»

На офіційній сторінці батальйону «Айдар» у Facebook опубліковано повідомлення за 27.12.2014 року, в якому йдеться про обмін одного військовополоненого з боку «ДНР» на двох з боку батальйону «Айдар». Один із них, Михайло Лико, пробув у полоні на окупованих територіях Донецької області понад місяць, у тім числі на колишньому заводі з виробництва ізоляційних матеріалів. Його часто били, особливо вночі, і після звільнення з полону лікарі зафіксували численні ушкодження внутрішніх органів. Поганою була ситуація з харчуванням: полонених могли не годувати по кілька днів. Іншому полоненому, ім’я якого у публікації не називається, бойовики прострілили ноги.

Умови утримання

У камерах, де утримували полонених, було спекотно. Одним із видів тортури було погіршення умов утримання. Так, наприклад, полоненим рідко дозволяли виходити, щоб справити малу нужду. Якщо людина не втримувалася та справляла малу нужду просто в камері, то її переводили у «стакан» – приміщення, перероблене з колишньої душової. Це приміщення з кахляними стінами 1 х 0,8 м з дерев’яними нарами без світла.

У полоні перебували вагітні жінки, а також чоловіки та жінки літнього віку. Ці обставини не полегшували умов утримання, скоріше навпаки – ставали приводом для ще більших знущань бойовиків.  Так, полонених тримали у спільних для жінок і чоловіків камерах або наодинці у вузькій темній кахляній кімнаті з дерев’яними нарами, куди не потрапляло денне світло. Тут не надавали медичної допомоги та вилучали медикаменти, які надходили разом з листами родичів.

Тюремники примушували полонених тяжко працювати. В’язні готували їсти та прибирали на дворі від ранку до самого вечора без перепочинку. Полонених тижнями морили спрагою і голодом. Їсти давали настільки твердий хліб, що полонені ламали собі зуби, а також смердючу брагу з макаронами.

На території колишнього заводу полонених жорстоко били руками та залізними палицями по нирках. Били систематично, з перервами. При цьому жертву поливали водою, аби не втрачала свідомість. Якщо били полоненого чоловіка, то йому перед тим також зв’язували руки. Бойовики також залякували заручників та імітували розстріл.

Останні новини

РФ продовжує масове порушення норм МГП: огляд 2023 року

Впродовж 2023 року російські військовослужбовці продовжили здійснювати на території України ряд порушень норм МГП - умисні вбивства ...

Умисні вбивства, напади на цивільні об’єкти та споруди підвищеної небезпеки, - підсумок порушень російськими військовими норм МГП за літо

Російські військовослужбовці на території України продовжують порушувати норми міжнародного права. Зокрема, впродовж 1 червня 2023 п...

РФ продовжує регулярно здійснювати умисні вбивства та напади на цивільне населення, розграбування майна, - новий дайджест СЦГІ

З початку повномасштабного вторгнення РФ Східноукраїнський центр громадських ініціатив регулярно фіксує випадки умисних вбивств, нап...

Контакти

(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г